Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
сорочку треба було відпрацювати три години, за зміну білизни — шість годин, за убрання 12 годин і т. д. Перебалакали ми з директором гімназії, накупили всякого знаряддя і приступили до праці. Записа лося душ сорок. Але в перший же день праці наша артіль збунту валась і прислала своїх відпоручників сказати, що плата замала та, що вони не дозволять англійкам експлуатувати себе. Як я не доводила їм, що ніхто не має користи з їх роботи, що то робиться тільки для засади не давати допомоги даром, вони нічого не хотіли чути. А коли вони почали загрожувати мені, місс Аллен замкнула склад, і заявила, що не відчи нить його, поки вони не стануть на працю. Я дуже боялась якихось вибриків, але місс Аллен запевняла мене, що вона добре знає втікачів, бо працює в Місії не перший день: — Борони Боже поступитися, — казала вона. — Тоді вже не дамо собі ради з тими ’’страйкарями”! — З тиждень, може, склад був закритий, а потім усі стали на роботу, не зважаючи на те, що місс Аллен наказала мені набавити по годині за великі речі. МАРБУРЗЬКІ СХІДНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НАУКОВІ за дорученням Дослідної Ради ім. Йогана Ґотфріда Гердера, зареєстрований союз. Видає Ріхард Браєр Том. 39 ІВАН СЕНЬКІВ ПАСТУША КУЛЬТУРА ГУЦУЛІВ — Етнографічна студія — (в німецькій мові) ІСБН 3-87969-167-3. XII, 186 стр. 11 рис. в тексті, 64 частин но багатокольорових ілюстрацій на таблицях, 1 карта, в картоновій оправі 68 німецьких марок. В цій монографії зображено старе скотарство українських верховинців у Східніх Карпатах, яке проіснувало до вибуху Другої світової війни. Автор, який походить з тих сторін, ще бачив його і пізнав на власному досвіді. Представниками цього гірського способу життя були гуцули — українське гірське плем’я —, які досі живуть в Східніх Карпатах, де зай маються випасом худоби, молочним та лісовим го сподарством. Навколо Гуцульщини панувало від 16 до полови ни 19 століття в Польщі, Румунії, Мадярщині і в Україні тяжке кріпацтво. Лише гуцулам удалося збе регти свою свободу завдяки неприступним горам, прастарим карпатським лісам та вояцькій відвазі. Тому любили вони свої гори і ліси і обожнювали їх як святощі. Як вільні скотарі були гуцули противниками хліборобства, бо уважали його за втілення крі пацтва. Скотарство було не лише їх професією, але також світоглядом. Станова свідомість вільного ско тарства обняла з бігом часу всі галузі їх життя і привела остаточно до розвитку своєрідної гуцуль ської культури, яка проявлялася в барвистім одязі, Перед Великоднем я виїхала до чоловіка, до Тарнова. Місія працювала вже повним ходом, я дуже сумувала без чоловіка та й жити на два доми було важко. Тоді місс Аллен написала рапорт до голови Місії, в якому пропонувала влаштувати в Тарнові такий же допомоговий пункт, що й у Ченстохові, під моїм проводом. Я нічого не знала про те, й довідалась аж тоді, коли до мене приїхав старшина з Місії з пропо зицією стати на працю з платнею 18 тисяч місячно. Приїхала й голова Місії та з’ясувала мої обов’язки. Виставила мені посвідчення, що я ’’репрезентантка Місії й польську владу прохається давати мені всяку підтримку”. Раз на місяць мала бути в мене контроля. Почали привозити продукти й наладнувати звітність. На перший час відкрито сніданки для дітей. Потім привезено цілий вагон харчів і роздавався що тижня пайок для вагітних і хворих. Пайок був достатній і я мала право його комбінувати, як мені здавалось потрібним. Одначе я того ніколи не робила, боялася нарікання на несправедливий розподіл. Д окінчення буде дерев’яній архітектурі, мистецькім ремеслі, віруван нях та гордій поставі. Крім цього відзначалася вона багатьома архаїзмами в мові, одежі, способі життя та господарювання. Про все це розповідає стисло і ділово згадана вище студія. Основою гуцульської народньої культури було багатство, яке постачали тваринництво, кустарне ремесло і опришківство. Майже щодругий гуцул був первісно бодай рік в своїм житті опришком. Так отже гуцульське суспільство виростало З ДВОХ СОЦІАЛЬНИХ груп: мирних переселенців з долів і свавільних розбишак. За зізнанням самих гуцулів було їх життя тісно пов’язане з опришківством. Опришкам завдя чують вони свої пісні, металеві вироби та любов до зброї. Але передовсім гуцульська сваволя та любов до свободи були живою спадщиною опришків. Досі любить і прославляє народ своїх опришків не за їх розбишацтво, лише за їх великодушність, щедрість і ненависть до всякого роду поневолення. Мир за всяку ціну не був нормою їх життя. 64 ілюстрацій на таблицях зображують експона ти старих гуцульських збірок, які переховуються в етнографічних музеях Західньої Европи. Вони були досі нікому незнані. Доперва публікація їх знімків в цій студії дає вперше можливість пізнати їх мистець ку і естетичну вартість. VERLAG J. G. HERDER — INSTITUT 3550 MARBURG / LAHN GISONENWEG 7 Заохочуємо Відділи і приватні особи замовляти для публіч них бібліотек і приватних осіб етнографічну студію німецькою мовою д-ра Івана Сенькова ’’Пастуша культура гуцулів”. Щоб улегшити замовлення редакція ’’Нашого Ж иття” приймає зголошення. Ціна 35.00 дол. з пересилкою. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
