Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЇЖАКОВА РАДІСТЬ МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ То була пізня осіння пора. Пізнішої вже не буває. Зима свою пору собі забирає і першим снігом землю вкриває. Саме в ту пору ми знайшли їжака в лісі. Помітивши нас, він миттю згорнувся в колючий клубок. Щось пробурмотів і завмер. Кружляв сніг і м’яко лягав на холодну землю. Роздивились ми, — слід, як стежка, тягнувся за ним. Думали, що вийшов їжак з оселі та заблудився. Шукали оселі — не знайшли поблизу. — Куди мандруєш? — запитали в їжака. А він не відповів. І вирішили ми взяти його додому. В хатньому куточку відвели їжакові місце. Пригріли, молоком напоїли. Довго оглядав їжак нову оселю. І наче звик. Відчув, що тут йому доведеться зиму зимувати. Звали ми його ласкаво: їжачок-бурлачок. І зачувши те слово, він уже не згортався в клубок. ! колючки його пом’якішали. І сам бурлачок зробився ніби прирученим, хатнім. Часом, почувши мелодію з приймача, він довго тупцював на місці, наче пританцьовував. — Зиму в хаті перезимуєш, - а п«ю — в лісі перелітуєш, — втішали ми їжач’каг'бурлачка. . . А по весні так і сталося, як гадалося. Як станув сніг і весною запахло надворі, засумував наш бурлачок. Не їсть, не п’є. Згорнеться в клубочок і цілими днями лежить у своїй постелі. — Може, захворів? — бідкалися ми біля нього. — Може, хто образив? — запитували ми бурлачка. Мовчав їжачок-бурлачок, наче й не дихав. Пішли ми за порадою до лісника, діда Никифора. А дід усміхнувся та й каже: — Винесіть його надвір — ото і всі ліки. Він ще вам заспіває. Засумував за весною ваш бурлачок. І що б ви думали? Випустили ми бурлачка надвір. Розгорнувся він, висунув з колючок свого кирпатого носа і голосно чмихнув. Раз, вдруге. Мені почулося, наче бурлачок співає. А дід Никифор усміхнувся та й каже: — Чуєш, а він у тебе, як птиця співає. Зі збірки "Босоногий дощ” Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top