Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
МЕДЯНА ХАТКА Під час свят бачимо на виставах пекарень а то і у великих крамницях, такі медяні хатки. Вони дорогі і, треба звичайно їх ще й завчасу замовляти. Тимчасом маючи терпеливість можна самому зробити таку хатку, може не так професійно, але зате з великою приємністю. Найкращий доказ — наш знімок. На ньому хатка, що її збудувала моя доня при допомозі семирічного сина. Ось її вияснення, як це зробити: 1. Найважливіше і перше — це виконати "форму” на хатку з паперу та картону т. зн. 4 стіни, 2 частини на дах, одну пару дверей і два вікна. Все це розуміється пропорційно до розміру хатки, яку хочемо мати. 2. Виконати тісто на стіни та вікна, двері та інші евентуальні частини хати. Тісто найкраще з припису на медів- нички або таке, як подають у кожній американській куховарській книжці на т. зв. "джінджербред”. Тісто завинути у срібний папір та дати до льодівні. 3. Зложити скелет хатки із витятих відповідно частин картону на трівкій картоновій підставі, уживаючи до того самоліпки і клею. 4. Коли скелет хатки готовий, роз- тачати медяникове тісто і викраяти відповідні до форми хатки частини; на стіни з отворами на вікна та двері. Окремо частини на віконниці і на двері, та, як хтось має терпеливість то і на загороду біля хатки та інші при краси. Спекти ті частини на золотий колір. 5. Під час того коли спечені части ни стигнуть, зробити склицю з 3 білків, 1 фунта цукру-мучки та 1/2 ложечки ’’крім оф тартар”. 6. Склицею смарувати по черзі стіни хатки та приліпляти до них від повідні величиною спечені частини. Коли добре присохнуть в той самий спосіб приліпити віконниці, двері, загороду. Вкінці посмарувати склицею дах з картону та наліпити на нього немов дахівки готові куповані тістечка (найкраще чорні або ясні округлі тістечка, можливо тоненькі). 7. Кути хатки добре підперти довгими різдвяними цукерками, а краї даху прикрасити паском склиці, яку найкраще для того перепускати через трубку з паперу, таку, яку вживаємо для прикраси печива. 8. Комин виконуємо з квадратових карамельових цукерків, які укладаємо відповідно, сполучуючи білою склицею. 9. Усі інші прикраси, як н. пр. квіти біля вікон, дерево біля загороди і т. п. виконуємо уживаючи кольорових, м’яких цукерків і викалачок і розу міється за допомогою власної фантазії. Увага! Звичайно на зліплення цілої хатки потрібно подвійно стільки склиці як ми подали у приписі. Радимо однак на один раз не робити більше як з 3 білків. Склиця не може довго стояти, тож краще зужити все і зробити ще раз таку саму кількість. О. К. Продовження: КРІЗЬ ПОРИВИ ЖИТТЯ Почалися підпали. Особливо шкода було маєтку Фріц, що про нього я згадувала. Були там солідні будинки, що їх селяни призначили на спільне ко ристування. Щодня якась шкідлива рука підпалю вала якусь шопу чи стайню, поки не спалили всього. Питаюся якось Дениса: ’’Навіщо це робите? Своє ж власне палите!” — Нам чужого не треба! — Була відповідь. — Рівняємо всіх на один рівень, на бідних! — Чому не на багатих? — спитала я. — Нам буржуїв і півбуржуїв не треба! — відповів. У кінці нашого саду стояла шопа однієї сусідки. Наші індики любили пастися там поблизу, а часом, коли не доглянути, то й лишалися там на ніч. Однієї ночі підпалили шопу, а разом із нею спалили й інди ків. Обурено спитала я Дениса: — Чи не краще було зарізати бідних птахів, ніж піддавати їх таким мукам? — Нам чужого не треба! Після цього випадку Василь виходив уночі сторожити з револьвером. Сідав звичайно на лавці біля хати або проходжувався. Одного разу застав на лавці записку: — Спіть спокійно! Доки я в ’’урівнюючій партії”, Вам нічого не станеться! Я той, що зрізав у Вас колись виноград! Ми знали, хто це написав. Був у тій партії сіль ський парубійко, що свого часу, ще за царату, зрізав у нас увесь виноград. Я пошила була на кожну кити цю капшучки, щоб оберегти його від ос, і влекшила йому роботу. Тому, що ми принципово ніколи не зголошували таких випадків поліції, переступ лишив ся непокараним. Тепер знайшли в цьому парубкові ’’оборонця”. Видно були в ньому зерна доброго, от хоч би почуття вдячности. Але після одного налету з метою грабунку на жида, що мав крамницю в селі, при поділі награбованого Денис забив бідолаху. І так ми втратили свого оборонця... Між іншим, Шурці, як земській лікарці і нездій сненій ’’нареченій”, Денис робив усякі капості. На приклад, ми знали звідкіля вийшла пропозиція на сільських сходинах, щоб їй відобрати коней: ”До п’ять верстов може й пішки пройти, а в дальші села будуть присилати по неї підводу”. Селянам тяжко було тримати коней і вони дали намовитися. Це було явне дошкулювання лікарці, що нераз цілими днями з воза не злазила, піклуючись хворими. П р о д о в ж е н н я буде
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
