Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ФЕДІР МАЛИЦЬКИЙ МИХАЙЛО ОРЕСТ СЕРПЕНЬ Спокою й кротости прийшла пора ясна, Зичливий поїть зір і вабить добрі душі: У листі лвгіднім поломеніють груші І між дерев стоїть велика тишина. І помисли, як легкі кораблі, Причал покинули і мають корогвами, — І радісно пливуть садами і гаями По руно золоте серпневої землі. ЛИПЕНЬ Липневий день блакитним горном диха, Немов черінь, палахкотить панель, Сріблистий лист зомлів і скніє стиха, Гаряче місто все, немов піску пустель. На брук упала тінь стрункої стріхи, Іду кудись поміж Гранітних скель. Думки заковано у ромби й спеку, А там — в озерах синіх — плав лелеки. Зів’яний лист... і все мені байдуже: Куди у спеку йду? Хто я такий? І враз війнув провулком вітер дужий, Пахучий степ приніс мені чутки, Що липа розцвітає в тьмяній тузі, Що ядреніють житні колоски... І так мені збагнулося в простори, Де вітер корить срібла врунне море. ЧИ ВМІЄМО ВІДПОЧИВАТИ? Літні місяці це для більшости з нас молодих і старших, пора на відпочинок, вакації. Ми повинні за цей час набрати нових сил до праці чи науки. Хо четься теж у тому часі виконати чи пережити щось таке, на що під час року праці нема часу чи можли востей; побачити рідних чи знайомих, які живуть да леко. Здавалося б що нема нічого легшого і прості шого. Кінчається наука, чи надійшов час відпочинку і ми звільнені від щоденних зайнять, робимо те, що нам найбільш до вподоби, про що мріємо. Очевид но, що ми в тому ограничені нашими матеріяльними спроможностями чи родинними умовинами. Але у державі де живемо та й в більшості країн де жи вуть українці поза межами батьківщини, маємо ши року скалю можливостей на літній час. Для молоді табори, що їх організують не тільки молодечі організації, але й різні установи дають на году пережити романтику життя серед природи, за доволення з подолання труднощів, проявити і виро бити в собі здібність жити в гурті, чи вивчити щось нове. Гарвард, УВУ у Мюнхені, Католицький Універ ситет у Римі та інші установи влаштовують літні кур си та семінари. Крім знання мови, культури, історії є це нагодою до пізнання земляків з різних сторін світу. Подорожні бюра влаштовують цікаві про гулянки, теж в Україну. Все це незвичайні нагоди для приємних і корисних вакацій. Але здавалося б що найповнішим, найкращим відпочинком є безрух. Лежати під соняшним про міннями на пляжі, вслухатися у плескіт морських хвиль, або шум гірської річки. Може, час від часу ввійти назустріч морським хвилям, або плавати по спокійному плесі озера, або рвучкому струмені ріки. Але ж відпочинок потрібний не тільки нашим тілам. Він ще необхідний для нашого ума й душі. На справді, які не були б наші вакацій то завжди скорі ше і легше відпочити нам фізично ніж душевно. ЛЕОНІД МОСЕНДЗ СПАСА Й МАКОВІЯ ... В поліття з літа йде волинський шлях Минулися суниці, йдуть чорниці, Повійка поснувалась по стернях, І теплі пахощі живиці й глиці Змішалися із духом по грибах, Із ароматом гречки-медуниці... Й приймає лагідно сухий пісок У теплу глиб важкий утомний крок. Крізь деревлянську землю Лада-юнка Навесні несла китицю надій. Помона-молодиця крочить струнко З кошем врожаю. Спас і Маковій Благословляють плідности дарунки: Колосся, мед, цілющий деревій, Грушки, сливки і яблука рум’яні, Що їх на свячення принесли зрання... Душевно відпочивати це далеко складніша й особли ва вмілість і здібність. Передусім важко відігнати від себе докучливі думки і турботи. Інколи вони самі собою не такі вже важливі й великі, але кружляють, оточують нас наче рій надоїдливих ос. Вони товари- шать нам, переслідують і йдуть з нами чи то у ман дрівку чи на золотистий пляж, або зелені гори. І от велика вмілість панувати над своїми дум ками й почуваннями, вміти відсунути їх, або тільки очистити від малих і докучливих справ. Забарвити зеленою надією сірі турботи, що важкими каменя ми, або й дрібними камінцями давлять і мулять наші думки й почування. Вмілість панувати над своїми думками, вести їх у бажаному напрямі не легка. Її треба виробити в собі вправами, роздумами над тим, що позитивне й корисне. Відрізняти важливе від дрібного, не дозволяти, щоб дрібне засипало велике й добре, сіре забарвити надією. Вміти мріяти й ба жати гарного, забувати про зле. Ці вмілості при нести можуть полегшу в особистому житті, але при далися б і в громадському, де часто мале, дрібне, особисте засланяє це, що важливе й суттєве. Тож запишім на тому боці наші злі думки й тур боти. Відпочиваймо не тільки тілом, але й душею. У.Л. ’НАШЕ ЖИТТЯ", ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 1981 1
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
