Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ДО РЕДАКЦІЇ "НАШОГО ЖИТТЯ " У відповідь панові X. та Вам пані Л ю бо на "бєш т анцію " ст арш их віком громадян за їх "ж ебрацьку поведінку”, м о ж н а вж и т и стару приповідку: "Не знаю чи броду, не лізь у воду". Я, ідучи на пенсію поінт ересувалася Клюбом Сеньйорів "Senior Citizen”, бо не маючи діт ей ані близької родини, ж урилася, як будут ь довж ит ися м о ї дні вдома, бо з уваги на досить слабі очі, м о ж у т ільки не багато читати. Довідалася, що до Клю бу м ож ут ь належ ат и всі громадяни від 60 року ж ит т я, без огляду на свій маєт ковий стан, колір ш кіри та інше. Я к хт ось ж и в е в дільниці м іж чорними, то таких знайде їх і в Клюбі, бо це ж лю ди з його околиці. Але в добрих дільницях, до Клю бів приходят ь д у ж е культурні, але саміт ні ст арш і люди, які ш укают ь т ільки т ова рист ва свого віку, щоб поділит ися своїми т урбот ами та знайт и зрозуміння. На мою думку, т акі Клю би переривают ь м онот он ніст ь довгого дня для саміт ньої людини, змуш ую т ь її дбайливо одягнут ися та вийт и м іж людей, де м о ж е собі поговорит и. Чи це не ліпше, як сидіт и вдома цілий день у "ш ляф року" і нечесаною, (бо ніхт о мене не видит ь) при т елефоні і мордуват и якусь ж е р т ву годинами своєю нецікавою для неї розмовою? На "ж ебрац ькі обіди" лю ди не розраховую т ь, бо загал членів матеріяльно ст оїт ь добре, а за т ой скромний "ланч” мусять заплатити 1 дол., а коли додат и щ онай менше другий доляр на переїзд, т о за ці грош і м о ж н а скромно з'їст и вдома. В Клю бі ранками роблять легку руханку, пот ім грают ь карти, "бінґо”, виконую т ь ручні робот и і так минає т их кілька годин. В сі національност і корист ают ь з т их невеликих при вілеїв для ст арш их віком, б о ж на те платили ціле ж ит т я високі податки, але для нас, українців, це ж ебранина і нечесність. Не вірю — чи дійсно наш і старші, саміт ні люди, записую чися до клюбів, хочут ь пімст ит ися на "дурних американцях" — мені це виглядає на перебільшену ф ант азію людей, які в неправильному напрямі виладо- вуют ь свою енерґію. Д ивно, що замість ж ур и т и ся молодим поколінням, яке пропадає для нас, наш і пат ріот и ж урят ься "гонором" літ ніх людей, я кі в ж е відходять. Не розумію , як м о ж н а "беш т ат и" лю дей (б о ж цего не м о ж н а назвати приязною дискусією ), які не є на "велфер” ані не діст ают ь значків на харчі, ані ж а д н и х допомог і від нікого нічого не чекають, хіба приязного слова. Коли я зайшла вперше до Клюбу, довідалася, що Ьдна ж ін к а , діт и я ко ї ж и вут ь д у ж е далеко й яка чулася самітня, попала в депресію і хотіла скінчит и само- вбийством. На щастя, хт ось її врятував. Тепер вона приходит ь до Клю бу і має в ж е т оварист во і якусь ціль, і вона не є бідна, лиш самітня. Усього за грош і не м о ж н а купит и, п. X. і п. Л ю бо! Вибачте, що Вам так багато написала, але мене і певно других Ваших ст арш их читачок, Ваша стаття боляче вразила. Ваша стала читачка Відповідь з Чікаґо на ст ат т ю "Тільки м іж нами і теле ф оном” панові "X" і пані Л. Калинович, ч. 11, грудень 1981 p., cm. 14. Скільки труду і заходів українська суспільна опіка мусіла посвятити на те, щоб добитися дозволу на відкриття харчівні для сеньйорів, а ви без застанови вбиваєте корисну і потрібну ініціятиву. Немає ’’дарових” обідів, держава тільки допомагає фінансово і технічно таким харчевим осередкам для сеньйорів, і не ’’жебрацька” це поведінка, а привілей сеньйора, бо він заслужив собі своєю працею на опіку в своїй державі. Пишете про ці справи п. Калинович, а не знаєте про систему опіки для сеньйорів в Америці, не знаєте про те, що ті, що ідуть до Фльоріди, там також можуть користати з т. зв. жебрацьких” обідів. І ніхто з них не проявляє фальши вої скромности. Система обідів не подумана на те, щоб харчувати ’’жебраків”, а на те, щоб сеньйорам дати змогу, при скром нім обіді, провести безжурно час і забути за самоту та не почуватися опущеними на старості літ. Жебракам, тим, що не мають сеньйорського стажу (60 літ і вище), немає на віть доступу до такого осередку, а ті, що користають з обі дів, зобов’язані заплатити за нього мінімальну ставку, визначену містом. Тільки у вийняткових випадках мають вони дозвіл на знижену чи безплатну ставку. У Чікаґо є понад 100 харчівень. Чи здаєте собі з цього справу, що в деяких осередках на обід треба приходити в краватці, що обіди відбуваються при культурних програ мах... Це правда, що користають з тієї харчівні також ті, най- бідніші, найбільш потребуючі, якщо вони ще незаражені фальшивими амбіціями, якими просяклі думки цієї статті. На удержання харчівні українських сеньйорів у Чікаґо, наші фінансові установи дають постійну фінансову до помогу, а суспільна опіка, в склад якої входить також Союз Українок, вкладає багато дарової праці на її адміністрацію. На жаль, цього успіху добилася тільки українська громада в Чікаґо, завдяки послідовній праці в ділянці суспільної опіки кількох одиниць. Не вбивайте, будь ласка, здорової і корисної ін іц іа т и в и . Марія Плешкевич Анна Білинська Марія Гарасовська-Дачишин (12-Відділ Українського Золотого Хреста) Ф. Дахнівська 22-ий Відділ СУА Варвара Петрусь 77-ий Від. СУА Олена Турула З НАГОДИ З нагоди вінчання мого сина Ореста з Любою Букавин складаю 10.00 дол. на Пресовий Фонд ’’Нашого Ж иття”. Марія Качунь Неприйнятий гонорар письменниці Іванни Савицької за Лемківський вечір передаємо 40.00 дол. для ОПЛДМ і 10 00 дол. на Пресовий Ф онд ’’Наше Життя” 33-ій Відділ ім. Лесі Українки Клівленд Огайо
Page load link
Go to Top