Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
МЕДЯНА ХАТКА Під час свят бачимо на виставах пекарень а то і у великих крамницях, такі медяні хатки. Вони дорогі і, треба звичайно їх ще й завчасу замовляти. Тимчасом маючи терпеливість можна самому зробити таку хатку, може не так професійно, але зате з великою приємністю. Найкращий доказ — наш знімок. На ньому хатка, що її збудувала моя доня при допомозі семирічного сина. Ось її вияснення, як це зробити: 1. Найважливіше і перше — це виконати "форму” на хатку з паперу та картону т. зн. 4 стіни, 2 частини на дах, одну пару дверей і два вікна. Все це розуміється пропорційно до розміру хатки, яку хочемо мати. 2. Виконати тісто на стіни та вікна, двері та інші евентуальні частини хати. Тісто найкраще з припису на медів- нички або таке, як подають у кожній американській куховарській книжці на т. зв. "джінджербред”. Тісто завинути у срібний папір та дати до льодівні. 3. Зложити скелет хатки із витятих відповідно частин картону на трівкій картоновій підставі, уживаючи до того самоліпки і клею. 4. Коли скелет хатки готовий, роз- тачати медяникове тісто і викраяти відповідні до форми хатки частини; на стіни з отворами на вікна та двері. Окремо частини на віконниці і на двері, та, як хтось має терпеливість то і на загороду біля хатки та інші при краси. Спекти ті частини на золотий колір. 5. Під час того коли спечені части ни стигнуть, зробити склицю з 3 білків, 1 фунта цукру-мучки та 1/2 ложечки ’’крім оф тартар”. 6. Склицею смарувати по черзі стіни хатки та приліпляти до них від повідні величиною спечені частини. Коли добре присохнуть в той самий спосіб приліпити віконниці, двері, загороду. Вкінці посмарувати склицею дах з картону та наліпити на нього немов дахівки готові куповані тістечка (найкраще чорні або ясні округлі тістечка, можливо тоненькі). 7. Кути хатки добре підперти довгими різдвяними цукерками, а краї даху прикрасити паском склиці, яку найкраще для того перепускати через трубку з паперу, таку, яку вживаємо для прикраси печива. 8. Комин виконуємо з квадратових карамельових цукерків, які укладаємо відповідно, сполучуючи білою склицею. 9. Усі інші прикраси, як н. пр. квіти біля вікон, дерево біля загороди і т. п. виконуємо уживаючи кольорових, м’яких цукерків і викалачок і розу міється за допомогою власної фантазії. Увага! Звичайно на зліплення цілої хатки потрібно подвійно стільки склиці як ми подали у приписі. Радимо однак на один раз не робити більше як з 3 білків. Склиця не може довго стояти, тож краще зужити все і зробити ще раз таку саму кількість. О. К. Продовження: КРІЗЬ ПОРИВИ ЖИТТЯ Почалися підпали. Особливо шкода було маєтку Фріц, що про нього я згадувала. Були там солідні будинки, що їх селяни призначили на спільне ко ристування. Щодня якась шкідлива рука підпалю вала якусь шопу чи стайню, поки не спалили всього. Питаюся якось Дениса: ’’Навіщо це робите? Своє ж власне палите!” — Нам чужого не треба! — Була відповідь. — Рівняємо всіх на один рівень, на бідних! — Чому не на багатих? — спитала я. — Нам буржуїв і півбуржуїв не треба! — відповів. У кінці нашого саду стояла шопа однієї сусідки. Наші індики любили пастися там поблизу, а часом, коли не доглянути, то й лишалися там на ніч. Однієї ночі підпалили шопу, а разом із нею спалили й інди ків. Обурено спитала я Дениса: — Чи не краще було зарізати бідних птахів, ніж піддавати їх таким мукам? — Нам чужого не треба! Після цього випадку Василь виходив уночі сторожити з револьвером. Сідав звичайно на лавці біля хати або проходжувався. Одного разу застав на лавці записку: — Спіть спокійно! Доки я в ’’урівнюючій партії”, Вам нічого не станеться! Я той, що зрізав у Вас колись виноград! Ми знали, хто це написав. Був у тій партії сіль ський парубійко, що свого часу, ще за царату, зрізав у нас увесь виноград. Я пошила була на кожну кити цю капшучки, щоб оберегти його від ос, і влекшила йому роботу. Тому, що ми принципово ніколи не зголошували таких випадків поліції, переступ лишив ся непокараним. Тепер знайшли в цьому парубкові ’’оборонця”. Видно були в ньому зерна доброго, от хоч би почуття вдячности. Але після одного налету з метою грабунку на жида, що мав крамницю в селі, при поділі награбованого Денис забив бідолаху. І так ми втратили свого оборонця... Між іншим, Шурці, як земській лікарці і нездій сненій ’’нареченій”, Денис робив усякі капості. На приклад, ми знали звідкіля вийшла пропозиція на сільських сходинах, щоб їй відобрати коней: ”До п’ять верстов може й пішки пройти, а в дальші села будуть присилати по неї підводу”. Селянам тяжко було тримати коней і вони дали намовитися. Це було явне дошкулювання лікарці, що нераз цілими днями з воза не злазила, піклуючись хворими. П р о д о в ж е н н я буде
Page load link
Go to Top