Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЛЮБОВ ДРАЖЕВСЬКА З ВІКНА ТЮРМИ І ПІД ТЮРМОЮ Іколи знайдеш несподіванку, вірніше призабуте, у старих папе рах, що чудом пережили бомби, евакуацію, переїзд у новий світ. Так недавно у моєму приміщенні у Нью-Йорку виринув малюнок, зроблений 1927 року з вікна тюрми на Холодній Горі (район міста) у Харкові. Про це на зворо ті напис рукою мого батька Арте- ма Миколайовича Дражевського. Спогади, спогади... Батько був заарештований у лютому 1927 року. Тоді в одну ніч у Харкові заарештували понад сорок україн ців, здебільшого кооператорів. Більшість їх за пару місяців випустили, знищили пізніше в 1930-х роках. Батька та ще кількох ’’колеґ” місяців два тримали у внутрішній тюрмі ДПУ в центрі міста, а тоді перевели в тюрму на Холодній Горі. Міцні корпуси були побу довані за царату, 1927 рік ще був досить ліберальним часом. Щитів, якими пізніше загородили вікна в тюрмах СРСР, ще не було, в’язні дивилися на місто. Художник, який сидів в одній камері з бать ком, намалював чорним і фіял- ковим чорнилом краєвид з вікна. Батько дав нам малюнок на одно му з побачень. Ми з сестрою, тоді ще під літки, носили батькові передачі. Здавши кошика, йшли на бульвар перед тюрмою. Знали, що батько, діставши передачу, буде вигля дати нас у вікно. Заґратоване і маленьке, воно було далеко і високо, ми ледве бачили сиву голову і руку, що нам махала. Батько був на Холодній Горі до пізньої осени 1927 року, а тоді його перевезли до славетної Луб’ян ки, внутрішньої тюрми ДПУ у Москві. У лютому 1928 року ’’Особое совещание” засудило його на три роки заслання поза межі України без права жити у шости великих містах СРСР. Звинувачення: приналежність дозфабрикованої ’’Мужичої партії”. Батько оселився в Таганрозі і був там до 1931 року, тоді повернувся до Харкова, працював. 1937 року був заарештований і засуджений на 25 років ув’язнення невідомо за що. По дорозі на Колиму помер від висипного тифу у переходовому таборі у Владівостоку. А мене в 1935-36 pp. доля ще раз привела на Холодну Гору з передачами. Під тюрмою я зустріла українську Ніобею — Марію Крушельницьку. Її чоло вік Антін Крушельницький і сини, Іван та Тарас, були розстріляні в ’’кіровські дні” у грудні 1934 року. Вона носила передачі синові Богданові і дочці, які влітку 1935 року були у тюрмі на Холодній Горі. Я ні разу не ДОПР — Дом предварительного заключения — офі ційна абревіятура на означення тюрми. Була широко вжи вана в живій українській мові 1920-30-х років. Українська офіційна назва ”БУПР” не прищепилась. На звороті рисунку рукою Артема Дражевського написано: ’’Малю нок худ. Моренича (Семенихина) з вікна камери No 73 в Харківському Центральному Д о п р і*No 1 (на Хол. горі) влітку 1927 р о ку ”. 12 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 1981 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top