Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ВКЛАД ЖІНОК В ІСТОРІЮ ІРИНА КУРОВИЦЬКА Відмічення місяця, тижня чи дня жінки, яка дала вклад в історію свого народу. Зусилля і праця жінок для добра спільноти від віків не були належно оцінювані, а навпаки забуті і злегковажені усіма, включно з істориками. Історія присвятила жінкам і їхній участі у житті народів мало місця, або й зовсім промовчувала їхні імена і вчинки. Прийшов час вирівняти цю несправедли вість; пора пригадати й розшукати тих визначних жінок і поставити їх в історії людства на гідному й належному їм місці. Це були жінки, які своїми вчинками і своєю індивіду альністю впливали на хід історії, які збагатили нашу традицію, залишили нам велику спадщину. Забути їхні здобутки було б втратою, забути імена — кривдою. Це втрати для цілого світу. З цієї саме причини на початку XX століття започатковано відзначування ’’Міжнароднього дня жінки”, на яке вибрано день 8- го березня. В СІ1ІА проголошено ’’Тиждень історії жінки”, що в 1981 р, затвердив сенат. В Каліфорнії три роки раніш відсвяткувано перший ’’Тиждень історії жінки”. Цей почин став популярним і поши рився на цілу Америку. Цього року "Тиждень історії жінки” припадає на час від 7-го до 13-го березня. В Нью-Йорку проголошено цього року цілий березень — "Місяцем історії жінки”, а ’’Комісія роз гляду становища жінки” впродовж двох років буде координувати програму пов’язану з цією темою. Ко місія включає в свою акцію жіночі організації, бібліотеки, виборчі чинники і публічні школи. Усі вони мають приготувати на місяць березень програ му на тему жінок забутих історією, яких праця мала вплив на робітничий рух і інші рухи зорганізовані жінками. Як бачимо, жінки безперервно мусять слідкува ти за тим, чи їхні осяги і вклад праці є загально Д окінчений на cm. 28 ДО ДЖЕРЕЛ... Історик д-р Марта Богачевська-Хомяк, що опрацьовує історію жіночого руху доповідала 14 лютого ц.р. в домівці СУА про свої розшуки джерельних матеріялів для опрацьо- вання теми. Авторка підготовила більшу наукову працю про україн ський жіночий рух, включаючи для порівняння розділи про жіночі рухи в Східній Европі. На підставі матеріялів, знайдених в архівах і уні верситетських бібліотеках, авторка підходить до україн ського жіночого руху, як до суспільних явищ в Україні. Вона бачить їх у контексті історії українського суспільства, навіть світу. Авторка об’їхала багато міст, сиділа з олівцем і записником наче монах давніх часів, робила записки, виписувала звідомлення про різні дати й події. Читала все, що могло кинути світло на жіночий рух і дійшла до глибокого переконання, що цей рух мав велике значіння для нашого розвою, суспільної і політичної думки. Трудність пошуків полягає ще в тому, що в архівах і бібліотеках в Україні матеріяли не є каталогізовані, немає теж зацікавлення в опрацюванні жіночої теми. Та авторка знаходила нераз зрозуміння для своїх розшуків, але часом треба було старатися "перехитрити заборола”, коли не могла дістати дозволу на працю в деяких установах. Цікаво, що в Україні, питали авторку, чи свою працю пише українською мовою. ЇЇ праця наукова з ділянки історії Східньої Европи, писана англійською мовою — і становитиме поважний інформативний матеріял для не-українського фахівця. Може зродиться між українцями бажання побачити працю про українську жінку, оперту на першоджерелах ар хівів і бібліотек України, видану українською мовою? У звідомленні тяжко перелічити й навести, що і де знайшла авторка в різних місцях і містах України й Европи. Та хочеться вказати на деякі джерела в Україні, де заховані архівні скарби, які проф. М. Богачевська-Хомяк використала. Наприклад: Київ — Центральний Державний Істо ричний Архів, де дослідниця знайшла поліційні акти ’’Охранки” (поліції) про льокальні організації, матеріяли про вищі жіночі курси в Києві, матеріяли про жіночі організації, документи діячки Христини Алчевської. У Львові: Центральний Державний Історичний Архів з колекцією НТІ1І, листування О. Огоновського, О. Пчілки, О. Кониського, листування і матеріяли письменниці Є. Яро- шинської; в бібліотеці знайшла часопис ’’Наша Мета” — Львів, комплект 1919 р. Обласний Державний Архів (Львів) — Українське т-во жінок із вищою освітою, Архів О-тва русских дам. У Львові не мала доступу до матеріялів Народного Дому, не знайшла матеріялів Союзу Українок. Використала у Перемишлі Державний Архів греко- католицького єпископства, переглядала справи вдів і сиріт, Українського Дівочого Інституту, кореспонденцію капітули, шкільні документи з Лемківщини. В архіві у Варшаві знайшла матеріяли сенаторки О. Кисілевської, у Ягайлонськім університеті в Кракові дещо з кореспонденції жінок в Україні. У Вроцлаві (Польща) знайшла документи про Пласт в Україні. У Москві в Центральнім Державнім Історичнім Архіві знайшла документи "Союзу Равноправия женщин” — маніфест відділу у Києві, за редакцією Олени Пчілки. У Празі збереглися документи українських західньо- европейських активістів ( Н. Кобринська, Старосольські), періодики та інші публікації. Теж використала архіви в СШ А — Колюмбійського уні верситету, Конгресової бібліотеки, архіви СУА і "Нашого Життя”, УВАН у США, документи Мілєни Рудницької. Це тільки подано, як приклади. М. Богачевська-Хомяк намагалася розшукати якнайбільше джерел, щоб українсь кий жіночий рух висвітлити найповніше і показати його властивий, унікальний характер. Ірина Чайківська
Page load link
Go to Top