Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ШУКАТИ ПОЕЗІЇ ЖИТТЯ "Від старої приятельки, що в щасті чи в горі, шука ла завж ди поезії ж ит т я”. Так написала Ганна Вікторівна Совачева на роз кішно виданій "Енеїді” Котляревського, яку мені пода рувала. Була тоді Ганна Вікторівна артисткою ман дрівного театру ім. Тобілевича. Пані з коротко під стриженим сивим волоссям і чорними, чи радше карими круглими очима, які не зважаючи на важкі переживання, завжди мали особливо довірливий, щирий вираз і погляд. Книжка мені сподобалась, як і напис на ній, хоч я, мабуть, не вповні освідомила собі його значення. Мені ж було ..... надцять літ і все довкола мене було поезією. Хоч, не все тоді було таке вже зовсім без журне у ті часи, перед Другою світовою війною. Але й те грізне, арешти, суди, демонстрації, відвідування в’язнів, все це було сповнене вищої краси — любови too Батьківщини. Для самої Ганни Вікторівни це, що вона написа ла, не було вже так званою ’’золотою думкою”, гар ним висловом. Цю правду засвідчила вона своїм жит тям. Ці пошуки поезії, мабуть, дозволили Ганні Вікто- рівній залишитись на поверхні життя серед повені важких переживань у ранніх роках на еміграції і серед нелегкого життя в мандрівному театрі. Вона, як і інші актори бачила у тих ’’тарапатах” не тільки зовнішні важкі умовини, але романтику й вдоволен ня з того, що несли у різні закутки Галичини красу й культуру живого слова. Сьогодні, оглядаючись на власні переживання, виразно ’’бачу, що часто спроможність бачити навіть у горі якусь глибшу його вартість "поезію життя” дає людині можність пережити його. Цікаво порівняти реакцію різних людей на подібні ситуації, обставини чи припадки. Кому з них "легше” жити, чи тим хто чітко виміряє всі реальні можливості, провірює вигоду, матеріяльну користь і доцільність, чи може тим, "іншим”, які шукають у всьому, і часто знаходять, крім зовнішних вартостей, ще й додатковий ореол романтики, чи поезію життя. Можна мандрувати на високу гору та цінити подвиг, обчисляючи, скільки-то, й скільки метрів висоти нам пощастило подолати. А можна і не зважати на тягар наплечника чи придорожнє камін ня, що заваджає нам легко й швидко просуватися вгору, не рахувати подоланих метрів дороги, але бачити перш за все безмірну красу гірської природи, подивляти надтягаючу громовицю, не зважаючи на те, що вона може принести хмаролім і зливний дощ... Грізний шум потока можна пережити, як музику, як писав Павло Тичина, а потім тільки, в дружній розмові хвалитися, як то ми зручно й уміло проско чили небезпеку. Можливо ці приклади спрощують подекуди по няття поезії, романтики, наділі ж настанову шукати романтики чи поезії в тому, що довкола нас, можна розглядати як подив для краси природи і закохання в ній, але відчуття вищих вартостей поза тими, що їх можна зміряти чи зважити. ІРИНА СЕНИК ВСІМ ДРУЗЯМ, ЗНАЙОМИМ І БЛИЗЬКИМ МІЙ РІЗДВЯНИЙ ПРИВІТ Мороз помережав У півні віконця Радуйтесь. Ой, радуйтесь, ясна пані (ясний пане) Син Божий народився. Посипає снігом Подвір’ячко Січень Радуйтесь. Ой радуйтесь ясна пані (ясний пане) Син Божий народився. Святвечірню зірку Колядує вітер Радуйтесь Ой радуйтесь, ясна пані (ясний пане) Син Божий народився. Ой, зійшли в світлицю Та всі тріє Царі Радуйтесь. Ой радуйтесь, ясний пане (ясна пані) Син Божий народився. А ми Вам принесли Замість дарів Волю Радуйтесь Ой радуйтесь, ясний пане (ясна пані) Син Божий народився. Січень 1979 р. Вчитуючись в твори, зокрема в поезії з-поза в’язничних ґрат, чи Ґулаґів, загороджених кільча стим дротом, з-поза незміряних миль тайґи, тундри, чи степів непрохідних, в цій поезії ми теж знаходимо образи грізної природи і незміренних людських страждань чи конфліктів, але попри фізичні й моральні терпіння засланців, попадаються по- трясаючі образи шукання вищої краси і в цьому пеклі на землі, сповнену найглибших внутрішніх пере живань, трагічну романтику... Правдоподібно люди, які вміють і бажають жити тільки реальним життям, змагаючи до того, щоб мати задовільні життьові обставини, які добились гарних успіхів у своїй професійній чи навіть науковій праці, живуть вигідніше. А все ж таки чи не зубожили вони свого життя позбавляючи його поезії й романтики, вдоволячись лише матеріяльно-побутовими його аспектами? Гортаючи листки за листками ув’язненої поезії, зразки якої знайдете в цьому числі "Нашого Життя”, приходить на думку мушля, яка зранена чи скалі чена, творить нечуваної краси й вартости перли... А ми, задивлені у вигідні умовини життя, можемо пройти побіч краси, добра, можемо загубити здіб ність бачити і відчути "в щасті і горі поезію життя”. У. Л. Спомини про ті часи друкуються саме в "Нашому Житті”
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
