Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
1 Київ 1971 р. "Мапанка" їде тролейбусом. Kiev 1971. "Matanka” on the trolleybus 2 Колядують у Києві 1968 р. М іж колядниками постатті з традицій ного вертепу: "смерть", "коза", "чорт”, "ж и д ”. Carolling in Kiev, 1968. 3 Фраґмент традиційної коляди у Львові 1972 р. Зліва Ірина Калинець, Люба Сорока, Роман Іванчук, Стефа Шабатура (в ролі "жида"). Traditional Christmas carolling in Lviw, 1972. тивом на порозі: ...’’Кізонько-лебедонько, стань на порозі На одній нозі, — ввійдеш до хати, Будемо скакати... Гоцки... гоцкиї...” КОЗА, ТАНЕЧНИКИ ТА МАШКАРНИКИ Прищепився в Україні й звичай ходити з козою, пере одягання та маскування. По обіді на перший день Різдва збираються парубки, які не будуть брати участи в загаль ній коляді, переодягаються — за цигана, діда-жебрака, Маланку, жида, лікаря, козака, ляха, урядника, козу тощо. Провідну ролю тут грають "циган” і "жидок". Спочатку вони заходять до хати, жартують, просять "дарів". Коли господарі виявляють бажання дати "дари”, тоді вони вводять козу, а збоку лікар. Дід-жебрак приспівує речита- Коза входить до хати, Дід-жебрак виголошує речита тивом довші монологічні жартівливі вірші, нюхає табаку й вихваляє козу... Коза "гине”... Кличуть лікаря... Той від мовляється лікувати дохлу козу... Усі машкарники жарту ють, співають, веселять дотепами дім. Головне в "Козі” — це спів: ...”Де коза ходить, Там жита сім куп; Там жито родить; Де коза рогом, Де не буває, Там жито стогом; Там жито вилягає, Де коза хвостом, Де коза туп-туп, Там жито кустом... Віджартувавши, брали "дари” й ішли до другої хати. У дорозі до другої хати жарти з зустрічними не вгавають... Козу робили з хутра, причіплювали роги тощо, а під низом був парубок, який і танцював увесь час та виконував потрібні церемонії... Цей звичай дуже стародавній і досить нашарований (на- верствований), але зберігся лише в окремих місцевостях України, зокрема в Галичині, на Волині, та взагалі в півден- с областях України, і то в окремих селах; близький до грецьких та римських зви ї , але змістом — національний. Проф. С. Килимник "Український рік у народніх звичаях". ’НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 1982 7
Page load link
Go to Top