Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ГО Л О В Н А УПРАВА С О Ю ЗУ У К Р А ЇН О К АМЕРИКИ В ІМЕНІ ВСІХ ЧЛЕНОК НАШОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ВІТАЄ ЇХ БЛАЖЕНСТВО ПАТРІЯРХА УКРАЇНСЬКОЇ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ ЙОСИФА СЛІПОГО З ЙОГО 90-ЛІТТЯМ ТА БАЖАЄ ПРОЖИТИ ДОВГІ РОКИ В ЗДОРОВ’Ї ТА УСПІШ НО ЗАВЕРШИТИ ПРАЦЮ ДЛЯ ДОБРА УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕРКВИ ТА НАРОДУ Б паж енніш ий Пат ріярх Йосиф Сліпий His Beatitude Patriarch Josyf Cardinal Slipyj ГЕРОЙСТВО — ПЕРЕМОГА НАД СМЕРТЮ, ПЕРЕМОГА НАД САМИМ СОБОЮ У ріці Потомак, скутій морозом, потопали пасажири модерного літака, що прямував до соняшної Фльоріди. Літак змів з мосту, що на ріці Потомак, авта з людьми, які після праці їхали додому, до родинного огнища. Техніка не встоялась перед лютим холодом. Ще перед хвилинами пасажири, вигідно від- пружені, сиділи у фотелях, слухали голосу стюардеси, яка з професійною рутиною наказувала защіпити пояси і ”не курити”. Напевно ніхто з них ніколи не уявляв собі і не думав про те, як повів би себе, коли б довелося стати віч-на-віч із смертю, з такою смертю. Нагло довелося зустрітись з безжа лісною стихією, яка без розбору нищила людське життя.У цій трагічній метушні з’явилась людина, яка протиставила вродженому інстинктові само збереження свою людську, або й понадлюдську любов до ближнього. І хоч сама вона згинула, не залишивши навіть свого імени, (якого шукають), проте вона здобула величезну перемогу, з якою ввійде у людську пам’ять як ’’людина у воді”. ’’The Man in the Water”. Ця людина, а також другий молодий чоловік, Лбнні Скутник, який скочив уводу, щоб рятувати поранену жінку, бо, як казав, "хтось мусів скочити”, несподівано опинилися в ситуації, яка спонукала їх до геройського вчинку. Молодий Скутник сказав опісля про свій вчинок, що він ’’чогось такого ніколи не сподівався”. Але коли б у їхній найглибшій підсвідомості, у їхній душі і серці не було зародків цього шляхетного і доброго почуття, то їхній вибір був би інший, вони рятували б себе, а не своїх ближніх. Відгомін їхніх вчинків відбився широко по всій країні. Він наче б спричинив деяку переоцінку вартостей, підніс гідність людини, можливо, розбудить пошану й подив для глибших внутрішніх її вартостей і прикмет. Геройство, героїв і їхні вчинки порівнювати годі. Історія нашого народу раз-у-раз ставила перед одиницями й групами вимоги великих подвигів, зусиль, страждань, геройських вчинків. Інколи геройським треба вважати життя серед нібито незначних, але щоденних терпінь, утиску, терору, жаху. У місяці лютому ми згадуємо особливо наших жінок-героїв. Саме у лютому згинули геройською смертю Ольга Басарабова і Олена Теліга. Побіч Олени Теліги йшов добровільно назустріч смерті її муж Михайло. Ці одиниці наче у призмі збирають у собі імена незчисленних, які згинули чи терпіли неволю в ім’я любови до батьківщини. Не один тільки момент рішав там, а свідомо вибраний життєвий шлях, аж до смерти включно. Сила — щоб витримати, відвага — вибрати це прикмети, які носять у глибині своєї душі, плекають їх ті, хто вміє любити правдиво, без корисно й безконечно: любити вище добро, ближніх, батьківщину, любити понад свою особу, вигоду. А як же часто ті великі вартості розмінюємо на дрібні, від суваємо на далекий плян поза мале, особисте. Можна маленькими щоденними вчинками, які робимо з уваги на загальні цілі виробити у себе здібність до жертв, до любови. Цю вищу любов, з якої випливає здібність до геройських вчинків, треба шанувати, плекати в нас, в наших дітях і внуках. Вчитися її від наших предків, але теж від тих наших сучасників, які й досі, в ім’я любови до батьківщини й в ім’я боротьби за волю резиґнують з особистої вигоди й безпеки. За своє вільне слово, свою любов і свою віру вони, роками ув’язнені чи заслані, по-геройському зносять важке ярмо. У. Л.
Page load link
Go to Top