Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАША ОБКЛАДИНКА СЛУГА БОЖИЙ - МИТРОПОЛИТ АНДРЕЙ ГР. ШЕПТИЦЬКИЙ 1-ше листопада це не тільки радісна річниця визво лення княжого міста Львова. 1-го листопада 1944 р. помер у Львові Митрополит Андрей Шептицький, якого особа для усіх свідомих українців, не зважаючи на їхні переконання чи віроісповідання, символізує усі ті ідеали, для яких жили й вмирали два а то й три покоління нашого найкращого цвіту. Спомини про Львів, тих, що там жили і його любили, в’яжуться з особою Митрополита Андрея Шептицького. Наче в оборонному замку жив Він у палаті біля катедри Св. Юра. Але ця палата, хоч відгороджена залізними брамами та кам’яними мурами, не була ніколи закрита для потребуючих. Безчисленні спогади й розповіді говорять про те як двері палати, закриті інколи, коли Митрополит був хворий, для можних відвідувачів, відчинялися коли Йому сказали що прийшли діти, або втікачі в тому теж, під час німецької окупації, жиди. Хоч невибагливий аж до пересадної ощадности для себе, своїх потреб, одягу тощо, був фундатором багатьох інституцій у Львові і поза Львовом, яких перечислення зайняло б не одну сторінку. Згадати б тільки про Національний Музей, Народну Лічницю у Львові. Пластуни завдячували Йому свої табори, в тому незабутній табір на Соколі біля Підлютого. Хто раз тільки мав можливість бути біля Нього не забуде ніколи погляду синіх очей зосереджених, а навіть проникливих, сповнених незвичайної лагідности й любови до людей. Не було тоді поширених інструментів, які дають можливість награти та зберегти живе слово. Щастям що є хоч тільки одне, награння Його голосу, яке зробив інж. Олександер Пежанський (мабуть перший з тих хто мав тоді приватно апарати, які сьогодні заступила магнітофонна стрічка). Це уривок проповіді під час великодньої відправи у Волоській Церкві у Львові в 1939 р. Бувало, що коли присутні почули, після дзвонів з Волоської церкви, слова проповіді вони мимоволі вставали, як під час господньої молитви. Його звернення: ”І ви браття над Дніпром”, у ті часи коли тих братів відділяла не тільки річка Збруч, але залізна, колюча огорожа терору й деспотичного правління, мають своє особливо глибоке значіння. Бо відносився Він з любов’ю і увагою до всіх українців, не зважаючи на те, якого вони були обряду, де родилися. Можливо, що коли б Він був сьогодні в живих,не стояла б перед нами проблема спільного для всіх українців відзначу- вання 1000-ліття Хрищення України. А, може, думка про Нього, молитви за Його беатифікацію надхнуть і нас і наших провідників духом вирозуміння і гарячим бажанням об’єднання хоча б для таких великих починів як ті святкування. Хоча і найкращі провідники не вдіють нічого без доброї волі і співдії цілого суспільства. також поза і понадпартійних організацій і установ. Підпорядкування усіх навіть понад партійних організацій одній групі заперечує основні цілі і засади праці УККА. Заперечує теж основні засади понад-партійности, які визнає СУА від початку свого існування. Союз Українок Америки був співзасновником УККА та співпрацював з ним від початку його існу вання. Головна Управа СУА, стурбована подіями, що сталися на XI11-ому Конґресі та загрозою розбрату в українській громаді США, звертається до президента УККА проф. Лева Добрянського та взиває поробити всі заходи для привернення ротаційної системи в Екзекутиві УККА, щоб тим самим уможливити співпрацю усіх організацій об'єднаних в УККА. До часу наладнання цих справ, відпоручниці СУА здержаться від участи у засіданнях керівних органів УККА. Головна Управа СУА апелює до свого членства, щоб продовжувало корисну працю для громади і на дальше зберігало засади а-партійности у своїй діяльності. Віримо, що свідомість великої відповідальности у цій кризовій ситуації причиниться до повного об’єднання, понад інтереси поодиноких угрупувань чи осіб, для праці для спільної великої мети. СВЯТОСЛАВ КАРАВАНСЬКИЙ 3. Т. Не жалій мене за те, що з бою Повернувся безталанним бранцем, Побратався з горем та журбою, Долі-зрадниці не став коханцем. (Чом у битві лютій та жорстокій Не загинув я, як сотні друзів? Не знайшов у домовині спокій? Не зацвів калиною у лузі?) Не жалій! Бо жаль душі живої Не наснажить гнівом нездоланним, Не запалить дух хисткий до бою І дерзанням подвигу не стане. Не жалій і не ганьби святого До свободи дужого стремління, Не жалій ніколи і нікого! Жаль це лік для кволого створіння! Копальня Матросова 1952 НАШЕ ЖИТТЯ, ЛИСТОПАД 1980 5
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
