Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ДАРУНКИ ДЛЯ КРАМНИЧКИ МУЗЕЮ. ВІТАЄМО НОВИХ ЧЛЕНОК Люба Дармограй, Саннісайд, Н. Й. — 5 подушечок на голки, 5 закладок. 12-ий Відділ СУА, Клівленд Огайо — 50 куховарських кни жок на зимовий сезон. Павло Маґочі, Кембрідж, Масс. — 23 — паспорти "Україна” Щиро дякуємо Ірина Волосянська завідуюча крамничкою. ДВАДЦЯТЬ ОСІБ УЧИЛИСЯ РОБИТИ ВИБІЙКИ Ірена Твердохліб, фахівець виконання вибійок, тобто відбивання на тканинах орнаментів, провела 24-го серпня 1980 року одноденне зайняття в ґражді біля української като лицької церкви св. Івана Христителя в Гантері. В зайнятті, яке організував Український Музей, взяло участь 12 осіб. Ірена Твердохліб показала зразки своїх праць і прозірки. Також демонструвала методу праці: спершу треба нарисувати взір на папері, тоді за допомогою копіювального паперу перенести його на лінолеум і вирізати неґатив. Пізніше з одержаної кліші перебивають орнамент на тканину, вживаючи спеціяльних фарб. В 1980 Р. В ЧЛЕНИ СОЮЗУ УКРАЇНОК ВСТУПИЛИ: ДО 38-ГО ВІДДІЛУ СУА, ДЕНВЕР КОЛ.: Павліна Цебрій, Надя Хома, Арета Колодій, Стефанія Малькут, Алла Мусійчук, Люба Пиріг, Тетяна Винар- Ґаєцька До 73-ГО ВІДДІЛУ СУА, БРІДЖПОРТ КОН. Надя Чубата, Надя Катречко, Олександра By чек, Тамара Пеленська До 58-ГО ВІДДІЛУ СУА, ДІТРОЙТ Христина Любянська ДО 42-ГО ВІДДІЛУ СУА, ҐРЕНТ РЕПИДС. МІЧ. Ольга Богач, Любомира Едлюнд, Марія Ґодард, Анна Куліґоскі, Люба Льода, Айріс Стельмах, Христина Александер, Ірена Барнер, Льорі Балбуза, Марія Береза, Оксана Богач, Анна Мельник, Теодозія Кузицкі, Антоніна Місак, Анна Христон, Мериен Ґлен, Марта Калінс, Анна Качак, Мериен Богач. Становище Музею в метрополії Нью-Йорку вже закріплене. Він зазначений у різних провідниках, мав уже багато відгуків в американській пресі й має велику кількість відвідувачів-чужинців. Недавно відбувся в ньому семінар для музейних працівників Нью-Йорку, в якому продемонстровано сучасні засоби переховування тканин. У висліді того рівня музейної праці Музей дістав оцінку одного "з найкраще впорядкованих малих музеїв м. Нью- Йорку”. Від кількох літ Музей користується стейтовою допомогою, яка достосована до його обороту. Це значить —дотацію вимірюють відповідно до фондів, що їх складає українська громада на ту ціль. Це є дуже важливий момент у розвитку Музею. Бо поруч високого рівня музейної праці він вимагає також зрозуміння і підтримки власного громадянства. Український Музей нав’язав контакт із подібними музеями у світі. Його намаганням є в першу чергу встановити, де і як багато є скарбів нашого народнього мистецтва у світі. І так удалося знайти велику їх збірку у Кітзе, Австрія, філії Музею народнього мистецтва (Museum der Volkskunde) у Відні. Знаємо про багату збірку вишивок і одягу в Музеї Людини в Парижі. Має бути також гарна збірка таких виробів у Берліні. Отже дальший розвиток цієї культурної установи залежатиме від постави нашого громадянства. Коли воно зрозуміє її шляхетну ціль і підтримає морально і матеріяльно — тоді Музей стане показником нашої культури в світовій метрополії. А підтримка не така вже то неможлива в наших умовинах. Є різні форми пожертв, щоб стати добродієм (500 дол.), меценатом (1,000 дол.) чи фундатором (5,000 дол.) Музею. А є ще членство Музею із вкладкою 25 дол. річно, получене з різними привілеями. З’ясувавши цю перспективу Іванна Рожанковська приступила до висвітлення прозірок музейних скарбів. Почалось воно світлиною будинку, в якому приміщений Музей та хвилиною врочистого відкриття Музею у 1976 р. А потім показ охопив най цінніші експонати народнього мистецтва з кожної галузі його. Показано також фрагменти виставок, як картин Никифора з Криниці, видань Самвидаву тощо. Цим закінчено мову про Музей, як він пред ставляється нам у сучасну хвилину. Черговим доповідачем був Петро Холодний мол. Його темою був іконопис, в якому він є признаним майстром. Назвою доповіді ’’Дещо про ікони” він підкреслив, що не задумує дати всеохопного огляду тієї галузі мистецтва. Це радше була гутірка мистця про близьку йому ділянку, в якій він порушується немов у своєму елементі. Спершу присутні почули про правила іконопису, що їх зачерпнула Україна з Візантії. Дальше обговорив він поділ ікон, взявши за приклад різні зображення Богоматері. Вкінці спинився також над технікою ікон, що дозволила зберегтися їм цілими століттями. П. Холодний зілюстрував свою доповідь також прозірками. Одна за одною з’являлися ікони різного часу, й їх суворе зображення та чудова гра кольорів підтвердили слова про велику цінність цього способу малювання. А для нас, що змалку привикли до тих суворих ліній, слова мистця поглибили наше зрозуміння і сприймання цих мистецьких творів. Другою частиною програми Музейного Тижня була прогулянка до Українського Музею у Нью- Йорку. Заохочена публіка миттю виповнила найнятий автобус. Про перебіг цих відвідин буде окремий звіт. Л. Б. 8 НАШЕ ЖИТТЯ, ЛИСТОПАД 1980 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
