Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38
Копенгаген. Зліва Голова СУА — Іванна Р о ж а н ко вська , Дарія С те п а н я к, Ольга Ш найдер. валися у віддаленім приміщенні бібліотекарської школи, всі інші workshops, семінари, дискусії і виставки у будинку університету. Організаторкам було важко опанувати 8000 жінок з їхніми різно рідними інтересами. Скромне місце на виставки у коридорі треба було виборювати, а опісля пильнувати, щоб інші його не зайняли, теми семінарів міняли, додавали нові, часом доповідачі не являлися на заповіджений час. Від самого початку добре зорганізовані, інспіро вані большевиками, групи жінок з Південної Америки, Африки і арабських країн намагалися опанувати ’’Форум” та перетворити його на політичну арену. Вони масово приходили на семінари, перебирали ініціятиву і мікрофони та виголошували промови. Аполітичні теми не притягали лівих елементів і на них учасниці улашто вували спокійні дискусії та розглядали різні питання. В часі конференції появлявся п’ять разів на тиждень восьми сторінковий часопис ’’Форум 80”. В ньому подавали програму на кожний день, час і місце пресових конференцій, вісті про хід офіційної конференції і статті на різні теми. Тут теж від чувалося деяку тенденційність організаторів "Форуму”, які видавали часопис. Великого формату знімки Валентини Терешкової, голови совєтської делегації та Ляйли Кхалед, палестинської терористки, появилися аж двічі, поміщено чомусь лише текст привіту для конференції Об’єднаних Націй чеського президента Ґустава Гусака, хоча таких привітів було напевно десятки. Учасниці "Форуму” сподівалися, що висліди їхніх нарад будуть включені у якійсь формі до висновків офіційної конференції. В тому напрямі були пороблені різні заходи, що виявились безуспішними. Дня 23 липня появилася у "Форум 80” вістка, що представниці не-урядових організацій будуть допущені до голосу на пленумі, алеж це було неможливе до здійснення з огляду на час. Голова не урядових організацій відмовилася виступити сама в імені 37 організацій, що мають різнорідні цілі, завдання і досвід. В и с т а в к а у к р а їн с ь к о ї ж ін о ч о ї преси. С в іт л . Д ора Рак Організаторки "Форуму” відмовилися також зложити заяву чи передати резолюції на конферен цію Об’єднаних Націй, бо уважали, що так різних, часто протилежних ідей і поглядів неможливо звести до спільного знаменника. Хоча ’’Форум” від початку був подуманий, як нагода для зустрічі і виміни думок, багато жінок висловило невдоволення і розчарування з того приводу, що їхній голос був знехтований у спра вах, які їх безпосередньо торкаються. У ’’Форумі” взяли участь представниці україн ських жіночих організацій з Европи, Канади і Америки у співпраці зі СФУЖО. На конференцію прибула також Ніна Строката з перекладачем Мирославою Стефанюк. Українки не мали ніякого статусу, не мали також ні приятелів ні опікунів серед учасниць "Форуму” чи офіційної конференції. Незважаючи на ті несприятливі обставини, як також на брак відповід них і актуальних інформаційних матеріялів, україн ська група використала кожну нагоду, щоб зазначити свою присутність. Workshop на тему оборони родин політичних в’язнів, якого добилися представниці СФУЖО, допровадив до конфронтації з лівими елементами, що діяли за вказівками совєтської делегації. Група понад 50 жінок вигуками перервала слово Ніни Стро катої. Між ними з’явилася "представниця” України, яка назвала себе Ніною Ковальською. Вона роздала між присутніми брошурку в українській, англійській і французькій мовах Єлисавети Є. Кастеллі п. н. ” В країні здійснених мрій". Цю дешевеньку пропаганду доповнювали "Новини з України” в англійській мові, повні наклепів на українську еміґрацію. Комуністки домагалися голосу для Ковальської, хоча самі вони постійно виступали проти своїх офіційних деле гацій, як репрезентантів репресивних, злочинних державних правлінь. Хаос продовжувався, українки не допустили до голосу Ковальської і вийшли з залі, коли минув час призначений на дискусію. Дводенна голодівка частини української групи в обороні жінок політичних в’язнів, першого дня під університетом, другого дня під Беля Сентер, знайшла розголос не лише серед учасників обох конференцій, НАШЕ ЖИТТЯ, ЖОВТЕНЬ 1980 5
Page load link
Go to Top