Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПОТРІБНЕ НОВЕ ТОВАРИСТВО ДЛЯ НЕЗОРГАНІЗОВАНИХ Недавно в неділю, після Богослужби, стояли люди біля церкви й говорили. За мною стояла група молодих. Одна частина з них члени Пласту, а друга СУМА. Про щось там вони спільно дискутували. Збо ку, зовсім окремо стояло двоє молодих, такого са мого віку — та вони не мали з ким розмовляти. Після того я питала свого сестрінка чому ті двоє були так ізольовані? — Тітко, тому, що вони не належать, ні до Пла сту, ні до СУМА, ні до ОДУМ-у. — Але чи тому вони не можуть до вас говорити, а головно ви до них? — я запитала. — Бо вони по-українському не говорять, про ніщо з нашого життя не знають, нічим не цікавлять ся! — Андрію, дорогий — та серед вас також не завжди українська мова, тільки англійська процві тає. Отже не оправдуйтеся мовою, бо часами важко й говорити, що ви всі знаєте добре українську мову, хіба що серед меншого гурту... — Ой, то, може, це не зовсім справа мови, але так загально. Вони обоє не скінчили школи українознав ства, тільки якусь 4-ту клясу, вони нічого не знають взагалі — про нас всіх і таке інше... Після кількох подібних спостережень, ми про цю справу говорили з кількома довголітніми вихован ками в молодечих організаціях. — Вже від восьми років є дискусії над цим на різ них конференціях. Перед нами є дві проблеми: по- перше, членство в наших молодечих організаціях та в громаді маліє; подруге — ми тратимо потенціяльних членів громади, тому що вони нікуди не належать. Це відноситься головно до молоді — бо їх участь важли ва, щоб наше число в Америці не маліло. — Ох, ми про це говоримо, говоримо, і що з цього? — Пані Любо — це добре! Спершу говоримо, дискутуємо — а тоді плянуємо і діємо. Так має бути! — Щоб тільки не запізно плянувати — бо вже не буде для кого! — Краще пізно як ніколи, пані Любо. Саме тепер перед нами є свідоме завдання — створити това риство для тої частини нашої молоді, що української мови не знає, що нікуди не належить, бо їм не під ходять існуючі товариства. Для них є деякі това риства при церквах, але в тих є окремі програми і цілі. Треба ширшого, більш об’єднуючого това риства. Головне, щоб цю молодь ще ’’зловити” поки не запізно, щоб хоч у якійсь спосіб вони почували себе частиною української громади США, навіть якщо не знають мови. — А хто це має робити? — А чому б не Пласт, СУМА і ОДУМ? З їхньою поміччю це можна зробити для добра нас усіх. Тільки — пані Любо — хто це зачне? І справді проблема й потреба велика: нове това риство для незорганізованої молоді. Хто може їх групувати? Любов Калиновим Євстахія Назаревич Фін ікс, Арізона — корсетка; Іван Ориняк, Майпелвуд Н.Дж. зі спадщини бл.п. Юліяна Лещинського — вишита подушка, 5 серветок вишиваних, 1 ткана і 16 писанок; Наталія Осадча-Яната, Бруклин, Н.Й. — писанка з 1970 p.; Марта Пеленська, Ярдлей, Пенн. — 3 вишиті подушки, 4 зразки взорів, 2 дитячі суконочки з спадщини родин Петри- ців з Токів з 1900 pp.; д-р Климентій Рогозинський, Нью-Йорк, Н.Й. — мужеська сорочка роботи Ольги Мартинюк з Ціневи, тканий і виши ваний рушник і верета, дарунок Стефанії Кекіш-Филипов- ської, село Дусанів з 1925 pp. Сердечно дякую, Марія Шуст — директор ДАРУНКИ ДЛЯ КРАМНИЧКИ УКРАЇНСЬКОГО МУЗЕЮ: Дарія Балазюк, Бетлегем, Пенн. — 1 рушничок, 6 вишитих серветок; Іван Ориняк, Майпелвуд, Н.Дж. — 1 скатерть-вибійка, 1 ткана серветка; Наталія Осадча-Яната, Бруклин, Н.Й. — 1 вишита серветка; 89-ий Відділ СУА, Кергонксон, Н.Й. — 8 серветок, Магдали- на Квас — членка 89-го Відділу — 1 подушечка. Щиро дякую Ірина Волосянська — завідуюча крамничкою Замість квітів на свіжу могилу бл.п. інж. Богдана Рака на Український Музей складають: 25.00 дол. Омеляна і Роман Рогожі, по 20.00 дол.: Лідія і Володимир Гладкі, Іванка і Мирон Бучаки, 15.00 дол. Ірина Галдка,; по 10.00 дол.: Любомира і Михайло Пежанські, 64- ий Відділ СУА, Нью-Йорк.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
