Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
МАРТА ТАРНАВСЬКА ШЕВЧЕНКО — АНГЛОМОВНИЙ І (Гутірка на сходинах 43-го Відділу СУА, 8-го березня 1981 року) Шевченківські річниці справляють українці по всьому світі: в Києві і уЛьвові, в Будапешті і у Варша ві, у Москві і на засланнях в Казахстані, в Мюнхені і в Парижі, в Нью-Йорку, в Торонто і в Ріо-де-Жанейро. І справляють усі— націоналісти, комуністи і демократи, — католики, православні і протестанти, — галичани, придніпрянці, волиняки. Бо Шевченко поєднує всіх. У ньому — і генеза і наснага українства. Тут на нашій американській землі в українських горожанських клюбах, на стінах громадських домівок можна часто знайти два портрети: Джорджа Вашінґтона і Тараса Шевченка. Чи Тарас Шевченко — найславетніший син української землі? Скажете: очевидно, і питати не треба. Але подумаймо хвилину: чи це справді так? Сином української землі є теж славетний письменник Микола Гоголь. І не лиш сином нашої землі, але й дитиною нашого таки народу. Твори Гоголя видаються різними мовами, його читають мільйони читачів в Европі і в Америці, його творчість вивчається в усіх університетах. Про Гоголя чужо мовний світ знає значно більше, як про Шевченка. Але світ цей знає його як російського письменника. Бо Гоголь цілком інтегрувався в російську культуру, писав російською мовою і окремішнє українство було йому чуже. Шевченко унікальний тим, що він — зворотний пункт в інтелектуальній історії України. Є навіть люди, які вважають, що саме Шевченко "створив українську націю”. Він квінтесенція українства, сим вол самобутности, окремішности не лиш нашої літератури, але й цілого суспільства. Дилема вибору між самобутнім українством і інтеґрацією-злиттям із чужою панівною культурою була і до сьогодні залишилася проблемою першої ваги для кожного по коління українців. Цій темі присвячена велика праця англійською мовою Юрія Луцького "Між Гоголем і Шевченком”, що вийшла в серії Гарвардських україн ських студій ще 1971 року і що її я дуже раджу читати.* Євген Маланюк схарактеризував Шевченка та кими словами: Не поет — бо це до болю мало не трибун — бо це лиш рупор мас, і вже менш за все — ’’кобзар Тарас”, він, ким зайнялось і запалало. В нашому народі існує культ Шевченка: його іменем називають і наукові товариства і парки і кол госпи, його портрет вішають поруч із портретами державних мужів таких як Вашінґтон. Шевченко став символом національної свідомости українців, а ’’Кобзар” — всенародньою Біблією. Культ Шевченка має два наслідки. З одного боку поета піднесено до ролі національного пророка, доручено йому політичну ролю батька народу, піднесено його до значення ікони — такого обожню вання не зазнають від своїх земляків ні Шекспір, ні Данте, ні Ґете. З другого боку — політична роля Шев ченка заслонила його ролю як поета: його творчість сьогодні є частіше предметом політичної маніпуляції, як глибокого критичного дослідження. І щодо цього, то Шевченко стоїть далеко позаду не лиш Шекспіра, Данте і Ґете, але теж Пушкіна, Міцкевіча чи Гоголя. Дуже яскраво віддзеркалює цю ситуацію типовий український парадокс: в столиці Америки стоїть кош товний пам’ятник Шевченкові, але в бібліотеках Аме рики немає ні однієї солідної біографії поета англійською мовою... Колись російський критик Бєлінський дивувався Шевченкові: навіщо він пише українською мовою, тобто мовою малописьменного народу, серед якого немає читачів? Проминуло півтори сотні років, виросло кілька поколінь нібито освічених читачів. На еміграцію до Америки прибуло щонайменше 70,000 українців після Другої світової війни, в тому числі значний відсоток так званої інтелігенції. Але після кількох десятиліть добробуту у вільній країні, в бага тьох вибагливих домах, де центральне місце займає кольоровий телевізор, немає взагалі місця на книго збірню. Учителі Рідної школи можуть потвердити нам і сумний факт, що в багатьох українських родинах сьогодні немає вже навіть Кобзаря... ’’Нема ради” — чуємо звідусіль. ’’Наші діти не чи тають уже українською мовою”. Я сьогодні не хочу починати дискусії про те, чому ці діти не читають українською мовою, ані навіть про те, що не ви магаймо від дітей того, чого не робимо самі. Я хочу тільки звернути увагу на те, що — це ще одне лицемірство. Припустімо неприпущенне: завмирає наша мова, нема кому читати українські книжки.Але чому тоді в українських родинах немає англомовного "Кобзаря”? Чому немає книжок англій- ВЗАГАЛІ Тарас Шевченко. Автортрет. Taras Shevchenko. Self-portrait. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
