Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
Правда, цей добробут довго не тривав. Будова доріг, забрання лісів, а подекуди й полонин причинилися до того, що гуцули збідніли. Тоді йшли вони в бутин, шукали роботи, а подекуди таки стали орати підхожі клаптики землі. При тому не втратили своєї гордости й любови до пастушої господарки. Ця господарка далі розвивалась, хоч би вже разом ціле село збирало свою худобу й посилало на св. Юрія у гори. Це було значним осередком року, отой ’’полонинський хід”! Кожне господарство приводить свої корови чи кілька овець і додає їх до загальної ватаги. Домовля ється з ’’ватагом”, що відповідає за всю худобу. Обчислення устійнене вжа здавна на дощинці, з якої половину затримує ватаг, а другу половину дає власникові худоби. Худоба ватага й інших вівчарів пасеться задарма. Автор дуже докладно описує полонинську господарку. Найперше обговорює кошення трави, що його робили по доступних ’’царинках”. Там сушили траву на сіно і зберігали на зиму. Потім іде ’’поло нинський хід” на св. Юрія і запалення живої ватри на полонині. А потім робітні будні, що починаються о год. З рано. Тоді ватаг і його помічник доять корови й вівці, снідають і виводять худобу на пашу. Ватаг залишається з одним помічником, щоб використати молоко в перерібці на сир чи будз. А інші помічники, короварі чи вівчарі, пильнують худобу, щоб не відбилась від гурту, а головне, щоб її лісові хижаки не вхопили. Скликують їх на відпочинок трембітою, що й дуже допомагає, коли мряка закриє пастухам і худобі дорогу. Другою ділянкою, якій автор присвятив окрему увагу, це вірування гуцулів. Найперше описав усі свята, під час яких відбувались усякі пожертви й ворожіння. З-поміж них найбільше обговорено Різдво з колядою і особливими танцями. Взагалі танець у гуцулів дуже розроблений і автор описує поодинокі його форми. Та це лиш зовнішні прояви розваг. У глибині гуцульських вірувань лежить страх перед чортом. Тут автор подає леґенду про засну вання світу, в якій чортові припало теж якесь завдання. І від того часу гуцули вірять, що чорт усе старається дошкулити чоловікові. Але чорт у гуцулів добродушний. З ним можна зговоритися. Можна його навіть перехитрити, коли завзятися. Все ж воно небезпечно з чортом зачіпатись... Тому то багато є всяких засобів, що допомагають християнинові зберегтися перед чортом чи відьмою. До них належать лікувальні рослини, що їх автор нанизав включно з латинською назвою. До цього ще долучене лікування, що їх практикували знахарі або заклиначі в різних випадках. Не згадуємо в книжці інших ділянок гуцуль ського побуту, як будови хат, харчування, одягу й виробів народнього мистецтва. Вони так само докладно обговорені, а також ілюстровані. Тільки, що ці ділянки доволі відомі. Є тут ще одна ділянка, що її представив автор, разом із описом побуту, а це — гуцульські церкви. Він подав навіть плян церкви в Криворівні, щоб зілюструвати церковну будову. Ж іночі "капчурі” з червоного сукна Women’s red woolen "kapchuri” Закінчення на cm. 14 Перед церквою у Космачі. Ж іноцт во мало свій окремий вхід до церкви й після С луж би Б о ж о ї виходило на церковне подвір’я. In front o f the church in Kosmach. Women had a separate entrance through which they left the church after services. Ф от о P. Крохмалю к М акітра для певност и обдротована Bow l (Makitra).
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
