Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ ГРИБ ЗАБЛУДИВСЯ Білоногий, опасистий гриб-боровик вкрив ся листом і задрімав. Кажуть, що гриби швидше у снах виростають. А на світанку, коли ще й роса не спала, Тимко подався до лісу по гриби. Тільки ступив на галявину, — як перед ним сироїжка підняла голову. Взяв Тимко її в кошик і пішов далі. Заходить у березняк, а там — підберез ників, як роси. Коричневі шапки на довгих ніж ках так і зиркають з трави. Набрав Тимко підберезників мало не пов ний кошик. Та дуже кортіло йому боровика знайти. Сироїжка з кошика гукала боровикові: — Ходімо з нами! А білоногий ще звечора укрився листом і не озвався на поклик. Кликав підберезник: — Друже боровиче, ходімо з нами! А боровик з листом на голові не знав, куди йому йти. Під зеленокорими осиками Тимко знайшов грибовисько краснюків-підосичників, що ви глядали з трави і віталися з Тимком. Хлопець швидко наповнив свій кошик і зібрався додому. Та дуже кортіло йому боровика знайти. Почули краснюки голос підберезників та сироїжок і собі почали боровика кликати: — Ходімо з нами! Гриб-боровик почув далекий голос, але й цього разу промовчав, бо здогадався, що краснюки, і підберезники, і сироїжки скоро будуть на сковородці смажитись. А йому ой як хотілося знайти своїх друзів-боровиків. Гуртом і в кошик веселіше потрапити. Не стояв би він самотнім під шумливим кленом та не слухав давньої загадки: Стоїть при доріжці на товстій ніжці. Шапочку має, та не знімає. Люди прийдуть, в козуб візьмуть, кинуть у горщик — смачніший борщик. Вирішив гриб, хоч би й що, — знайти сім’ю боровиків. Ступив крок, другий. Потім лісом — між березами та вільхами, між кленами та оси ками. До полудня блукав, а схожих на себе не знайшов. Бо в тутешньому лісі боровиків не було. Надвечір зупинився він, довго роздив лявся навколо — та й лісу не впізнав. ’’Заблудився, напевне”, — подумав боровик. І досі блукає по лісу білоногий боровик з кленовим картузиком на голові. Хто знайде його, то відгукніться. Щоб Тимко марно не шукав. Бо сам гриб не обізветься. Не зніме свою смушеву шапку. І не скаже вам: Ось я — гриб-боровик, я до кошика звик. Ось я — весь на виду, сам до вас підійду. Беріть мене, смажте, кидайте у горщик. Буде й до картоплі, буде вам і в борщик. Отож хто знайде його, то відгукніться. (Босоногий дощ) Man. Ельмира Ґеруляк НАШЕ ЖИТТЯ, ЧЕРВЕНЬ 1982 35
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
