Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ДЕНЬ ПОДЯКИ В АМЕРИЦІ Американське свято День Подяки, є першим святом, що має характер релігійно-родинний. Його зовсім слушно називають "Родинним Днем”. Таким чином до релігійних свят як: Різдво Христове і Великдень прийшов ще календарно "День Подяки”, що є єдиним американським святом з релігійно-родинним характером. Цікаво пригадати про те, як прийшло до Дня Подяки. В XVI столітті в Англії не було релігійної свободи. Нарід був релігійно розбитий, а уряд примушував, щоб визнавати "Англійську Церкву”. В наслідок того інші віровизнання мусіли окриватися зі своїми релігійними практиками, а Богослуження і спільні молитви вони відбували у приватних домах потайки. За сходини грозила жорстока кара, а то й тюрма. Тоді визнавці іншого віровизнання почали шукати виходу. Були різні пропозиції, але жадної не можна було зреалізувати. Аж хтось подав думку, щоб покинути Англію і виїхати до чужої країни. В 1608-му році виїхала перша група емігрантів і оселилася в Голяндії, де й прожила дванадцять років. Та після дванадцяти років перебування в Голяндії емігранти з Англії завважили , що їм самої релігійної свободи замало. їх діти асимілювалися і від них відчужувалися. В Англійців відізвався націо нальний інстинкт самозбереження. В них відізвався патріотизм і любов до всього, що своє рідне. Вони всіми способами старалися зберегти у своїх дітей англійську мову і культуру. Але, маючи малі до того духові засоби, вони не могли здержати асиміляції. Тоді ’’Пілігріми”, як їх називаємо рішилися ще на одну еміграцію до тієї землі, що її відкрив Христофер Колюмбус, тобто до нинішної Америки. У вересні 1620-го року ’’Пілігріми” найняли два кораблі "Майфловер” і ’’Спідвел” і вирушили у далеку невідому подорож під проводом капітана Майлеса Стендина. Але тому, що корабель ’’Спідвел” був слабої будови, завернувся до порту, а за ним приплив ’’Мейфловер”, щоб забрати його пасажирів. Більше як сотню людей приміщено на кораблі ’’Мейфловер” і вирушено в тяжку подорож, що тривала два місяці. Корабель причалив до побережжя, що мало назву ’’Плимут Рок”. Двомісячна подорож морем виснажила всіх подорожних, а до того не було ні У світлу пам’ять моєї незабутньої внучки Соні Адріяни Богачевської, учениці школи св. Юра й школи україно знавства та членки пластового гуртка "Підсніжки” в Нью- Йорку складаю 1,000.00 дол. на Український Музей. Д-р Константин Кебало. Замість квітів на могилу бл. п. Романа Хойнацького складаємо 20.00 дол. на Український Музей. Хризанта і Дамян Кордуби. Замість квітів на могилу нашого Добродія бл. п. Володимира Коника складаємо 50.00 дол. на Український Музей. Надія Касянчук з дітьми. запасів харчів, ні ніякого будівельного знаряддя ні матеріялу. Треба було деякий час жити в кораблі. Погода була дуже погана й скоро починалася зима. Далі жити в кораблі було неможливо. Чоловіки почали будувати доми не зважаючи на несприятли ву погоду. Перший дім був вибудований десь при кінці грудня перед Різдвом. Через великий брак харчів і холод, майже половина людей вимерла. Ті що залишилися при житті нетерпеливо чекали весни і вірили, що на весні і у літі вони зможуть придбати деяку кількість харчів на запас. В околиці Плимут Рок жили Індіяни. До нових людей довго вони не відважувалися підходити. Але знайшовся один Індіянин відважний, Скванто називався і він підійшов до ’’Пілігрімів”. Він не тільки що познайомився з новоприбулими, але щей приніс їм всілякого насіння і ярини, щоб вони мали чим засіяти землю. Спільна праця дала добрий вислід. Поле було оброблене і засіяне. Літо було гарне і урожай був надзвичайно багатий. По зборі земних плодів виринула у "Пілігрімів” думка, щоб подякувати Богові за урожай і просити Його ласки, щоб він їх і далі мав у своїй опіці. Разом з тим виринула думка, щоб влаштувати дружній обід і на нього запросити Індіян, які їх врятували від голодової смерти. Дев’ятдесять Індіян зі своїм провідником Мессасоіт прибули з різними дарунками на цей обід, який тягнувся три дні і три ночі. Цей обід складався з диких качок, індиків, хліба з кукурудзи і лісових ягід. Це свято Подяки, кожного року повторялося і в 1780-му році Президент Джордж Вашінґтон видав проклямацію про "День Подяки”. Святкували цей день у кожнім стейті Америки по різному. Аж в 1863- му році Сара Гейл у розмові з президентом Лінкольном піддала думку, щоб День Подяки проголосити всенароднім і державним святом. Президент на то погодився і видав проклямацію у якій проголосив, що 4-ий четвер у листопаді є все народнім і державним "Днем Подяки” у США. Вже сотні років відзначають "День Подяки” всі, що жиють у США. Відзначають його і українці. Відзначім його і цього року, щиро так, як його щиро відзначували перші переселенці до Америки. Катерина Яремчук Замість квітів на свіжу могилу бл. п. Христі Губіцької складаємо 10.00 дол. на Український Музей, а родині висловлюємо глибоке співчуття. Марія і Мирон Кузьми Замість квітів на свіжу могилу бл. п. Лідії Рубчак складає 25.00 дол. на Українських Дітей в Бразілії Іван Керницький — ІКЕР Звеличуючи світлу пам’ять нашої дорогої тітки і добро дійки Анни з Федунів Чайки-Фурик, складаємо у п’яту річницю Її смерти 500.00 дол. на Стипендійний Фонд СУА. Н. Н. і н. н. НАШЕ ЖИТТЯ, ЛИСТОПАД 1980 17 ЗАМІСТЬ КВІТІВ
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
