Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
І. СВІТЛИЧНИЙ (із збірки "Ґратовані сонети”, "Сучасність", 1977) □ Ти всім, чим лиш могла, була мені: Була Великоднем і буднем, Гарантом "будем — перебудем”, Була росиною на камені І каменем — твердим корундом. А руки, тугою заламані, — Немов чаїні два крила мені. Над буреломом велелюдним Була зигзицею і Ладою, Живицею на рану, владою — Єдиною на вся і все. І ким Тобі — не знаю! — бути ще, Коли круте житейське нуртище Нас чорториями несе. □ Коли померкнуть зорі многі І сонце каменем паде, А землю, води і людей Обступить чорна ніч облогом; Коли, мов гнаний іудей, Полишений останнім богом, Я руку простягну: нікого! Наосліп кинуся! ніде! — У тім безґрунті, безпричаллі Непогамовної печалі, Невикрутної самоти Єдиносущою у світі, В моєму небі, у зеніті, Зорітимеш, як перше, Ти. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТЯГАР — ЧИ ПРИВІЛЕЙ? Це питання стосується до різних життєвих ситуацій, різних груп чи прошарків людської спільноти. Воно набирає особливого значення, коли розглядати його з точки зору жінки і її ситуації у світі; її ролі у минулому та її сучасних і майбутніх завдань. Вибороти рівні права це одне, а друге змінити відношення оточення, до жінок. Та не тільки чоловічої частини спільноти, але й самих жінок. Можливо, що до цього причинилася деяка вульґари- зація засобів боротьби за рівність перед правом. Але зовнішні вияви цієї боротьби не повинні б настільки затемнювати її суть, щоб відкидати цілість тих змагань. Буває, що жінки, які ще до Другої світової війни користувалися з рівних прав країн де жили, тепер починають бути противниками а то й ворогами самої засади рівности. Передусім забувають що рівність це не однаковість і що не треба вважати, що жінки раптом будуть змушені змінити не тільки свою зовнішню появу, але свої фізичні чи психологічні цінні прикмети. Противники зрівняння перед правом видви- гають, як один з головних аргументів ролю жінки — матері. Мовляв ця рівність відтягне жінку від вихову вання дітей. Запальчиві прихильники рівности, які не зглиблюють її суті, вважають материнство тягарем, якого хочуть відректися. Одне і друге твердження штучно перетягнене без зглиблення суті справи. Але у трактуванні материнства і виховування дітей можна зауважити зміни, які зайшли у світі. Не говорячи про українське середовище, яке завжди від носилося з пошаною до ролі матері і до питання виховання дітей, і в американських журналах і то не тільки в жіночих, але й таких якТайм, зачинають по- новому писати на ці теми. Відповідальність за виховання дітей, за родину і то не тільки за її матеріяльний добробут, але й духові вартості, приписують обоїм батькам. Та й у практиці бачимо зміни. Тепер уже нікого не дивує молодий батько який з радістю несе чи годує немовля, грається з дитиною, розмовляє з нею. Це очевидно не заперечує і не зменшує великої відповідальности жінки, яка родить і піклується дитиною. Але ціль наших розважань не питання чи жінка повинна чи не повинна професійно працювати, коли має малих дітей і усіх проблем з тим пов’язаних. Хочеться тільки звернути увагу, що деякі відповідальні завдання людини, це не лише тягар, але це піднесення її гідности, а інколи навіть привілей. Можливо, що деяким неграм-невільникам було навіть легше жити. Вони важко працювали, але не мали ніякої відповідальности за своє життя, свої рішення, поступки. Вони як люди бажали бути свобідними. Можливо, тому, що ніхто незащепивїм почуття відповідальности, вони не завжди вміли вибрати гідний вільної людини життєвий шлях. Багато пішло дорогою найменшого спротиву і свободу трактували як безвідповідальну сваволю. Інші пішли важчим шляхом і стали повноцінними людьми. Але не тільки у негрів брак почуття від повідальности дав трагічні наслідки. Поширене тепер хуліганство, варварське нищення навіть шкіл це й є наслідки виховання без свідомости від повідальности. Якщо ціллю життя взяти вигоду й багатство, якщо не надати йому глибшого змісту, не приймати ніяких відповідальних завдань у різних ділянках приватного, родинного чи громадського життя, то таке життя пусте. Чим людина старша і оглядається поза себе на пройдений життєвий шлях, то бачить чи залишився там якийсь слід. Чи використала свої таланти, чи сповнила завдання супроти родин й суспільности. Без цього життя хоча б тривало довгі літа буде пусте без ніякого виміру. Повноцінна людина це та, яка вважає можливість нести відповідальність не тягарем, а привілеєм. У. Л.
Page load link
Go to Top