Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
МАРТУСЯ ЛЕШЕТАРКА. Мартуся почала оце недавно восьмий рік життя. Дядько Степан, славний на всю околицю столяр, зробив і приніс Мартусі в день народження малі лещата. Другого дня була саме неділя. Мартуся взувалася в чобітки, одягнула на себе теплий кабатик, на плече взяла лещати і пішла з дядьком за село на горбок. Дуже була горда й урадувана, що їздитиме. Коли ж дядько прив’язав міцно лещата до її чобіток, Мартуся підперлася паличками і думала, що вже ось-ось мов метелик злине наділ по снігу. А тут лещата якось сплуталися і Мартуся раптом бабавх... та й упала просто в сніг. Підвелася одначе бадьоро й каже: — Зле ступила я, дядечку! Пробує вдруге і знову бавх... Дядько радить Мартусі, щоб наперед вчилася ходити лещатами по рівному снігу. Зробила Мартуся один крок, другий, натоптала правою дошкою ліву і бавх... знову лежить. Цього було їй забагато. — Не хочу більше й вже. Це нездалі лещата, — сіла на снігу й плаче. Даремно тол кує їй дядько, що кожний початок важкий й треба терпеливою бути. Та над’їхали оце два завзяті малі лещатарі: сусідів Грицько і вдовин Петрик. — Ха, ха, ха! От плаксійка! Та де їй на лещатах їздити, — стали смія тися. Соромно зробилося Мартусі. Відразу зникли їй слізки з очей. — Я плаксійка! — подумала. — Неправда, я козацька дитина. І теж на лещатах їздитиму. Завзялася Мартуся. Не минуло від того часу й три тижні, як навчилася не тільки ходити лещатами чалап-чалап... по снігу, але й їздити зовсім добре з горбочка. Майже так само добре, як Грицько і Петрусь та всі інші діти в селі. А яка була вдоволена та врадувана. І не сміялися вже з неї Грицько та Петрусь, а приучували ще краще їздити. І разом вже летіли мов на крилах з горбочка вітрові навздогін. Це ж бо так приємно, розкішно їздити на лещатах... Зі збірки "Розвага дітям" Вид. ОУЖ 1953 — Мюнхен
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
