Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
СТЕФАНІА ГУРКО ЖІНКА В ЛІТЕРАТУРНИХ ТВОРАХ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА Володимир Винниченко, найвизначніший пись менник і драматург нашого століття, створив цілу низку літературних жіночих постатей, які не тільки репрезентують різні типи жінок українського й неук раїнського, сучасного Винниченкові, суспільства, але теж відзеркалюють відношення самого автора до жінок та їхньої ролі в житті родини, суспільства й народу. Широка тематика Винниченкових творів (від селянського, заробітчанського, міського пролетар ського, дрібномістечкового, інтелігентського й ари стократичного побуту та ментальности тих середо вищ) дозволила письменникові показати в своїх тво рах велике число жінок, які однак не зважаючи на їх нє національне чи соціяльне походження, інтелекту альний, етично-моральний чи психічний рівень та обставини їхнього життя, мають спільну їм усім рису характеру, яку можна назвати типово Винниченків- ською. П ри всій їхн ій ін д и від уа л ьн ій р ізн о р ід н о ст і, ж ін к и т во р ів В ин н ичен ка перебуваю т ь в п о л о н і я ко їсь п р и м іт и в н о ї сензуальност и, п л о т с ь к о ї зм и - слово ст и і т им сам им в п о в н ій з а л е ж н о с т і від чо л о в іч о ї ст ат і. Вони любовниці, дружини, подруги, партійні співробітниці, але майже ніколи повні й не залежні індивідуальності. Читаючи твори Винниченка створюється ілюзія начеб то Винниченко представляє новий тип жінки, яка звільнившись від кривдячих її морально-етичних законів традиційного суспільства, здобувається врешті на свободу й суспільну рівноправність. Од нак — це тільки ілюзія. С вобода В и н н и ч е н ків с ь ко ї ж ін к и є т іл ьки сексуальною , зм ислово ю , п ло т сь ко ю сво бо до ю , т о д і коли духо в и й асп ект її осо - бо во ст и є або зо всім нерозвинений, або є т іл ьки від б л и ско м духо в о ст и її чоловічого довкілля. Вже в першому оповіданні ’’Краса і Сила” Винни ченко змалював тип маломістечкової красуні й звод- ниці Мотрі, яка рівночасно кохає двох злодіїв — Ан дрія й Ілька. Краса цієї жінки не ідеалізована краса Квітчиної Марусі. Вона теж не уосіблення дівочої чи стоти й непорочности. Вона — любовниця, чи радше прелюбодійниця, яка хоче тільки плотського задо волення й завершення його в подружжі. Вона виби рає між гарним й нерішучим Андрієм та невродли- вим і брутальним Ільком, вибираючи останнього то му, що той уміє нею володіти. В повісті ’’Хочу” маємо три жіночі головні персо нажі: Лідія Баранова, росіянка, любовниця поета Ан дрія Халепи (зрусифікованого українця) та Ольга й Ніна — дочки свідомого українця, Сосненка. Барано ва — це тип гетери богемського типу, яка провадить рівночасно романс з Андрієм Халепою і літератур ним критиком Костяковим. Про її інтелектуальний рівень в повісті багато не згадується, хоч вона нале жить до літературного кола петербурзької богеми. Зв’язок її з літераторами тільки фізичного характеру. Ольга приїжджає до Петербургу шукати поради в якогось знаменитого Гінеколога, щоб зарадити своїй неплідності. Вона хоче стати матір’ю, щоб та ким чином вдержати свого невірного чоловіка, який в відсутності жінки нав’язує романс навіть з її рід ною сестрою — Танею. Таня терпить страшні доко ри сумління, але не має сили зірвати неморального зв’язку зі своїм шурином. Між мужчинами цієї повісти ведуться цікаві дис кусії філософічного, літературного й політичного ха рактеру (в цій повісті Винниченко вперше представ ляє в зародку свою улюблену дитину —’колектокра- тію’). Жінки в той час живуть виключно коханням, мріями про материнство, чи докорами сумління че рез незаконні стосунки з мужчинами. Цей самий тип жінки бачимо в "Записках Кирпа того Мефістофеля”, де найбільшим уосібленням його типу жінки є Клавдія, розвідка, любовниця, а в кінці повісти, дружина адвоката Якова Михальчука "Кирпатого Мефістофеля”. В цій повісті Винниченко змалював теж постать ’’Білої Шапочки” — дівчини, зацікавленої мистецтвом, в яку закохується Михаль- чук і якій проповідує свої високоідейні теорії нового, побудованого на спорідненності душ, подружжя, в той час, коли він сам не може відв’язатися від плот ської Клавдії, яку не любить і не шанує, (але вкінці жениться з нею тому, що від їхнього романсу наро джується син). ’’Біла Шапочка” розкриває лицемір ність Михальчука питаючи його, чому він сам не практикує своєї теорії в житті. ’’Біла Шапочка” кінчає свою карієру тим, що стається теж любовницею яко гось музичного критика. Це, мовляв, які б високі по риви й зацікавлення не виявляли жінки, все кінчаєть ся одним і тим самим падінням в обійми сильних му- жеських рамен. Ще більш помітними є ці типи жінок в драмах Винниченка, які свого часу завоювали навіть євро пейські сцени, передусім п’єси "Брехня” і ’’Закон”. В "Брехні”, Наталія Павловна, дружина науков ця, який весь час проводить в лябораторії, романсує з молодим студентом. Вона дуже майстерно веде гру, щоб держати свого чоловіка й свого коханця, яких вона любить кожного зокрема своєрідною лю бов’ю і хоче обох робити щасливими, бо "людям, ко тику, зовсім не треба правди, чи брехні, їм треба щастя, покою”. "Треба десь брати, щоб давати. От я в тебе беру і даю другим”. Коли ж товариш її чоло віка викриває секрет підслухавши розмову Наталії з Тосем і викравши їхнє листування, шантажує її, вона теж готова на романс з Іваном Стратоновичем, він теж виявляється закоханий в Наталію ("ненавиджу вас, тому що люблю вас”), Наталя хоче сама призна тися свому мужеві, що вона його обманювала: "Ска жи, ти повірив би, якби, тобі сказати, що я тебе об манюю?” питає Наталія мужа. ’’Смерть (Наталії), я може пережив би, а обман...” Тоді вона, для збере- Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
