Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
1 Київ 1971 р. "Мапанка" їде тролейбусом. Kiev 1971. "Matanka” on the trolleybus 2 Колядують у Києві 1968 р. М іж колядниками постатті з традицій ного вертепу: "смерть", "коза", "чорт”, "ж и д ”. Carolling in Kiev, 1968. 3 Фраґмент традиційної коляди у Львові 1972 р. Зліва Ірина Калинець, Люба Сорока, Роман Іванчук, Стефа Шабатура (в ролі "жида"). Traditional Christmas carolling in Lviw, 1972. тивом на порозі: ...’’Кізонько-лебедонько, стань на порозі На одній нозі, — ввійдеш до хати, Будемо скакати... Гоцки... гоцкиї...” КОЗА, ТАНЕЧНИКИ ТА МАШКАРНИКИ Прищепився в Україні й звичай ходити з козою, пере одягання та маскування. По обіді на перший день Різдва збираються парубки, які не будуть брати участи в загаль ній коляді, переодягаються — за цигана, діда-жебрака, Маланку, жида, лікаря, козака, ляха, урядника, козу тощо. Провідну ролю тут грають "циган” і "жидок". Спочатку вони заходять до хати, жартують, просять "дарів". Коли господарі виявляють бажання дати "дари”, тоді вони вводять козу, а збоку лікар. Дід-жебрак приспівує речита- Коза входить до хати, Дід-жебрак виголошує речита тивом довші монологічні жартівливі вірші, нюхає табаку й вихваляє козу... Коза "гине”... Кличуть лікаря... Той від мовляється лікувати дохлу козу... Усі машкарники жарту ють, співають, веселять дотепами дім. Головне в "Козі” — це спів: ...”Де коза ходить, Там жита сім куп; Там жито родить; Де коза рогом, Де не буває, Там жито стогом; Там жито вилягає, Де коза хвостом, Де коза туп-туп, Там жито кустом... Віджартувавши, брали "дари” й ішли до другої хати. У дорозі до другої хати жарти з зустрічними не вгавають... Козу робили з хутра, причіплювали роги тощо, а під низом був парубок, який і танцював увесь час та виконував потрібні церемонії... Цей звичай дуже стародавній і досить нашарований (на- верствований), але зберігся лише в окремих місцевостях України, зокрема в Галичині, на Волині, та взагалі в півден- с областях України, і то в окремих селах; близький до грецьких та римських зви ї , але змістом — національний. Проф. С. Килимник "Український рік у народніх звичаях". ’НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 1982 7
Page load link
Go to Top