Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
У ПАМ’ЯТЬ ПИСЬМЕННИЦІ — ДАРІЇ ЯРОСЛАВСЬКОЇ СТОЛЯРЧУК (промова О. Муссаковської на похоронах 16-го січня 1982 в Ньюарку) "Не жив той, хто по собі не оставив пам’яті”. — Того не можна сказати про покійну Дарію Ярославську Столярчук. Вона залишила по собі не тільки жаль і смуток близьких, але теж письменницьку спадщину, в якій буде жити між нами. Народилася Дарія Ярославська 1905 р. в Станиславові в родині о. Ярослава і Іванни Бородайкевичів. Батько її був катехитом в українській гімназії в Станиславові. Осиротив він родину, коли Дарія мала 12 літ. Своє псевдо взяла письменниця від свого батька, якого втратою дуже боліла. По його смерті виховувалася у свого дідуся, теж священи ка, який мав великий вплив на її особовість. Середню освіту закінчила в Станиславові (нинішнім Івано-Франківську) гімназійною матурою. При кінці Другої світової війни, як і багатого інших, покинула рідну хату й разом з матір’ю, під опікою Романа Столярчука подалася у невідоме. По довшій мандрівці опинилась в переселенчім таборі в Міттенвальді (Баварія) і там одружилась з Романом Столярчуком, який дбайливо і з добротою опікувався дружиною і її матір’ю. Після 5 років перебування в Міттенвальді подружжя Столярчуків враз з матір’ю переїхали до США і поселилися в ньюйоркському Штаті. Тут прийшлося їй пережити несподівану смерть улюбленої матері. Вкоротці подружжя переїхало до Штату Нью Джерзі, де сл. п. Дарія почала працювати в шпиталі Ст. Барнабас. Працювала там ЗО літ і відійшла на емеритуру з посту шефа канцелярії. Коли я була ще молодою студенткою прочитала книж ку "Полин під ногами”, що вийшла накладом щоденника "Діло” у Львові. Її авторкою була Дарія Ярославська. Книжка була нагороджена літературною нагородою, вона захоплювала нас своєю темою, про життя молодих людей, саме таких, як тоді була я. На одних із сходин 28-го Відділу з’явилась нова членка — молода, елеґантно вдягнена пані. Хтось з присутніх представив письменницю Дарію Ярославську-Столярчук, яку знали ми досі тільки з її літературної творчости. В 1957 р. наш Відділ обходив срібний ювілей свого існу вання і ми попросили письменницю, щоб написала щось до нашої ювілейної книги. Письменниця написала нарис ’’Твоя Мати” (який містимо у цьому числі "Нашого Ж иття”) та дала своє фото. В міжчасі на нашім літературнім ринку почали появля тися твори письменниці, в яких описала життя в ’’таборовій республіці” в Міттенвальді, при чому знаменито схаракте ризувала членів управи згаданої "республіки" і інших провід них людей. Ми з великою пошаною відносилися до тієї небуденної жінки, яка полонила нас не лише своєю тонкою то вариською поведінкою і тактом, але своїм письменниць ким талантом. Тому саме в 1970-их роках улаштував наш Відділ її "Літературний вечір”, на якому проф. д-р Кость Киселівський, краянин письменниці, чітко схарактеризував її літературну творчість. І. Кононів рецитувала римовані дефі ніції, що зображували життя людини від колиски до могили. Рецитації товаришила музична ілюстрація на фортепіяні, Письменниця Д арія Ярославська Author Daria Yaroslawska яку виконувала Таїса Богданська. Присутні під вражінням програми, зробили авторці велику овацію. Щоб спопуляризувати видану у 1977 р. її останню повість ’’Папороть не цвіте” Відділ знову влаштував ’’Літера турний вечір” 16-го квітня 1978 р. Про творчість письмен ниці, а зокрема про найновішу повість, говорив на цьому вечорі проф: д-р Богдан Романенчук. Саме тепер вийшла збірка новель письменниці під на головком ’’Прапор”, але покійній вже не довелося її бачити. В 1972 р. заснувався при нашому Відділі Кружок книго любів, що його впродовж кількох літ вела покійна. З вели кою приємністю ми йшли на сходини, кожна з нас мала свою думку про прочитаний твір, але всі нетерпеливо чека ли на характеристику і оцінку письменниці. У своїх обов’яз ках голови книголюбів письменниця була точна й по слідовна і такою осталася у нашій пам’яті до сьогодні. В особі покійної наш Відділ втратив визначну членку, письменницю, якої твори будуть напевно вписані в історію нашої літератури не лише в діяспорі, але теж у майбутній вільній батьківщині. Вічна їй Пам’ять! Ольга Муссаковська Замість квітів на могилу св. п. Дарії Ярославської Сто лярчук зложили на Пресовий Фонд "Нашого Життя" слідуючі особи: по 10.00 дол.: Вп. Степан Гук, Ольга Гнатик, Лідія Гладка, Марія Когутяк-Гладка, Таїса Богданська, Наталія Чаплен- ко, Ірена Кіндрачук, Ірена Качмарська, Анна Кравчук, На талія Загайкевич, Оля Цар, Іванна Лисинецька, Ольга Мус саковська, Ірена Сигалів, Ірена Зєлик, Ольга Заремба, Дарія Каранович, Ганна Коренець. по 5.00 дол. Вп. Люба Гуралечко, Віра Данєц, Марія Полян- ська, Александра Венке Разом 200.00 дол.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
