Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НЕБЕЗПЕКА З ’’ЗАСЛУЖЕНИМИ ДІЯЧАМИ” На недавній святковий час я поїхала до своїх дітей та внуків. Через це я не була присутня на сходинах управи одної організації, до якої я належу. Та після мого приїзду пан Святослав до мене потеле фонував і подав досить точне звідомлення. — Пані Любо, ви пропустили дуже бурхливі й цікаві наради — поінформував мене мій приятель, з ноткою гумору чи іронії. — Ви втратили ще одну лекцію двох наших "асів”. Не знаю чи ви зможете без цього взагалі бути громадсько-корисною одиницею... Тут ми обмінялися своїми спостереженнями з попередніх сходин, які перейшли дуже ділово та успішно, може, саме й тому, що не було наших ’’громадських асів”, панів М. і Ч., які завжди люблять дуже багато говорити, всіх повчати, а самі ніколи нічого не помагають у праці... — Пані Любо, це був ’’чистий цирк”. Панове М. і Ч. собі взаємно дорікали, що саме їх обох не було на попередніх сходинах. А це тепер більше молодих вже є в управі (правда є і 20-літні; але і 45-літні для них є замолоді, щоб щось знати у громадських справах!), отже конечно, щоб хоч хтось один з них був на таких сходинах і повчав як вести діло. — Та ми вже привикли до кожноразового ритуалу такої самоадорації, пане Святославе. Невже цим разом було ще більше цього? — Ех, пані Любо! Після цієї церемонії вони, як старші віком члени, вимагали від нас точного звіту вання з усіх справ. На завваги, що вони ж були особисто прошені на всі наші імпрези, наради та інші дії, і могли тоді це самі бачити, — вони таки домагались звітів, бо ж М. ще й є у нашій Контроль ній Комісії. — Пане Святославе, треба було пригадати як це ми зверталися до пана Ч. раз допомогти вислати кілька листів, а як п. М. просили про інше...! Вони завжди були дуже зайняті, перепрацьовані (хоч оба на емиритурі)! — Але пані Любо — вершок цього "цирку” прийшов тоді, коли пан Ч. дав п. М. прочитати вдома дво-сторінковий лист, і потім просив передати на другий день іншим. І тут показалась вся громадська виробленість головно п. М. Він дуже гостро накинувся на свого приятеля п. Ч. — як це він смів вимагати від нього щось і ще до того з реченцем! Та ж він такий зайнятий, що за день і не зможе двох сторінок прочитати! Він хоче бути останнім, а не щоб це він мав на якийсь там реченець комусь щось там передавати... ’’Цирк” був такий смішний, що вперше присутня молода панна О. разом з нами сміялася з такої науки від наших ’’асів”. На жаль ця пригода не є одинокою. Часто приходиться бачити подібне. Коли ці давніше справді діяльні люди так поводяться — ми з пошани до їхньої минулої праці толерували таку поведінку, хоч вона тільки їх самих принижує. Це діється головно тоді коли ці люди гинуть за похвалами й почестями, та нарікають на молодших діячів. Самі себе зголошують на почесні пости, самі себе хвалять і., осмішують. Це дуже прикро таке бачити, бо справжні діячі знають, що сама праця та її успіх це більша нагорода, як самохвальба. Любов Калиновим Докінчення: РІЗДВЯНЕ ЗВЕРНЕННЯ проповідувати, одноосібно чи спільно з іншими, релігію чи віру, діючи відповідно до веління власної совісти» (VII. Поважання прав людини і основних свобід, включаючи свободу думки, релігії та переконань). Отже і за радянським законом, і за між народними зобов’язаннями Радянського Союзу віруючі чернігівці завжди мали і мають право молитися в церкві. Закривання церков — найбільша з усіх перешкод у відправлюванні релігійних обрядів і вона становить, відповідно до статті 139 Кримі нального кодексу УРСР, кримінальний злочин. З практики радянської дійсности відомо, що за протиправні обмеження свободи тут ще нікого не покарали, та віруючі — християни, і для них важливо не покарання винних, а відновлення своїх законних прав. Після Гельсінської наради дискримінація значної частини міщан стала нестерпима. Віруючі — чесні громадяни сумлінно виконують свої громадські обов’язки, на свій некомуністичний світогляд мають право і годі їх вже переслідувати! Урешті-решт ми хочемо зовсім небагато — відкриття ще однієї церкви в місті. Задля торжества законности і справедливости, я прошу вас це зробити. Лютий 1977 Юрист Левко Лук'яненко, член Української громадської групи ~ сприяння виконанню в УРСР Гепь- сінкських угод. Зошити українського Самвидаву "Зупиніть кривосуддя! Справа Левка Лукіяненка" Сучасність 1980 ХРИСТОС РАЖДАЄ^ЬСЯ! Щиро дякую, що здавна Ви мені посилаєте ’’На ше Життя". Для мене воно дуже корисне, а теж для інших, бо працюю з молодими. Тішуся, коли є гарна вишивка, зразу відшиваємо. Також люблю писанки. Бажаю Вам усього добра, благословення від Ди- тятка ,сУса Ірина Музика Курітиба, Парана Бразілія Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
