Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
Щ о zumamuj_ НОВІ ВИДАННЯ Марта Тарнавська. ЗЕМЛЕТРУС. Поезії 1971-80 років і переклади. Нью Йорк, Слово, 1981, 96 ст. Це друга збірка Марти Тарнавської. Домінуючий тон є дальше такий самий, як і в першій ("Хвалю ілюзію”) — філософічне підсумовання пере живань та спостережень у своїм житті, свого довкілля. Ця збірка складається із двох частин — власних віршів поетки та вибору перекладів інших поеток. Ці дві частини є немов два інші світи, дві сторони одної моне ти. Обидві віддзеркалюють певні вар тості та зацікавлення, чи уподобання авторки. У першій групі є сім віршів під назвою "Травелог” — це опис пере живань, ефекту відвідин кількох старинних міст та місць в Україні, шаноблива реакція до їхніх пов’язань із минулим та контрастові спостере ження у відношенні до сучасного. Друга серія тематично відноситься до спостережень чи давніших пережи вань при переїзді авторки до Америки. Якщо землетрус приходить у природі при русі двох твердих мас, то й такий ефект є також спричинений гіри зустрічі чи зударі двох світів, двох культур — коли чутлива одиниця пере їжджає з континенту на континент, чи взагалі переходить через великі, потрясаючі переживання. Замітним тут є зміна способу життя, зустріч нормального трибу існування, світу культури, науки й інших вартостей та контраст після скитальських буднів, обмежень та браків. Ця серія (під на звою ’’Американський триптих”) домі нує у першій частині. Хоча ці вірші є довші формою від інших — вони роб лять ефект особистого запису собі у щоденник, чи немов братам, далеко, у альбом. Це немов пояснення нового світу авторки. Це розповідна лірика, описова, з деталями пояснень іншого світу, іншого підходу. Часами хотілося б бачити менше цих вияснень, менше всіх крапок над ”і”. Сукупність у неї є більш ефективна. В авторки тут є замітна цікава та успішна тенденція до сентенцій, до філософських епіграм (напр. ”На біржі життя купуєш...”). Друга частина збірки — це переклади поезій десяти поеток (серед них є американки, німки, польки, росіянки). Крім перекладів кількох поезій кожної з них — Марта Тарнавська подає про них також інформації про життя та творчість. Самі ці переклади можна читати як самостійні, вартісні твори (зокрема переклади С. Плат, Е. Д икінсон, А. А х м а т о в о ї, М. Ц в є та єв о ї та К. Іллаковічувни). Це першоякісні переклади, які вміло передають по- смак та й відблиск оригіналу. Ці пере клади — це абсолютно доказ великої МАРТА ТАРНАВСЬКА БУРЯ Від хм , що грозою нависли, сховайся в старому Ринку у браму середньовічну і слухай, як дощ на бруку вистукує марш похоронний: це плаче камінне місто. Сховайся в старезну браму від бурі, від блискавиці, щоб серце вражене громом не розкололось надвоє. Чи чуєш заліза скрегіт? Це ковані двері скрегочуть, мов зуби стиснуті з болю. У дверях — старий львів’янин (немов зійшов із портрета сивобородий Корнякт) вежею показує в небо. і справді: між хмарами бачиш, що йде від Високого Замку малесенький клаптик блакиті. І віриш, і ждеш на сонце. У Львові, 9 липня 1974 (’’Землетрус”, Вид. ’’Слово” 1981 p j майстерности Марти Тарнавської, і не дивно, що вони займають 3/5 цілої збірки. Для читачів ці переклади мо жуть служити добрим засобом для зазнайомлення із поетками інших літератур (більшість із них є з 20 століття) — якщо не задля посмаку стилю та їхніх думок — то й задля посм аку самої виш ліф ованости мистецького перекладу як самостій ного твору. Лариса М. Л. Онишкевич Д окінчення Скит альський шлях Богоматері повезено далі, на тому місці, де вона затрималася постоєм у Турковичах, появилося неземне світляне сяйво. Сюди почали прибувати паломники. Прибув один княжий юнак на коні. Кінь станув навколішки перед місцем, де появилося сяйво. Юнак піддав прочанам думку, щоб тут побудувати церкву. Цей переказ утривалив С. Любарський у розвідці ’’Турковицький манастир”, Варшава 1930 р. Образ Богородиці в цій церкві, це теж копія Белзько-Ченстоховської Богоматері з шрамом на лиці і з Ісусом, який тримає книгу. Д-р М. Гоцій не згадує про інші місця постою ікони на її скитальському шляху з рідного краю на чужину. Він тільки стверджує, що копії цієї ікони з композиційним укладом, ідентичним із Белзькою Богоматір’ю, дуже поширені на українській території. Під-совєтські дослідники розкрили образ Ченстоховської Божої Матері і на підставі мистецько-малярської аналізи ствердили, що істо- рично-політичні й воєнні події справді відбилися на долі цієї ікони. Вони теж ствердили, що з оригіналь ного старовинного мальовила залишилися тільки відрізки полотна, наліпленого на дошку, а саме мальовило виконане технікою енкавстики (воскове малювання). Подібна доля трапилася тисячам українських релігійно-церковних пам’яток, більшість яких безслідно пропала, або пам’ять про яких збереглася тільки в формі усних переказів. Те, що досі залиши лося в відлеглих, забутих місцевинах або зібране в музеях чи сховищах, жде ще свого наукового дослідження. На підставі даних, якими в своїй розвідці послужився д-р М. Горацій, можна понад усякий сумнів ствердити, що вславлений чудами образ Ченстоховської Матері Божої, це колишня ікона Полоцько-Белзької Богоматері, власність україн ської землі й українського народу, силою загарбана і вивезена ворогом на чужину. За д-ром Михайлом Гоцієм подала Марія Барагура
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
