Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
МАТЕРІЯЛИ XIX КОНВЕНЦІЇ СУ А Під час XIX Конвенції СУА, присутні мали можли вість вислухати ряд цікавих доповідей чи то на окре мих комісіях чи на панелях. Деякі помістимо у чер ЗБЕРЕЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РОДИНИ За словами Митрополита Кир Андрея Шептиць- кого — ’’Основою людського життя є родина. Хто хоче собі збудувати хату кладе насамперед підвалину — бо від тої підвалини залежить, чи ця хата буде сильна, чи зараз розвалиться”. Родина є підвалиною сильної людини і духово сильного народу. Доказ цього є наша історія. В останніх роках відчуваємо в цілому світі захитання концепції ’’родини” як основної клітини суспільства, зокрема, захитання української родини. Це захитання є настільки поважне, що Світовий Конгрес Вільних Українців проголосив наступних десять років як ’’Декада Української Родини”. Варта завважити, що і саме в цій декаді український нарід рівнож приготовляється до святкування тисячоліття прийняття христіянської віри. Управа СКВУ зазначує, що лише через українську родину збережеться українська ідентичність, наша мова, культура і традиції. Вже в минулих роках наші громадські орга нізації вели дискусії на цю тему. Небезпека загрожує українській родині на рідних землях і в країнах нашого поселення. Чуємо від свідків і читаємо як російсько-комуністичний режим в Україні провадить жорстокий пляновий наступ на українську родину. їх ціллю є захитати українську ідентичність та вбити всякі змагання до самостійного державного життя. Дискусії в минулому також зазначували загрози українській родині в країнах їхнього поселення. Тут загрожують мішані подружжя, брак товариського життя серед української молоді, брак пошани до старшого покоління, атомізування українських організацій, бажання здобути кар’єру, погоня за матеріяльним добробутом, брак почуття від- повідальности, занепад релігійної активности, брак толерантности і співпраці між українцями різних поглядів, брак виховних сил, брак часу, брак уваги та і брак пошани до авторитету. Можна провадити панелі на кожний ’’брак”. Приходить на думку питання — яку користь дасть нам дискусія над цими недоліками? Ми вже про них читали, чули і говорили. Позитивний вислід такої дискусії — свідомість, якими вартостями повинні ми керуватись. Така свідомість є дуже важлива у сьогоднішнім світі, який переживає кризу вартостей. Чужі державні системи зрезиґнували з обов’язку плекати і передавати моральні і христіянські вартості. Сьогодні це чисто приватна справа. Американська родина не має підтримки від державних установ плекати ці вартості. Українська родина, яка відчуває найбільшу відповідальність за передачу національних, моральних і христіянських вартостей, мусить одержувати постійну підтримку гових числах ’’Нашого Життя”. У біжучому числі чи тачі можуть познайомитися з доповіддю, яка входи ла у програму панелю виховної комісії. НАТАЛІ Я КОРМЕЛЮК від церков, шкіл і українських молодечих та суспільних організацій. Для українців є важливе; зберігати свою іден тичність, плекати христіянську етику, рідну мову і традиції, змагати до власної держави. Виринає питання: чому така свідомість має лише частинний успіх? Як батьки і як виховники ми мусимо глибше застановитися над цими пробле мами. Покоління яке виростає в чужому світі, постійно себе запитує: чи я українець, чи американець; який є найкращий спосіб на впровадження полі тичних змін; чи посвята народові рівняється з посвятою Богові; чи оборона людських прав рівняється з охороною прав нації; чи я дбаю про зовнішній вигляд більше ніж про характер?; коли нема українського партнера до життя, чи зовсім не одружуватись; чи знання рідної мови мене зробить кращим українцем; чи моє почуття як українець іде в парі з моїми особистими життєвими напрямами; як розділити свій вільний час? Ми знаємо як ми повинні відповідати на ці питання. Але, як це виглядає в нашому щоденному житті? В родині часто переживаємо конфлікти. Як можуть батьки передати дітям вартості, на яких вони могли б опертися? Один підхід є покликатися на свій авторитет батьків і наказувати своїм дітям, що робити і як думати. Вони пояснюють дітям, що вони більше літ прожили і мають життєвий досвід. Чи це вдається залежить від сили авторитету батьків. Останньо відчуваємо, що він щораз менший. Цей підхід дає позитивні висліди, якщо є згода між всіма авторитетами. Знаємо, що так не є. В очах дітей і доростаючої молоді батьки це лиш один авторитет. Є ще церква, учителі, виховники, ровесники, публікації, телевізія і громадські провідники. Не все вони в згоді. Кому повірити? Молодь відчуває, що мусить сама рішитися. Часто важливі життєві рішення є роблені під впливом товариства чи пропаганди. Додатковою проблемою наказового підходу є розбіжність між практикою і теорією. Наприклад ставимо перед собою ціль працювати для добра цілого українського народу, а не хочемо мати зв’язків із українцями, які силою обставин говорять по- англійськи. Змагаємося за свободу слова і демокра тичного порядку, але не поміщаємо в газетах опіній, Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
