Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
Правда, цей добробут довго не тривав. Будова доріг, забрання лісів, а подекуди й полонин причинилися до того, що гуцули збідніли. Тоді йшли вони в бутин, шукали роботи, а подекуди таки стали орати підхожі клаптики землі. При тому не втратили своєї гордости й любови до пастушої господарки. Ця господарка далі розвивалась, хоч би вже разом ціле село збирало свою худобу й посилало на св. Юрія у гори. Це було значним осередком року, отой ’’полонинський хід”! Кожне господарство приводить свої корови чи кілька овець і додає їх до загальної ватаги. Домовля ється з ’’ватагом”, що відповідає за всю худобу. Обчислення устійнене вжа здавна на дощинці, з якої половину затримує ватаг, а другу половину дає власникові худоби. Худоба ватага й інших вівчарів пасеться задарма. Автор дуже докладно описує полонинську господарку. Найперше обговорює кошення трави, що його робили по доступних ’’царинках”. Там сушили траву на сіно і зберігали на зиму. Потім іде ’’поло нинський хід” на св. Юрія і запалення живої ватри на полонині. А потім робітні будні, що починаються о год. З рано. Тоді ватаг і його помічник доять корови й вівці, снідають і виводять худобу на пашу. Ватаг залишається з одним помічником, щоб використати молоко в перерібці на сир чи будз. А інші помічники, короварі чи вівчарі, пильнують худобу, щоб не відбилась від гурту, а головне, щоб її лісові хижаки не вхопили. Скликують їх на відпочинок трембітою, що й дуже допомагає, коли мряка закриє пастухам і худобі дорогу. Другою ділянкою, якій автор присвятив окрему увагу, це вірування гуцулів. Найперше описав усі свята, під час яких відбувались усякі пожертви й ворожіння. З-поміж них найбільше обговорено Різдво з колядою і особливими танцями. Взагалі танець у гуцулів дуже розроблений і автор описує поодинокі його форми. Та це лиш зовнішні прояви розваг. У глибині гуцульських вірувань лежить страх перед чортом. Тут автор подає леґенду про засну вання світу, в якій чортові припало теж якесь завдання. І від того часу гуцули вірять, що чорт усе старається дошкулити чоловікові. Але чорт у гуцулів добродушний. З ним можна зговоритися. Можна його навіть перехитрити, коли завзятися. Все ж воно небезпечно з чортом зачіпатись... Тому то багато є всяких засобів, що допомагають християнинові зберегтися перед чортом чи відьмою. До них належать лікувальні рослини, що їх автор нанизав включно з латинською назвою. До цього ще долучене лікування, що їх практикували знахарі або заклиначі в різних випадках. Не згадуємо в книжці інших ділянок гуцуль ського побуту, як будови хат, харчування, одягу й виробів народнього мистецтва. Вони так само докладно обговорені, а також ілюстровані. Тільки, що ці ділянки доволі відомі. Є тут ще одна ділянка, що її представив автор, разом із описом побуту, а це — гуцульські церкви. Він подав навіть плян церкви в Криворівні, щоб зілюструвати церковну будову. Ж іночі "капчурі” з червоного сукна Women’s red woolen "kapchuri” Закінчення на cm. 14 Перед церквою у Космачі. Ж іноцт во мало свій окремий вхід до церкви й після С луж би Б о ж о ї виходило на церковне подвір’я. In front o f the church in Kosmach. Women had a separate entrance through which they left the church after services. Ф от о P. Крохмалю к М акітра для певност и обдротована Bow l (Makitra).
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
