Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НІЧ НА ПЛОЩІ ЮРА Північ чорна, наче вугіль, ходить тінь по площі Юра, в’ються обручами смуги на блискучих сірих мурах. Місяць — таємничий перстень, вправлений у ночі гебан. Будеш в срібнім сяйві мерзти під холодним дахом неба. Відрізнити сам не можеш, що тут привид, а що ява, чи це марево, чи, може, дійсність, наче сон, лукава. Це із скла й музики вежі, це вогонь, що вже не гріє, це останні світу межі, це архітектура мрії. Північ чорна, наче вугіль, попіл сну на очі сипле, різьбить сріблом в довгі смуги небо, до землі прилипле. Дзвонить ніч на площі Юра. Хрест неначе ключ могутній. І стає, мов тінь похмура, нерозгадане майбутнє. БОГДАН ІГОР АНТОНИЧ Емблема УСС Відзнака на шапці 1914-1918 ЛИСТОПАД 1918 Остапові Луцькому При дорозі гнуться лози у тривозі; Ген з півночі йдуть сторожі!.. ... Прошуміли дні погожі — Літа ясний рух, Десь розвіялись, неначе пух. При дорозі гнуться, плачуть лози, Вітер стогне, гонить хмари, — йдуть морози! Йдуть-ревуть, мов буйні тури! А услід криваві бурі! ... На порозі — страх... В’ється коло хати чорний птах... На дорозі: сльози... срібні лози... та погрози... Знов під ногами шарудять листки: Вони, мов древнє золото багряне, Нагадують душі забуті роани І ржею зрад тавровані віки. Що ж принесуть майбутнього роки? Пройшли — і ще перейдуть гураґани, Вже їм назустріч простягни каштани Погрозливо безлисті п’ястуки. Блаженні ті, що в мирі в тишу вірять! Вітає їх імлисте надвечір’я У синяві будівель і дерев: Та вмій відчути, як гряде нестримно І жди, аж, тинк обсипуючи, гримне Об мури знов сердитий левій рев! СВ. ГОРДИНСЬКИЙ БОРИС ГОМЗИН 2 НАШЕ ЖИТТЯ, ЛИСТОПАД 1980 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top