Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЩО ЧИТАТИ? Ліна Костенко. МАРУСЯ ЧУРАЙ. ІСТОРИЧНИЙ РОМАН У ВІРШАХ. КИЇВ: РАДЯНСЬКИЙ ПИСЬМЕННИК, 1979 р. 188 СТ. Тут справа зовсім не в зрадливому коханні Гри ця, відомого з пісні. Отруєння Гриця, коли він хотів одружитись не з Марусею, а з Галею — це тільки зовнішня форма, немов виправдання для впро вадження справжньої головної думки твору. А вона вже появлялась раніше у поезії Ліни Костенко. Тут поетка тільки її розвиває до повноти, до вершка. Тема є радше суспільна (а не виключно особи ста) — і вічно актуальна. В романі розмальовано дві категорії осіб: тих, що зацікавлені тільки своїм добро бутом, і тих, що є громадсько-зорієнтовані, які несуть на собі відповідальність за групу, за народ. До першої групи належить матір Гриця, що прагне тіль ки маєтків. Вона вбила душу свого чоловіка, бо зму сила його прийняти свій спосіб життя, і він так узяв "хомут” на себе: погладшав, запузатів, постатечнів і втратив серце до козацьких справ... — він став звичайним міщанином, у найгіршому зна ченні (як Ліна Костенко описувала у своїй "Естафе ті": ... міщани міщанам передають меблі, срібло). Тільки у коротких моментах батько відчував як низько він упав, умер душею. А Грицева мати не хоті ла бідної невістки, а ще й до того такої, що замість господарки — укладала пісні. Для такої архетипної свекрухи (зовсім як у "Лісовій пісні” Лесі Українки мати Лукаша) — мрією є багата Галя Вишняківна. А Вишняк також зацікавлений тільки особистою виго дою. Він один з тих, що посідає греблі і поля, у церкву ходить майже щосуботи. Хто — за Богдана, хто — за короля. А він — за тих, которії не проти. Гриць виростав у такій родині та крім того часто змалку бував у Чураїв, з Марусею, де були зовсім інші принципи: честь та оборона свого рідного права, своєї землі, свого народу. І так старий Чурай згинув, убитий наїзником на Україну. Тому його дочка, Ма руся, укладала пісні з героїчною тематикою (напр. відома пісня ”3а світ встали козаченьки...”) коли на віть Гриць пішов боротись проти чужих зайд Маруся казала: ...я чекаю не кого, а месника, я ж лицаря чекаю, козака. Зовсім ясно, які були її категорії вартости, її пріори тети. Та у Гриця не було так, вони у нього хитались, немов у Лукаша, якому важко було вибрати між Мав кою та Килиною. Гриць сам висловлює це: Я мучуся. Я сам собі шуліка. Є щось в мені так, наче не моє. Немов живе в мені два чоловіка, І хтось когось в мені не визнає... У Гриця — роздвоєння: успадковане від матері бажання багатства та вигідного життя, і засмаковані мрії, поезія життя та принципи родини Чураїв. Гриць стоїть на роздоріжжі: ...не легко, кажуть, жити на дві хати. А ще нелегше — жить на дві душі! Та не йдеться тут про саме кохання Гриця до Марусі, та про пляноване весілля з Галею. Справа в тім, що Гриць почав ставати більше на шлях матері, піддавався її намовам, не мав хребта. Навіть раніше, коли він пішов з козаками боронити свою землю, його схопили у полон Яреми Вишневецького, зрад ника своєї крови. Та Гриць утік з полону сам, не спробувавши допомогти ні одному з трьох тисяч козаків... Дбаючи тільки про себе він таки розуміє ще, що: Коли своїм коханням поступився заради грошей і багацьких нив... ... я сам себе навіки обманив... Глибоко у своїй душі він відчував, що сам себе зраджував, та не мав сили, відваги, спочатку вибрати так, щоб своєї душі не краяти. Коли аж при кінці, перед самим одруженням з Галею, він вирішує повернутись до Марусі, ”бо не може без її пісень” — це вже пізно. Маруся зрозуміла прірву поміж ними: моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі .... Вона бачила сама, що Грицько ж, він міряв не тією міркою. В житті шукав дорогу не пряму. Він народився під такою зіркою, що щось в душі двоїлося йому. Грицько й Маруся вже не говорили спільною мовою. Тому момент отруєння Гриця (відомий з Ліна Костенко Lina Kostenko, poet. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
