Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
олії, але і в інших техніках. Виконує праці потрібні громаді: портрети діячів і відомих осіб, декорації сцен, графічні оформлення книжок та ілюстрації, програми тощо. Давніше Пласт, а недавно церква в Гантері видала її поштові картки. Від початків своєї мистецької кар’єри Марія Гарасовська-Дачишин брала участь у збірних виставках та мала самостійні: в Україні, Польщі, Німеччині, Америці, Канаді. Її твори можна знайти у збірках приватних любителів мистецтва, але теж у музеях Львова, Кракова і Риму. Численні рецензії в українській і чужомовній пресі стверджують високий рівень її творчости. Аналіза та характеристика творчости Марії Гарасовської-Дачишин виходить поза рами цієї статті. Можна тільки ствердити, що динамічний темперамент характеристичний для особи мисткині відбивається у її творчості, як у широкому вахлярі тематики, жанрів та техніки, так і в кольористиці та сміливих мазках пензля чи олівця. У. Л. Марія Гарасовська-Дачиш ин. Бузок у вікні. Олія 1979 р. Maria Harasowska-Daczyszyn. "Lilacs in the W indow." Oil, 1979 ЧИ ЗАНИКАЄ НАША ГОСТИННІСТЬ? Різдвяний сезон вже далеко поза нами і будень зайняв його місце зі своїми дрібними радощами і смутками. Минув час подарунків, дзвіночків на вулицях, родинних зустрічів і колядування. Більшість із нас віддихає з полегшею, бо ж скільки цей різдвяний час приносить праці, поспіху і метушні. Меншість жалує, що святочний настрій вже поза нею. Але одним і другим відстань часу дозволяє схарактеризувати той минулий період і порівняти його до попередніх років. Чи добре однак порів нювати? Бо ж кожний рік приносить зміни і часом здаєть ся, що в загальних настроях, подіях кожний рік є гірший від попереднього. А може тільки минуле видається нам завжди краще, як сучасне? Все ж є факти, яких не можна заперечити і образи, що їх незатертими залишив у пам’яті саме минулий святочний сезон. Ми, українці завжди чванимося нашою гостин ністю, а приповідка: "Гість в дім — Бог в дім” така у нас популярна. Не так воно гарно виглядає тепер у дійсності. Хто із нас ходив цього року колядувати, знає, що в українській гостинності дуже багато змінилося. Не одним із молодих колядників трапилося, що господарі, хоча були дома, не відкривали дверей, або через закриті двері заявляли, що "не треба нам коляди” чи "немає нікого дома”. Коли ми слухали тих огірчених, сумних розпо відей про такі випадки, важко було вияснити моло дим колядникам, чому це так. Розуміємо, що в ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Земле рідна! Мозок мій світліє, І душа ніжнішою стає, Як твої сподіванки і мрії У життя вливаються моє. Я живу тобою і для тебе, Вийшов з тебе, в тебе перейду, Під твоїм високочолим небом Гартував я душу молоду. Хто тебе любов’ю обікраде, Хто твої турботи обмине, Хай того земне тяжіння зрадить І з прокляттям безвість проковтне! сьогоднішніх часах багато мешканців великих міст живе під страхом нападів, крадежів тощо. Однак, коли замикають вони двері перед рідними україн ськими колядниками, то це таки не має оправдання. Завмирає наша гостинність не лише до коляд ників. Як часто вона дуже скупа у відношенні до тих, що приїздять у громадських справах до іншої місце- вости, як часто замкнені двері українських домів перед тими, що самітні, хворі чи похилі віком. Ми свідомі того, що тепер час, віддаль і брак довір’я людини до людини не сприяють ніяк гостин ності — але... так хотілоря б, щоб та славна прикме та української вдачі не завмерла зовсім у найближ чих роках. О -К А
Page load link
Go to Top