Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПОВОРОТ коляди СТАНИСЛАВ ВІНЦЕНЦ (переклад М. Калитовської) На Свят-Вечір відправляється по лісах і карпат ських плаях "тайна вечеря”, що є невидимою і загальною розмовою. В ніч, під горіючими зорями, в яку найбільше тисне мороз, або в заметіль, коли не видно ні на крок, відкриваються численні вуха й уста, немов квіти навесну. Люди випитують, а звірята від повідають. Потім говорять вже самі із себе. Буває, що людям вдасться почути такі слова і такі загадки, про які навіть їм не снилось. Коли тільки звечоріє, чабан — і скорше старий, як молодий, заходить сам до стайні так, щоб ніхто його не видів і не чув. Закриває щільно двері і тоді чути тільки дихання худібки. Так немов про себе, чабан заіржить до коней, то знову зареве до коров і волів, заблеє до ягнят, а біля пасіки забренить до бджіл. І коли кожне з худібки відповість йому по- своєму, тоді запитує терпеливо: — Чи здорова мар- жинка? Чи може щось болить у вас, а може їди якої скушаєте перед святами? Може узвару солодкого з медом, або білого копача? Тоді тільки заіржать коні, заревуть корови, заблеють вівці, забренять бджоли, а чабан біжить в хату по їжу. Нема що на когось нарікати без причини. Багато чабанів слухаються цілий рік свого сумління, але буває, не один щось забуде, то переочить. Але правда, багато є і таких, в яких тільки при святах обізветься сумління і вони щось пригадають собі. Тоді тільки дуже старанно починають провадити розмови з маржиною і забігати про ласку. Чому воно так? НАШІ КОЛЯДКИ — СТАРОВИННА Українські колядки це твір народньої поезії і світо- глядової філософії. Свій початок вони мають у довгих сто річчях ще перед запровадженням християнства в Україні в 900-их роках по Христі. Колядки в Україні оспівують початки світу, вплив Бо жества на світ і на господарство зокрема в зимовім циклі давньої економіки. Вони віддзеркалюють тодішні віруван ня українського народу і є повні символіки. Дальший цикл колядок представляє часи десь від 5-го до 9-го сторіччя по Христі. Вони виникли тоді, коли в на ших предків витворився дружинницький вояцький елемент. В них зображено також службу українських юнаків у вій ськах царгородської імперії. З уведенням християнства дещо в тих колядках зміни лося, але не дуже багато. Тоді почали народні поети творити колядки також чисто християнсько-релігійного характеру, але з українським кольоритом. Врешті постав ще один рід колядок, який виріс на народнім ґрунті, але його творили вже вчені монахи по манастирях. Ці колядки чисто християнського характеру, зв'язані з Різдвом Христовим, поволі приймалися в сіль ських церквах і традиційно зберігалися. Українські католицькі монахи чину св. Василія Великого зібрали ці до- Всі знають, що на Свят-Вечір, як з полонини повіє вітер, сам Ісус вночі поміж сплячою худібкою ходить і питає: — Маржинко моя, а чи хто тебе не кривдить? А може мучить вас спрага, бо ніхто не напоїв начас? А може холодно, бо ніхто не підстелив ані не обгорнув вас? Чи може гостець вас мучить, бо ніхто вас не натер? Як би воно не було, але навіть людина твердого серця міркує собі: — У цей єдиний вечір краще бути добрим з худібкою, бо вона неспам’ятлива: що добре запам’ятає, а що зле — забуде і не пожаліється. Але угощування худібки — то тільки початок. На Свят-Вечір гостинність виливається через береги, як гірський потік, що розбиває загати і вкриває все, що на дорозі. Ледве пастух закінчив вгощати худобу, а вже розкриває широко ворота і двері своєї хати, щоб не знати який мороз брав. Закликає і запрошує таких гостей, яких ніхто не видить цілий рік, — а хоч видить, напевно ніхто не просить. І перше просить все, що живе в лісах, лісних балках, западинах, лісних сховках, стежках, стежечках. — На всіх плаях-плаєчках, на водах — при джерелах, на закрутах і перелазах, Боже Дитятко, всім благослови своєю ручкою зоряною. З медвежого чи вовчого він роду, з оленячого, сернячого, може із заячого роду, із скелі чи від броду, від лісу чи з плаю — до нас ходіть, не бійтеся, прийміть гостину, положіть, скоштуйте, напийтеся і наситіться. НАРОДНЯ ТВОРЧІСТЬ тогочасні християнські колядки і видали в окремім повнім збірнику під заголовком ’’Богогласник”. Цей грубий том охоплює не тільки давні колядки хри стиянського Різдвяного циклу, але також нові твори монахів цього чину. "Богогласник” містив також інші релігійні пісні. Всіх таких колядок і релігійних пісень там надруковано 238. Ви друковано цей збірник уперше в 1780 році в Почаєві. Потім цей збірник передруковано кілька разів, а далі в мен ших ’’кантичках”. Назва "коляда” є латинського походження. Обряди ко ляди давнього народнього характеру вказують своєю назвою і також формою на тісний контакт наших давніх племен з пограничною римською культурою ще за рим ської імперії поганського періоду. Найпопулярнішою колядою в нашім народі здавен- давна стала колядка, що починається словами "Бог пред вічний народився”. Вона є з-перед 1780 року. Отож це най старша популярна народня колядка в Европі. Катерина Яремчук, 38-ий Від. СУА, Денвер, Колорадо 6 ’НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 1982 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
