Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПОТРІБНЕ НОВЕ ТОВАРИСТВО ДЛЯ НЕЗОРГАНІЗОВАНИХ Недавно в неділю, після Богослужби, стояли люди біля церкви й говорили. За мною стояла група молодих. Одна частина з них члени Пласту, а друга СУМА. Про щось там вони спільно дискутували. Збо ку, зовсім окремо стояло двоє молодих, такого са мого віку — та вони не мали з ким розмовляти. Після того я питала свого сестрінка чому ті двоє були так ізольовані? — Тітко, тому, що вони не належать, ні до Пла сту, ні до СУМА, ні до ОДУМ-у. — Але чи тому вони не можуть до вас говорити, а головно ви до них? — я запитала. — Бо вони по-українському не говорять, про ніщо з нашого життя не знають, нічим не цікавлять ся! — Андрію, дорогий — та серед вас також не завжди українська мова, тільки англійська процві тає. Отже не оправдуйтеся мовою, бо часами важко й говорити, що ви всі знаєте добре українську мову, хіба що серед меншого гурту... — Ой, то, може, це не зовсім справа мови, але так загально. Вони обоє не скінчили школи українознав ства, тільки якусь 4-ту клясу, вони нічого не знають взагалі — про нас всіх і таке інше... Після кількох подібних спостережень, ми про цю справу говорили з кількома довголітніми вихован ками в молодечих організаціях. — Вже від восьми років є дискусії над цим на різ них конференціях. Перед нами є дві проблеми: по- перше, членство в наших молодечих організаціях та в громаді маліє; подруге — ми тратимо потенціяльних членів громади, тому що вони нікуди не належать. Це відноситься головно до молоді — бо їх участь важли ва, щоб наше число в Америці не маліло. — Ох, ми про це говоримо, говоримо, і що з цього? — Пані Любо — це добре! Спершу говоримо, дискутуємо — а тоді плянуємо і діємо. Так має бути! — Щоб тільки не запізно плянувати — бо вже не буде для кого! — Краще пізно як ніколи, пані Любо. Саме тепер перед нами є свідоме завдання — створити това риство для тої частини нашої молоді, що української мови не знає, що нікуди не належить, бо їм не під ходять існуючі товариства. Для них є деякі това риства при церквах, але в тих є окремі програми і цілі. Треба ширшого, більш об’єднуючого това риства. Головне, щоб цю молодь ще ’’зловити” поки не запізно, щоб хоч у якійсь спосіб вони почували себе частиною української громади США, навіть якщо не знають мови. — А хто це має робити? — А чому б не Пласт, СУМА і ОДУМ? З їхньою поміччю це можна зробити для добра нас усіх. Тільки — пані Любо — хто це зачне? І справді проблема й потреба велика: нове това риство для незорганізованої молоді. Хто може їх групувати? Любов Калиновим Євстахія Назаревич Фін ікс, Арізона — корсетка; Іван Ориняк, Майпелвуд Н.Дж. зі спадщини бл.п. Юліяна Лещинського — вишита подушка, 5 серветок вишиваних, 1 ткана і 16 писанок; Наталія Осадча-Яната, Бруклин, Н.Й. — писанка з 1970 p.; Марта Пеленська, Ярдлей, Пенн. — 3 вишиті подушки, 4 зразки взорів, 2 дитячі суконочки з спадщини родин Петри- ців з Токів з 1900 pp.; д-р Климентій Рогозинський, Нью-Йорк, Н.Й. — мужеська сорочка роботи Ольги Мартинюк з Ціневи, тканий і виши ваний рушник і верета, дарунок Стефанії Кекіш-Филипов- ської, село Дусанів з 1925 pp. Сердечно дякую, Марія Шуст — директор ДАРУНКИ ДЛЯ КРАМНИЧКИ УКРАЇНСЬКОГО МУЗЕЮ: Дарія Балазюк, Бетлегем, Пенн. — 1 рушничок, 6 вишитих серветок; Іван Ориняк, Майпелвуд, Н.Дж. — 1 скатерть-вибійка, 1 ткана серветка; Наталія Осадча-Яната, Бруклин, Н.Й. — 1 вишита серветка; 89-ий Відділ СУА, Кергонксон, Н.Й. — 8 серветок, Магдали- на Квас — членка 89-го Відділу — 1 подушечка. Щиро дякую Ірина Волосянська — завідуюча крамничкою Замість квітів на свіжу могилу бл.п. інж. Богдана Рака на Український Музей складають: 25.00 дол. Омеляна і Роман Рогожі, по 20.00 дол.: Лідія і Володимир Гладкі, Іванка і Мирон Бучаки, 15.00 дол. Ірина Галдка,; по 10.00 дол.: Любомира і Михайло Пежанські, 64- ий Відділ СУА, Нью-Йорк.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
