Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ФЕДІР МАЛИЦЬКИЙ МИХАЙЛО ОРЕСТ СЕРПЕНЬ Спокою й кротости прийшла пора ясна, Зичливий поїть зір і вабить добрі душі: У листі лвгіднім поломеніють груші І між дерев стоїть велика тишина. І помисли, як легкі кораблі, Причал покинули і мають корогвами, — І радісно пливуть садами і гаями По руно золоте серпневої землі. ЛИПЕНЬ Липневий день блакитним горном диха, Немов черінь, палахкотить панель, Сріблистий лист зомлів і скніє стиха, Гаряче місто все, немов піску пустель. На брук упала тінь стрункої стріхи, Іду кудись поміж Гранітних скель. Думки заковано у ромби й спеку, А там — в озерах синіх — плав лелеки. Зів’яний лист... і все мені байдуже: Куди у спеку йду? Хто я такий? І враз війнув провулком вітер дужий, Пахучий степ приніс мені чутки, Що липа розцвітає в тьмяній тузі, Що ядреніють житні колоски... І так мені збагнулося в простори, Де вітер корить срібла врунне море. ЧИ ВМІЄМО ВІДПОЧИВАТИ? Літні місяці це для більшости з нас молодих і старших, пора на відпочинок, вакації. Ми повинні за цей час набрати нових сил до праці чи науки. Хо четься теж у тому часі виконати чи пережити щось таке, на що під час року праці нема часу чи можли востей; побачити рідних чи знайомих, які живуть да леко. Здавалося б що нема нічого легшого і прості шого. Кінчається наука, чи надійшов час відпочинку і ми звільнені від щоденних зайнять, робимо те, що нам найбільш до вподоби, про що мріємо. Очевид но, що ми в тому ограничені нашими матеріяльними спроможностями чи родинними умовинами. Але у державі де живемо та й в більшості країн де жи вуть українці поза межами батьківщини, маємо ши року скалю можливостей на літній час. Для молоді табори, що їх організують не тільки молодечі організації, але й різні установи дають на году пережити романтику життя серед природи, за доволення з подолання труднощів, проявити і виро бити в собі здібність жити в гурті, чи вивчити щось нове. Гарвард, УВУ у Мюнхені, Католицький Універ ситет у Римі та інші установи влаштовують літні кур си та семінари. Крім знання мови, культури, історії є це нагодою до пізнання земляків з різних сторін світу. Подорожні бюра влаштовують цікаві про гулянки, теж в Україну. Все це незвичайні нагоди для приємних і корисних вакацій. Але здавалося б що найповнішим, найкращим відпочинком є безрух. Лежати під соняшним про міннями на пляжі, вслухатися у плескіт морських хвиль, або шум гірської річки. Може, час від часу ввійти назустріч морським хвилям, або плавати по спокійному плесі озера, або рвучкому струмені ріки. Але ж відпочинок потрібний не тільки нашим тілам. Він ще необхідний для нашого ума й душі. На справді, які не були б наші вакацій то завжди скорі ше і легше відпочити нам фізично ніж душевно. ЛЕОНІД МОСЕНДЗ СПАСА Й МАКОВІЯ ... В поліття з літа йде волинський шлях Минулися суниці, йдуть чорниці, Повійка поснувалась по стернях, І теплі пахощі живиці й глиці Змішалися із духом по грибах, Із ароматом гречки-медуниці... Й приймає лагідно сухий пісок У теплу глиб важкий утомний крок. Крізь деревлянську землю Лада-юнка Навесні несла китицю надій. Помона-молодиця крочить струнко З кошем врожаю. Спас і Маковій Благословляють плідности дарунки: Колосся, мед, цілющий деревій, Грушки, сливки і яблука рум’яні, Що їх на свячення принесли зрання... Душевно відпочивати це далеко складніша й особли ва вмілість і здібність. Передусім важко відігнати від себе докучливі думки і турботи. Інколи вони самі собою не такі вже важливі й великі, але кружляють, оточують нас наче рій надоїдливих ос. Вони товари- шать нам, переслідують і йдуть з нами чи то у ман дрівку чи на золотистий пляж, або зелені гори. І от велика вмілість панувати над своїми дум ками й почуваннями, вміти відсунути їх, або тільки очистити від малих і докучливих справ. Забарвити зеленою надією сірі турботи, що важкими каменя ми, або й дрібними камінцями давлять і мулять наші думки й почування. Вмілість панувати над своїми думками, вести їх у бажаному напрямі не легка. Її треба виробити в собі вправами, роздумами над тим, що позитивне й корисне. Відрізняти важливе від дрібного, не дозволяти, щоб дрібне засипало велике й добре, сіре забарвити надією. Вміти мріяти й ба жати гарного, забувати про зле. Ці вмілості при нести можуть полегшу в особистому житті, але при далися б і в громадському, де часто мале, дрібне, особисте засланяє це, що важливе й суттєве. Тож запишім на тому боці наші злі думки й тур боти. Відпочиваймо не тільки тілом, але й душею. У.Л. ’НАШЕ ЖИТТЯ", ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 1981 1
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
