Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПРИ ДОСЛІДАХ НАРОДНЬОГО МИСТЕЦТВА Л. Б. До ряду жінок недавнього покоління, що їм обставини не дали сповна розвинути своїх сил, нале жить Софія Чехович. У неї були — мистецький вишкіл, фахове знання і талант мистця-декоратора. Та щойно в похилому віці виявились у неї ці здібно сті у формі мистецьких праць. Софія Чехович вийшла зі священичої сім’ї. її батько о. Володимир був парохом в с. Батятичах коло Кам’янки. Мати Марія походила з роду Згорляткевичів, а бабуня була з роду Вітошинських. Отже, як бачимо, тут знову діяло правило посвоя чення священичих родів, в яких зберігалася давня традиція і культура. Цій священичій сім’ї дано було пережити всі труднощі обмежених матеріяльних умовин того стану. Батько помер молодо і залишив незабезпеченою дружину і тройко дітей — дочку Со фію і синів Ярослава і Константина. У тому ж році Марія Чехович перенеслася до Перемишля, де в неї був по матері невеликий дім на Засянні. Тут пробігли дитячі роки Софії і її братів. По закінченні вчительського семінара молода Софія пішла вчителювати на село. Перша її посада була у Тарнаві Вижній, пов. Турка. Воно можливо, що тут, а може ще раніше виявилось уперше її за цікавлення народнім мистецтвом. Пізніш вона вчите лювала в Дністрику, в Дрогобичці, в Вишатичах, Бо- Пам'ятник Соф ії Чехович Monument to Sofia Chechovych. Софія Чехович — Тарнава В иж ня — 1917 р. Sofia Chechovych. 1917 лестрашичах, Нижанковичах. Щораз більше набли жувалась до Перемишля, де все ще був родинний дім. Вкінці сталося, що її прийняли на вчительку в школі ім. М. Шашкевича та в жіночій гімназії Україн ського Інституту для дівчат. І тут уже встановилось її життя на довгі роки. Проживала вона з матір’ю при вул. Кляшторній ч. 14. Братів уже не було — Ярослав згинув у 1920 р. як сотник армії УНР, а Кость став професором Богословської Академії у Львові. Мистецькі нахили Софії не дали їй спочивати. По довгих заходах врешті вдалося їй осягнути скеру вання до Державного Інституту Мистецтва у Вар шаві, де навчалися вчителі і вчительки мистецтва. Дня 18 березня 1937 р. вона отримала тут диплом, що його по завершеному іспиті потверджено у тому ж році у Львівському університеті. Там проголо шено, що Софія Чехович має "фахові кваліфікації до навчання мистецьких робіт як головного предмету в середніх загально-освітніх школах і державних та приватних учительських семінарах”. Цей вишкіл дав їй солідну мистецьку освіту і закріпив її становище у школах Перемишля. В часі війни вона вчителювала у гімназії в Ярославі, потім повернулася вчити у Пере мишлі, але вже ненадовго. Коли по війні стали пере- селювати українців, Софія Чехович разом з матір’ю переїхала до Львова. Хоч напевно нерадо відривалась від рідного міста, проте тут власне у Львові мало зустріти її властиве завдання життя. Вона стала працювати у Львівському Державному Музеї українського мистецтва. Все фахове знання Софії Чехович, яке служило до того часу навчанню її предмету, повернулось тепер на досліди з народнього мистецтва. Пригада лись їй узори вишивок та писанок, що їх зустрічала Докінчення на cm. 20
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
