Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38
ІВАННА РОЖАНКОВСЬКА СВІТОВА КОНФЕРЕНЦІЯ ЖІНОЧОЇ ДЕКАДИ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ У' КОПЕНГАГЕНІ (ЗАКІНЧЕННЯ) До участи у Світовій Конференції Жіночої Декади Об’єднаних Націй запрошено 152 держави, обсерваторів тих держав, що не є членами О. Н., представників різних агенцій Об’єднаних Націй, між державні і не-урядові організації і репрезентантів визвольних рухів. Делегації діяли за інструкціями своїх міністерств закордонних справ. Так багато делегацій було очолюваних мужчинами, що данський журналіст назвав це конференцією мужчин для жіночих справ. На атмосферу конференції вплинув факт, що до програми включено ряд контро- версійних політичних проблем. Постійним рефреном стали протиамериканські і протижидівські виступи і демонстрації. Різні делегації на знак протесту виходили з залі багато разів. Коли прийшла вістка про військовий переворот у Болівії, данська поліція силою усунула крикливих демонстрантів з Беля Сентер, де відбувалася офіційна конференція. Друга демонстрація наступного дня відбулася без інцидентів. Феміністки були розчаровані,що політика відсунула на бік спільну жіночу проблематику. Насправді, жінки сходу і заходу, а згідно з новою номенкля- турою, північної і південної частини земної кулі, мають між собою мало спільного. Ідеологічні, економічні і культурні різниці такі великі, що годі їх перебороти. "Це ж нонсенс говорити про фемінізм до жінки, що не має води, поживи ні даху над головою”, заявила у своїм виступі делегатка Нової Зеляндії. По параднім відкритті конференції, в якій взяла участь королева Данії Марґарета II і Генеральний секретар Об’єднаних Націй Курт Вальдгайм, при- ступлено до вибору голови. На цей пост вибрано Лізу Остерґаард, міністра культури Данії, секретарем призначено раніше Люсіпь Маір з Джемейки. Створено два комітети — перший для розгляду жіночого питання у поодиноких країнах, другий для регіональних і ґльобальних проблем. На пленумі складали свої заяви і погляди на жіноче питання у безконечній черзі делегати 136 держав і представники різних агенцій Об’єднаних Націй. Згідно з традицією Об’єднаних Націй, не обійшлося тут без взаємних обвинувачень, образ, протестів і пояснень. Багато речників делегацій різних держав подавали дійсний стан справи рівноправности жінок та пляновані заходи, щоб її сповна застосувати. Комуністичні держави лише хвалилися, що у них ця справа давно задовільно розв’язана. Як було до передбачення, ні одна делегація західнього світу не нап’ятнувала кольоніяльної системи та поневолення народів східньої Европи. Конференція закінчилася схваленням пляну дії на найближчих п’ять років, що обіймає 218 параграфів. США, Австралія, Ізраїль і Канада голосу вали проти, 22 держави стрималися від голосування. Причиною було те, що у вступі до пляну дії сіонізм поставлено поруч з кольоніялізмом, імперіялізмом і расизмом, які слід поборювати. США мали теж застереження до рішення, щоб фінансову допомогу для палестинських жінок переводити у порозумінні з Палестинською Визвольною Організацією, бо це надавало б майже державного статусу цьому рухові на терені Об’єднаних Націй. Багато резолюцій перейшло вправді більшістю голосів, одначе при збільшеній кількості голосів проти і тих, що стрималися. Деякі могли б бути відкинені, коли б ті, що здержалися, голосували проти. Кілька резолюцій прийнято на підставі узгіднення. Іронічну нотку впроваджує загальне побажання, щоб самі Об’єднані Нації затруднювали пропорційно жінок у своїх бюрах, включно з численними агенціями. У новім пляні дії поширено і уточнено програму, схвалену у Мехіко у 1975 р. Слід ствердити, що він має не лише моральне значення. Протягом найближчих п’ятьох років Об’єднані Нації виплатять мільйонові суми на схвалені цілі, зокрема на допомогу для народів т. зв. третього світу, палестин ських і африканських жінок. Міждержавні дисонанси мали свій відгук внутрі американської делегації. Sarah Weddington,, голова делегації, скликала пресову конференцію і висловила невдоволення з перебігу нарад, зокрема з наголосу на політичні а не жіночі питання. Муринки — членки американської делегації збойкотували пресову конференцію тому, що делегація США не піддержала резолюції проти расизму. Для зацікавлених жінок, що не мали змоги брати участи в офіційній конференції, не-урядові організації влаштували ’’Ф орум ” у будинку університету Копенгагену. Ціллю ’’Форуму”, подібно як ’’Трибуни” у Мехіко, було вможливити жінкам цілого світу зустрітися для виміни думок і дискусій, що частинно мали відзеркалювати тематику офіційної конференції. Первісний плян, щоби дати першенство організаціям, які в майбутньому очолять різні почини на міжнароднім терені, не був засто сований у практиці. Заздалегідь підготовані панелі "Форуму”, на які опрацювали теми делеґатки різних держав, відбу 4 НАШЕ ЖИТТЯ, ЖОВТЕНЬ 1980 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38 
