Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НІБИ СНИТЬСЯ ВАМ Не говоріть: "Ми втратили війну!” Не плачте, що на марно все пропало. І в сатани ще навіть сили мало, Щоб скреслити наш чин гарніший сну. У всесвіті не гине і атом, У всесвіті не гине навіть мрія. Ви ж вірите, що ворог чудо вдіяв, Похоронив ваш чин весь під хрестом? Лиш діти вірять, що вчорашній день Сконав зовсім і не живе сьогодні. Вписала Вічність в книзі десь Господній Геройську смерть стрілецьких чет, сотень. Погляньте: Зерно сіє там ратай. Хоч зерно те присипане землею, Не зогниє, на згине десь під нею, А видасть плід і зашумлять жита. Або як вам зневіра ломить дух, Погляньте ви в бурхливий день на ріки. Чи хвиля збита вітром превеликим У глибині десь гине без сліду? О, ні! Та хвиля вітром збита тут, Піднялась там ще вище, знов ожила. Так підніметься знов на мент розбита сила. О, ні! Не марно кров! О, ні: не марно труд! ОЛЕСЬ БАБІЙ Ніби сниться: заквітчана площа, Ріки прапорів, море голов, І та пісня — з усіх найдорожча, І те серце, роздзвонене знов. І нараз — все затихло як камінь, Тільки сонце на кожнім лиці, Перед нами — не вправа вінками, Але кріси, баґнети... Стрільці! Ніби сниться: на сході б’ють громи, Кров пожеж багрянить небеса, В попелищах церкви і хороми, І бездомний народ по лісах. Та не згасло у грудях завзяття... Стрий, присяга, купований кріс. І забуте старе Закарпаття, І сліди ще князівських коліс. Ніби сниться: Бескид, сніговії, Темні звори, розбиті хати, І розгублені в зворах надії, І хрести, і хрести, і хрести. Понад ними веселка сторіч, І нечувана пісня бадьора Про червону калину і Січ. А там — наступ, усміхнені гори, Пшениці і вишневі сади, І країна, далека, широка, І ряди, і ряди, і ряди... Ніби сниться: Збруч — річка глибока. РОМАН КУПЧИНСЬКИЙ КРИВАВИМ ЛИСТОМ Кривавим листом котить падолист — І серце прагне знов далеких візій, Щоб понад нами знову пронеслись Бої одважні і залізні. Щоби дзвеніли списи і шаблі, Щоб жах вогню будив до дня оселі, Щоб ісходило сонце на землі В вінку шрапнелів. Щоб місто знов під чоботи полкам Коври стелило і стяги шовкові, Щоб в синім небі стяга золота Благословила нашій крові. БОГДАН КРАВЦІВ НАШЕ ЖИТТЯ, ЛИСТОПАД 1980
Page load link
Go to Top