Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
МАРІЯ ПАВЛІКОВСКА-ЯСНОЖЕВСКА ’’Swiatu” СВІТОВІ Цей світ є для мене і я для світу, що серце моє вагою пригнітив, немов непритомний любовник. Уся віддаюсь у безжурнім полоні, хоч він несе смерть мені у долоні, мені, найвірнішій з любовниц'ь. Скарби різноликі, метеликів крила кладе перед мене на мить, що наспіла, аж знову розкине їх вітер. Цілую уста многоусні, жадані: в обіймах, прошу, говори про кохання, аж вічно засну я, мій світе. ’’Krowy” КОРОВИ Усміхнені, байдужі і здорові кружляєте, немов спокійна зграя, — такі, мов ремигаючі корови біля когось, хто на хресті вмирає... ’’Fotografia” ФОТО МАРІЯ ГОЛОД ЩОСЬ МЕНІ ПРИСНИЛОСЬ Щось мені приснилось, щось мені згадалось, чи смішки веселі, чи жалі сумні, чи зелена пісня, пісня буревісна, що так наповняла молодість мені. Чи той буйний вітер, вітер з полонини, розвівав волосся, листям шелестів, чи лагідний вечір, чи рум’яний ранок заплітав колосся кучерявих нив. Чи мені тужити, чи мені радіти, що життя пробігло сповнене трудів, чи мені заплакать, засміятись гірко, тихо споминати сяйво давніх днів. червень 1982 ТЕПЛЕ ПОПОЛУДНЕ Довжиться тепле пополуднє, як сувій пестрого сукна, що розложилось без кінця на прилавках в крамниці будня. Нараз нахабний вечір чорний непрохано із ножичками надійде, день на полицю відкладе, відтявши кольори мажорні. Пусткою стане дня крамниця і від людей і від світел. До завтра учорашній пил вже й павутинням заснується. Переклад М арт и Тарнавської Збірка "Землет рус" — Вид. "Слово" 1981 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, Коли щастя я мала і доторк твого тіла, і землю всю мала, а лишилося тільки фото, то — це мало, це — дуже мало... ”Kobieta-lkar” ЖІНКА-ІКАР Жінка-Ікар летить довше, бо легша. Повітря її підіймає і, пірвана вгору вітрами, підноситься без надії, усміхнена, наче ґейша — а потім падає важко униз, мов камінь. З
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
