Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ДО РЕДАКЦІЇ "НАШОГО ЖИТТЯ " У відповідь панові X. та Вам пані Л ю бо на "бєш т анцію " ст арш их віком громадян за їх "ж ебрацьку поведінку”, м о ж н а вж и т и стару приповідку: "Не знаю чи броду, не лізь у воду". Я, ідучи на пенсію поінт ересувалася Клюбом Сеньйорів "Senior Citizen”, бо не маючи діт ей ані близької родини, ж урилася, як будут ь довж ит ися м о ї дні вдома, бо з уваги на досить слабі очі, м о ж у т ільки не багато читати. Довідалася, що до Клю бу м ож ут ь належ ат и всі громадяни від 60 року ж ит т я, без огляду на свій маєт ковий стан, колір ш кіри та інше. Я к хт ось ж и в е в дільниці м іж чорними, то таких знайде їх і в Клюбі, бо це ж лю ди з його околиці. Але в добрих дільницях, до Клю бів приходят ь д у ж е культурні, але саміт ні ст арш і люди, які ш укают ь т ільки т ова рист ва свого віку, щоб поділит ися своїми т урбот ами та знайт и зрозуміння. На мою думку, т акі Клю би переривают ь м онот он ніст ь довгого дня для саміт ньої людини, змуш ую т ь її дбайливо одягнут ися та вийт и м іж людей, де м о ж е собі поговорит и. Чи це не ліпше, як сидіт и вдома цілий день у "ш ляф року" і нечесаною, (бо ніхт о мене не видит ь) при т елефоні і мордуват и якусь ж е р т ву годинами своєю нецікавою для неї розмовою? На "ж ебрац ькі обіди" лю ди не розраховую т ь, бо загал членів матеріяльно ст оїт ь добре, а за т ой скромний "ланч” мусять заплатити 1 дол., а коли додат и щ онай менше другий доляр на переїзд, т о за ці грош і м о ж н а скромно з'їст и вдома. В Клю бі ранками роблять легку руханку, пот ім грают ь карти, "бінґо”, виконую т ь ручні робот и і так минає т их кілька годин. В сі національност і корист ают ь з т их невеликих при вілеїв для ст арш их віком, б о ж на те платили ціле ж ит т я високі податки, але для нас, українців, це ж ебранина і нечесність. Не вірю — чи дійсно наш і старші, саміт ні люди, записую чися до клюбів, хочут ь пімст ит ися на "дурних американцях" — мені це виглядає на перебільшену ф ант азію людей, які в неправильному напрямі виладо- вуют ь свою енерґію. Д ивно, що замість ж ур и т и ся молодим поколінням, яке пропадає для нас, наш і пат ріот и ж урят ься "гонором" літ ніх людей, я кі в ж е відходять. Не розумію , як м о ж н а "беш т ат и" лю дей (б о ж цего не м о ж н а назвати приязною дискусією ), які не є на "велфер” ані не діст ают ь значків на харчі, ані ж а д н и х допомог і від нікого нічого не чекають, хіба приязного слова. Коли я зайшла вперше до Клюбу, довідалася, що Ьдна ж ін к а , діт и я ко ї ж и вут ь д у ж е далеко й яка чулася самітня, попала в депресію і хотіла скінчит и само- вбийством. На щастя, хт ось її врятував. Тепер вона приходит ь до Клю бу і має в ж е т оварист во і якусь ціль, і вона не є бідна, лиш самітня. Усього за грош і не м о ж н а купит и, п. X. і п. Л ю бо! Вибачте, що Вам так багато написала, але мене і певно других Ваших ст арш их читачок, Ваша стаття боляче вразила. Ваша стала читачка Відповідь з Чікаґо на ст ат т ю "Тільки м іж нами і теле ф оном” панові "X" і пані Л. Калинович, ч. 11, грудень 1981 p., cm. 14. Скільки труду і заходів українська суспільна опіка мусіла посвятити на те, щоб добитися дозволу на відкриття харчівні для сеньйорів, а ви без застанови вбиваєте корисну і потрібну ініціятиву. Немає ’’дарових” обідів, держава тільки допомагає фінансово і технічно таким харчевим осередкам для сеньйорів, і не ’’жебрацька” це поведінка, а привілей сеньйора, бо він заслужив собі своєю працею на опіку в своїй державі. Пишете про ці справи п. Калинович, а не знаєте про систему опіки для сеньйорів в Америці, не знаєте про те, що ті, що ідуть до Фльоріди, там також можуть користати з т. зв. жебрацьких” обідів. І ніхто з них не проявляє фальши вої скромности. Система обідів не подумана на те, щоб харчувати ’’жебраків”, а на те, щоб сеньйорам дати змогу, при скром нім обіді, провести безжурно час і забути за самоту та не почуватися опущеними на старості літ. Жебракам, тим, що не мають сеньйорського стажу (60 літ і вище), немає на віть доступу до такого осередку, а ті, що користають з обі дів, зобов’язані заплатити за нього мінімальну ставку, визначену містом. Тільки у вийняткових випадках мають вони дозвіл на знижену чи безплатну ставку. У Чікаґо є понад 100 харчівень. Чи здаєте собі з цього справу, що в деяких осередках на обід треба приходити в краватці, що обіди відбуваються при культурних програ мах... Це правда, що користають з тієї харчівні також ті, най- бідніші, найбільш потребуючі, якщо вони ще незаражені фальшивими амбіціями, якими просяклі думки цієї статті. На удержання харчівні українських сеньйорів у Чікаґо, наші фінансові установи дають постійну фінансову до помогу, а суспільна опіка, в склад якої входить також Союз Українок, вкладає багато дарової праці на її адміністрацію. На жаль, цього успіху добилася тільки українська громада в Чікаґо, завдяки послідовній праці в ділянці суспільної опіки кількох одиниць. Не вбивайте, будь ласка, здорової і корисної ін іц іа т и в и . Марія Плешкевич Анна Білинська Марія Гарасовська-Дачишин (12-Відділ Українського Золотого Хреста) Ф. Дахнівська 22-ий Відділ СУА Варвара Петрусь 77-ий Від. СУА Олена Турула З НАГОДИ З нагоди вінчання мого сина Ореста з Любою Букавин складаю 10.00 дол. на Пресовий Фонд ’’Нашого Ж иття”. Марія Качунь Неприйнятий гонорар письменниці Іванни Савицької за Лемківський вечір передаємо 40.00 дол. для ОПЛДМ і 10 00 дол. на Пресовий Ф онд ’’Наше Життя” 33-ій Відділ ім. Лесі Українки Клівленд Огайо
Page load link
Go to Top