Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
СКИТАЛЬСЬКИЙ ШЛЯХ ЧУДОТВОРНОЇ ІКОНИ БОГОМАТЕРІ З БЕЛЗА ДО ЧЕНСТОХОВИ Теперішня Ченстоховська, а колишня Полоцько- Белзька чудотворна ікона Божої Матері має скиталь- ську історію. За традицією вона була однією з трьох ікон, що їх за переказом намалював за життя Бого матері св. євангелист Лука. Княжна Предислава або Предслава, донька полоцького князя Святослава, яка мала чернече ім’я Єфрозина і була ігуменею манастиря в Сільці к. Полоцька та визнана святою (померла в 1173 p.), звернулася з проханням до грецького цісаря Компена, щоб подарував їй одну з ікон пензля св. Луки. Ця ікона знаходилася в Ефезі. Бачачи велику любов княжни Предислави до Божої Матері, цісар вволив її волю, спровадив чудотворну ікону Божої Матері з Ефезу до Царгороду і переслав її до Полоцька. Тут св. Предислава прийняла цю ікону з найбільшою радістю, поставила її в своїй манастирській церкві та прикрасила її золотом і самоцвітами. Під час татарських нападів на Україну ікону перенесено около 1270 р. під опіку галицького князя Льва. Вона переховувалася в княжому замку в Белзі. Звідсіль забрали її поляки в 1382 р. до Чен- стохови. Цього року в серпні обходитимуть її 600- ліття, Скитальський шлях Полоцько-Белзької-Ченсто- ховської ікони Богоматері накреслив д-р Михайло Гоцій у розвідці "Як вивозили Чудотворну ікону Белзької Богоматері до Ченстохови”. Розвідка опублікована в ’’Церковному календарі-альма- нахові” за 1982 рік, виданим Братством св. Андрея первозванного в Чікаґо. Автор розвідки зосереджує свою увагу на першому етапі постою ікони після того як князь Володислав Опольський вивіз її з Белза, поскільки про цю деталь мандрівки ікони з Белза до Ченсто хови досі не було ніде згадки. Князь Володислав Опольський став тимчасовим реґентом галицько- волинської землі після того як польський король Казимир несподівано напав на Львів і зруйнував його. Тому що до галицько-волинських земель зголо- шувала претенсії Угорщина, становище князя Ополь- ського, як володаря галицько-волинської волости було непевне. Через те він нашвидкуруч грабував усяке добро й цінності багатьох надбань короля Данила і князя Льва та вивозив їх до своїх володінь на Шлеську або до Польщі. Одною з найбільш при вабливих добичів була вславлена чудами, осяяна авреолею старовинности і святістю походження ікона Божої Матері в княжому Белзі. Загарбавши цю святу пам’ятку, князь Опольський затримався з своїм воєнним табором на перший постій недалеко села Корчмина в віддалі 12 кілометрів на північний схід від Белза, де находилася, (а може ще й тепер нахо диться) старовинна дерев’яна церковця, в якій збереглася традиція, зв’язана з першим постоєм на скитальському шляху Белзької ікони. Не розпоряджаючи авторитетними історичними фактами і доказами та даними, автор тільки гіпоте тично відтворює обставини, серед яких відбувся перший етап постою ікони Белзької Богоматері під час її примусової мандрівки на чужину. Під час воєнних дій в 1382 р. Белз був сплюндрований. Опольський князь Володислав мав свою головну квартиру в околиці міста. Загарбавши образ із світлою традицією свого походження і чудес, князь поставив цей найдорогоцінніший воєнний трофей на столі в своєму шатрі або під спеціяльно збудованим балдахіном, щоб захоронити образ перед пошко дженням чи знищенням. У своїх дослідах автор розвідки покористувався, як доказовим матеріялом, старовинними пам’ятка ми, що находилися в корчминській церковці і усною традицією, яка збереглася і передається з покоління в покоління про місце, в якому в 1382 році стояла постоєм серед дерев Белзька ікона. Про пієтизм, з яким ставилося місцеве сільське населення до ікони, свідчить факт, що кілька копій з її зображенням знаходилися в інтер’єрі церковці. Найважливішим доказом, на який досі ніхто не звернув уваги, була скринька чи шафка в захристії, в якій переховувалися свічі і дрібне церковне приладдя. На дверцятах тієї скриньки розмальовані олійною фарбою різні епізоди чудесних подій, зв’язаних із кількаденним перебуванням Белзької ікони в Корчмині. Одна картина, це копія ікони, поставленої на столі в шатрі чи під балдахіном поміж деревами. Друга картина зображує цю саму ситуацію, але вже осяяну чудом, що ’’свічі самі від себе засвічуються”, як це пояснює напис під картиною. На дверцятах зображені теж інші чуда, які діялися тут під час короткого постою ікони. На цьому місці, де стояла ікона побудовано капличку, що теж вславилася чудами. В 1620 р. з Холмщини, перенесено до Корчмина дерев’яну церкву, в головному вівтарі якої находилася копія образу Белзької Матері Божої, хоч невідомо, з якого часу вона походить, бо її кілька- кратно відновлювано. І хоч образ був прикрашений срібними ризами, яких ориґінал не мав, бо їх додано пізніше, то його композиція повністю згоджується з зображенням Белзької Богоматері на дверцях скриньки. В цій церкві, високо в середній копулі знаходиться за склом ще й інший образ Белзької Божої Матері, зроблений в 18-му столітті, а в однім із бічних престолів також зображена ця сама Мати Божа вже з 19-го століття. Ще в 1930-их pp. ця церква мала багато вотивних іконок з 18-го і 19-го століть, на яких зображено чуда, що збулися тут завдяки Белзькому образові. Скитальський шлях ікони Белзької Богоматері до Ченстохови позначився ще й іншими постоями на українській території. Зберігся переказ про перебування її в чудотворному місці на Холмщині у селі Турковичах. З цією подією зв’язане заснування турковицького манастиря близько старинного города Червеня (тепер Чермна) на Холмщині, від якого пішла назва ’’Червенські городи” і ’’Червона Русь”. Усна традиція каже, що коли ікону Белзької Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top