Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ВОЛОДИМИР СТАРОСОЛЬСЬКИЙ ВІРА В БЕЗСМЕРТНІСТЬ НАЦІЇ Допущення такої можливости, що ми могли би бути ким небудь засуджені на національну смерть, стоїть проти погляду, що джерело нашого життя без смертне, та, що наша доля лежить передусім у наших руках. Фіхте в найтяжчу для своєї батьківщини пору... в основу своїх означень поклав переконання про без смертність нації. Це переконання, ця віра, в’яже народ в одну велику цілість, вона є товчком руху, праці, походу вперед... Нема народу без віри в його безсмертність. З вірою цею нація родиться і з утратою її мусіла би умерти. Бо не тільки віриться в це, чого бажається, але і бажати, хотіти можна лише цего, в чого здійснення віриться. Нема справжньої волі без переконання про увінчання її успіхом. Діяльна, жива воля нації, родиться з віри в її безсмертність, в це, що будуччина належить до неї. В круговороті теперішніх подій більше чим коли небудь треба нам вірити, що будучність наша, що ніхто не в силі нам її відобрати. Йдеться в цій війні про це, коли і в якій мірі здійсняться наші бажання і домагання. Мусимо зробити усе, щоб вони здійснилися в як найбільшім об’ємі у слушнім відношенні до безмежних жертв, які поклав наш нарід. Не сміємо допустити думки, будьто би йшла справа про наше життя. Якщо б навіть скривдила нас ще раз історія, то це не принесло би нам загибелі. Це значило би лишень, що хвилина відпочинку, спокійної творчої праці для нас ще не прийшла, що шлях до перемоги ще далекий, але і цей шлях ми перейдемо переможно. У р и в о к із п о л е м іч н о ї ст ат т і п. н. "Щ е в сп рав і ор іє н т а ц ії", яка була пом іщ ена в ж у р н а л і "Ш л яхи", Л ь в ів ЗО. IV. 1916 р. ЛИСТОПАДОВЕ "М о є ж и т т я веде мене н ерівно; То на верш ини, т о в я р и ст ра ш н і", (М а кси м Р ильський) Життєвий шлях народу, як і одиниці не завжди і не для всіх буває рівним і вигідним. Іноді пнеться вгору, до висот, то іншим разом спадає у ”яри страшні”. Серед буденних турбот, трудів а чи й радостей ми не усвідомляємо собі, як час, дні, місяці й роки тікають швидко за тридесяті гори. Навіть, можливо, не відчуваємо куди цей шлях веде: чи вгору чи вниз, чи зближає нас чи віддалює від вибраної мети. Особливі події наче милеві стовпи, або закрути у серпентині кажуть нам глядіти на минуле, на пройдений шлях і на те, що попереду нас. Вони повинні давати нам снагу, вказувати дальший шлях, але теж і показувати помилки, К н я ж е м іст о Л ь в ів — загальний вид остерігати перед тим, щоб їх не повторювати. Але ж на тому шляху буває, що те що близько, хоч саме собою невеличке, заслонить те що перед нами, те велике до чого, як твердимо, прямуємо. Заслоняє так, що ми тратимо почуття різниці, вартости й ваги малого й великого. Дрібні, близькі справи видаються суттєвими, незвичайно важливими, конче потрібними. Вони спроможні збити нас з путі, спровадити на манівці. Всі наші зусилля зуживаємо на те щоб їх опанувати. Але ж як промине час, на якомусь дальшому закруті життєвого шляху, ми зуміємо оцінити справжню вартість і значення справ і подій. Ствердження що мале заслонило нам велике, повинно, здавалося б, научити нас розрізнювати мале близьке від великого хоч далекого. Чи навчило? Чи оминаємо дрібне каміння, яке ранить ноги, спиняє наш хід? Чи відсуваємо його? Чи й далі сліпить нам очі дрібниця чи дрібниці? Милевими стовпами, закрутами на дорозі до мети нашого народу були такі події як Перший Д о к ін ч е н н я на ст. 14 НАШЕ ЖИТТЯ, ЛИСТОПАД 1980 1 З ахо вуєм о п р а в о п и с ориґін ап у. Волод и м ир С т а ро сол ьсь ки й с п ів о с н о в н и к і п ерш ий ко ш о в и й У кр а їн с ь к и х С ічо ви х С т рільців, у ч а с н и к л и ст о п а дових п о д ій v Л ь в о в і 1918 о.
Page load link
Go to Top