Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЛЮБОВ ДРАЖЕВСЬКА З ВІКНА ТЮРМИ І ПІД ТЮРМОЮ Іколи знайдеш несподіванку, вірніше призабуте, у старих папе рах, що чудом пережили бомби, евакуацію, переїзд у новий світ. Так недавно у моєму приміщенні у Нью-Йорку виринув малюнок, зроблений 1927 року з вікна тюрми на Холодній Горі (район міста) у Харкові. Про це на зворо ті напис рукою мого батька Арте- ма Миколайовича Дражевського. Спогади, спогади... Батько був заарештований у лютому 1927 року. Тоді в одну ніч у Харкові заарештували понад сорок україн ців, здебільшого кооператорів. Більшість їх за пару місяців випустили, знищили пізніше в 1930-х роках. Батька та ще кількох ’’колеґ” місяців два тримали у внутрішній тюрмі ДПУ в центрі міста, а тоді перевели в тюрму на Холодній Горі. Міцні корпуси були побу довані за царату, 1927 рік ще був досить ліберальним часом. Щитів, якими пізніше загородили вікна в тюрмах СРСР, ще не було, в’язні дивилися на місто. Художник, який сидів в одній камері з бать ком, намалював чорним і фіял- ковим чорнилом краєвид з вікна. Батько дав нам малюнок на одно му з побачень. Ми з сестрою, тоді ще під літки, носили батькові передачі. Здавши кошика, йшли на бульвар перед тюрмою. Знали, що батько, діставши передачу, буде вигля дати нас у вікно. Заґратоване і маленьке, воно було далеко і високо, ми ледве бачили сиву голову і руку, що нам махала. Батько був на Холодній Горі до пізньої осени 1927 року, а тоді його перевезли до славетної Луб’ян ки, внутрішньої тюрми ДПУ у Москві. У лютому 1928 року ’’Особое совещание” засудило його на три роки заслання поза межі України без права жити у шости великих містах СРСР. Звинувачення: приналежність дозфабрикованої ’’Мужичої партії”. Батько оселився в Таганрозі і був там до 1931 року, тоді повернувся до Харкова, працював. 1937 року був заарештований і засуджений на 25 років ув’язнення невідомо за що. По дорозі на Колиму помер від висипного тифу у переходовому таборі у Владівостоку. А мене в 1935-36 pp. доля ще раз привела на Холодну Гору з передачами. Під тюрмою я зустріла українську Ніобею — Марію Крушельницьку. Її чоло вік Антін Крушельницький і сини, Іван та Тарас, були розстріляні в ’’кіровські дні” у грудні 1934 року. Вона носила передачі синові Богданові і дочці, які влітку 1935 року були у тюрмі на Холодній Горі. Я ні разу не ДОПР — Дом предварительного заключения — офі ційна абревіятура на означення тюрми. Була широко вжи вана в живій українській мові 1920-30-х років. Українська офіційна назва ”БУПР” не прищепилась. На звороті рисунку рукою Артема Дражевського написано: ’’Малю нок худ. Моренича (Семенихина) з вікна камери No 73 в Харківському Центральному Д о п р і*No 1 (на Хол. горі) влітку 1927 р о ку ”. 12 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 1981 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
