Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
СТЕФАНІА ГУРКО ЖІНКА В ЛІТЕРАТУРНИХ ТВОРАХ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА Володимир Винниченко, найвизначніший пись менник і драматург нашого століття, створив цілу низку літературних жіночих постатей, які не тільки репрезентують різні типи жінок українського й неук раїнського, сучасного Винниченкові, суспільства, але теж відзеркалюють відношення самого автора до жінок та їхньої ролі в житті родини, суспільства й народу. Широка тематика Винниченкових творів (від селянського, заробітчанського, міського пролетар ського, дрібномістечкового, інтелігентського й ари стократичного побуту та ментальности тих середо вищ) дозволила письменникові показати в своїх тво рах велике число жінок, які однак не зважаючи на їх нє національне чи соціяльне походження, інтелекту альний, етично-моральний чи психічний рівень та обставини їхнього життя, мають спільну їм усім рису характеру, яку можна назвати типово Винниченків- ською. П ри всій їхн ій ін д и від уа л ьн ій р ізн о р ід н о ст і, ж ін к и т во р ів В ин н ичен ка перебуваю т ь в п о л о н і я ко їсь п р и м іт и в н о ї сензуальност и, п л о т с ь к о ї зм и - слово ст и і т им сам им в п о в н ій з а л е ж н о с т і від чо л о в іч о ї ст ат і. Вони любовниці, дружини, подруги, партійні співробітниці, але майже ніколи повні й не залежні індивідуальності. Читаючи твори Винниченка створюється ілюзія начеб то Винниченко представляє новий тип жінки, яка звільнившись від кривдячих її морально-етичних законів традиційного суспільства, здобувається врешті на свободу й суспільну рівноправність. Од нак — це тільки ілюзія. С вобода В и н н и ч е н ків с ь ко ї ж ін к и є т іл ьки сексуальною , зм ислово ю , п ло т сь ко ю сво бо до ю , т о д і коли духо в и й асп ект її осо - бо во ст и є або зо всім нерозвинений, або є т іл ьки від б л и ско м духо в о ст и її чоловічого довкілля. Вже в першому оповіданні ’’Краса і Сила” Винни ченко змалював тип маломістечкової красуні й звод- ниці Мотрі, яка рівночасно кохає двох злодіїв — Ан дрія й Ілька. Краса цієї жінки не ідеалізована краса Квітчиної Марусі. Вона теж не уосіблення дівочої чи стоти й непорочности. Вона — любовниця, чи радше прелюбодійниця, яка хоче тільки плотського задо волення й завершення його в подружжі. Вона виби рає між гарним й нерішучим Андрієм та невродли- вим і брутальним Ільком, вибираючи останнього то му, що той уміє нею володіти. В повісті ’’Хочу” маємо три жіночі головні персо нажі: Лідія Баранова, росіянка, любовниця поета Ан дрія Халепи (зрусифікованого українця) та Ольга й Ніна — дочки свідомого українця, Сосненка. Барано ва — це тип гетери богемського типу, яка провадить рівночасно романс з Андрієм Халепою і літератур ним критиком Костяковим. Про її інтелектуальний рівень в повісті багато не згадується, хоч вона нале жить до літературного кола петербурзької богеми. Зв’язок її з літераторами тільки фізичного характеру. Ольга приїжджає до Петербургу шукати поради в якогось знаменитого Гінеколога, щоб зарадити своїй неплідності. Вона хоче стати матір’ю, щоб та ким чином вдержати свого невірного чоловіка, який в відсутності жінки нав’язує романс навіть з її рід ною сестрою — Танею. Таня терпить страшні доко ри сумління, але не має сили зірвати неморального зв’язку зі своїм шурином. Між мужчинами цієї повісти ведуться цікаві дис кусії філософічного, літературного й політичного ха рактеру (в цій повісті Винниченко вперше представ ляє в зародку свою улюблену дитину —’колектокра- тію’). Жінки в той час живуть виключно коханням, мріями про материнство, чи докорами сумління че рез незаконні стосунки з мужчинами. Цей самий тип жінки бачимо в "Записках Кирпа того Мефістофеля”, де найбільшим уосібленням його типу жінки є Клавдія, розвідка, любовниця, а в кінці повісти, дружина адвоката Якова Михальчука "Кирпатого Мефістофеля”. В цій повісті Винниченко змалював теж постать ’’Білої Шапочки” — дівчини, зацікавленої мистецтвом, в яку закохується Михаль- чук і якій проповідує свої високоідейні теорії нового, побудованого на спорідненності душ, подружжя, в той час, коли він сам не може відв’язатися від плот ської Клавдії, яку не любить і не шанує, (але вкінці жениться з нею тому, що від їхнього романсу наро джується син). ’’Біла Шапочка” розкриває лицемір ність Михальчука питаючи його, чому він сам не практикує своєї теорії в житті. ’’Біла Шапочка” кінчає свою карієру тим, що стається теж любовницею яко гось музичного критика. Це, мовляв, які б високі по риви й зацікавлення не виявляли жінки, все кінчаєть ся одним і тим самим падінням в обійми сильних му- жеських рамен. Ще більш помітними є ці типи жінок в драмах Винниченка, які свого часу завоювали навіть євро пейські сцени, передусім п’єси "Брехня” і ’’Закон”. В "Брехні”, Наталія Павловна, дружина науков ця, який весь час проводить в лябораторії, романсує з молодим студентом. Вона дуже майстерно веде гру, щоб держати свого чоловіка й свого коханця, яких вона любить кожного зокрема своєрідною лю бов’ю і хоче обох робити щасливими, бо "людям, ко тику, зовсім не треба правди, чи брехні, їм треба щастя, покою”. "Треба десь брати, щоб давати. От я в тебе беру і даю другим”. Коли ж товариш її чоло віка викриває секрет підслухавши розмову Наталії з Тосем і викравши їхнє листування, шантажує її, вона теж готова на романс з Іваном Стратоновичем, він теж виявляється закоханий в Наталію ("ненавиджу вас, тому що люблю вас”), Наталя хоче сама призна тися свому мужеві, що вона його обманювала: "Ска жи, ти повірив би, якби, тобі сказати, що я тебе об манюю?” питає Наталія мужа. ’’Смерть (Наталії), я може пережив би, а обман...” Тоді вона, для збере- Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
