Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38
Ось Золотий Келех, розмальований дивними взорами розказував свою сумну історію: — З мене пив останній раз червоне вино Олександер Великий, було це годину перед його смертю. Був це дійсно великий і хоробрий лицар. Багато світа пройшов, багато земель здобув і так молодим мусів умирати. Я бачив, як цей відважний колись володар, плакав наче дитина і кликав: "Мамо, я хочу жити, вирви мене з рук смерти”. — Я служила єгипетським фараонам,-пишалася різьблена Срібна Ваза. Мене поклали разом з фараоном, після його смерти в піраміду. Там пролежала я тисячі років. Я була наповнена таким отруйним плином, якого запах вбив аж шість дослід ників старовини. — А мене наповнювали цілющими мастями, — обізвалася Китайська Лямпа зроблена з тоненької порцеляни, -я горда з того, що уздоровила багатьох хворих. —З мене пив мед жорстокий цісар Нерон, любуючись пожежою Риму,-сказав Срібний Келех. —Я гасила спрагу Наполеонові на самітному острові, куди то він попав покараний за свою гордість,-оповідала Мідяна Чашка. Срібні та золоті тарілки розказували про пишність і розкоші на королівських дворах, де вони служили з роду в рід. Не було там одної речі, щоб сотки разів не повторяла історію свого життя. Тільки старий Глиняний Збанок мовчав, наче вічно дрімав у своєму кутку на полиці. Одного разу почали усі просити його, щоб розказав щось про себе. Рис. Ельміра Гврупяк — Ти вправді не шляхетного роду, от такий собі простий, зроблений з глини, — казав йому Золотий Келех, — але й ти мусиш мати якусь історію, якесь пережиття, коли ти сюди попав. Розкажи нам дещо про себе. Збанок спочатку не хотів говорити. — Не для вас, переповнених гордістю і пихою моя історія, — відповів він врешті. Але коли день-у-день не давали йому спокою, одного разу сказав: — З мене пив воду сам Син Божий. Напоїла його, спрагненого, свіжою водою дівчина, якої я був власністю. Коли я поглянув в обличчя Ісуса, таке безмежне щастя огорнуло мене і таку радість відчув я якої напевно ніхто з вас, не знає. Глиняний збанок замовк після цього і, затулившися у своєму кутку, хотів задрімати своїм щасливим сном. Але в ту хвилину зійшли зі стін труби і, низько вклонившись йому, заграли найкращу мелодію слави. Золоті Келехи заховалися в кутки, покірливо схиливши свої голови. Усунувся вбік увесь посуд, залишивши перше місце Глиняному Збанкові. Шовкова, золотом вишита подушка, на яку не раз клали цінні євангелії, підійшла до Збанка і приклякнувши перед ним, просила лягти на неї. — Тобі належаться всі почесті. Серед нас твоє першенство, виступи на середину, хочемо всі скласти тобі поклін. Але Глиняний Збанок ніяк не хотів тих почестей. Він дальше стояв у своєму кутку і рішуче казав усім: — Найбільшу почесть у житті я вже дістав, інших не хочу, бо вони для мене не мають жодної вартости!
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38 
