Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
OUR LIFE MONTHLY, published by Ukrainian National Women’s League of America VOL. XXXVIII SEPTEMBER 1981 ____________________________________ No. 8 EDITORIAL AS WE RETURN FROM OUR VACATIONS Time is measured in definite ways: in minutes, hours, days, weeks, years. But it always seems to pass at different speeds. Sometimes when we are busy at work or play, it seems to pass much too quickly; at other times, it seems to move at the speed of a turtle. Our vacations are behind us now. Many of us have spent them away from home. We notice that some fami lies quite evidently enjoyed their vacations, but are nonetheless happy to be returning home. For them, work is not burdensome; it is their niche, although not entirely free of troubles. This happiness to be returning to that niche stems from their ability to find the good in any situation. A person is not always able to smile when tears seem to hide anything that is good. But there are people who seem to blow up minor everyday problems out of proportion, as creating fire from a single spark. Sometimes minor matters bother us relentlessly. The same happens with people. Sometimes a person constantly irritates us, no matter what he says or does. If we looked at that person closer, we would see that he is not so bad and usually even a very nice person. Now comes the time when we must say a few words concerning our editorial work. “Our Life” comes out monthly. Then it still takes a long time to be delivered to our readers, for which we often get quite unfriendly let ters. We are often tempted to invite them in to attempt to do our work quicker and better. It is easier to criticize than to do something. The criticisms hurt and are often unfair. Some readers feel that a late issue is not longer interesting, but, except for the holiday greetings, we do not print the latest news bulletins. Thus we have de cided to print this issue using those articles and mate rials we already have. There will surely be those readers who will not like not finding the subjects which we regu larly cover in our magazine. Now they’ll have a new rea son to complain and criticize. Translated and condensed by M. Jarymowycz Продовження: ТАЄМНИЦЯ ОДНОГО МОЛОДОГО ЖИТТЯ Ця смерть Славка, якого всі любили й шанували, була остаточним викликом нам, в Сокалі та околиці від німців, який ми прийняли з постановою: ’’кров за кров”! Мені доручено північну частину Сокальщини, тобто землі, які опинилися в так зв. ’’Генеральнім Губернаторстві”, з другої сторони Бугу від міста Со- каля. Ця частина Сокальщини адміністративно нале жала до Грубешова. Моє завдання було окреслене, як мобілізаційна підготовка та вишкіл кадрів у всіх потрібних аспектах. Базу творила ОУН (оба відла- ми), а рівнобіжно з тим творилася підстава військо- во-партизанської формації, що в початках носила назву ’’Відділи Самооборони”, а в дальшому, зо крема вже на весну 1944 року, це все перейшло у формації УПАрмії. Свідомість та організаційна заправа сіл та місте чок Сокаля була подивугідна. Вона черпала свою єдність та снагу ще з Українських Визвольних Змагань під час І світової війни, а остаточно оформи лася та дістала свою питому вагу в часі польської окупації. Тому українські села цілої Сокальщини, а зокрема вже північної, були на вершку своїх завдань. Зокрема відзначилися та набули особливого значен ня такі громади, як: Хоробрів, Угринів, Тудорковичі. Ці три села стали провідною ланкою серед інших і в них виробилася провідно-організаційна настанова, що в дальшому надавала тон партизанській боротьбі широкого засягу, вилонивши із свого організму ряд провідних постатей Українського Підпільного Руху. Восени 1943 року майже все було під знамен ником двох основних настанов: а), оборона перед німцями, польськими боївками та ковпаківцями (червоні партизани, що почали проникати нашу територію), б), тотальний вишкіл всіх потрібних галу зей підпільної боротьби. Десь в жовтні 1943 року довелося мені викла дати на курсах зв’язкових та розвідниць, що про ходив в прекрасному селі над Бугом, Ульгівок. Учасницями цього курсу було 26 дівчат з різних місцевостей Сокальщини, а керівничкою була моя шкільна товаришка, Роксоляна. Дівчата були рекрутовані з юнацтва ОУН, або висилані спеціяльними частинами повстанських формацій з недалекої Волині. Всі курсантки були вже ідеологічно та частинно боєво підготовлені й ро били вражіння справжніх амазонок що готові були сприйняти будь-які удари твердого підпільного життя. Мою увагу однак звернула особлива дівчина: чорнявка, з виразним одчайдушним наставленням, надзвичайно бистра в науці та в опануванні най складніших проблем. Звали її Морою. Звичайно, це було псевдо. До речі ми всі давно вже їх уживали. По закінченні курсу я від’їхав на Волинь, а дівчата по своїх місцях призначення. Докінчення буде Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
