Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Мати Тереса Mother Teresa ЛІНА КОСТЕНКО Огортають землю замети і обтяжує горе зайве. А земля, як годиться планеті, випромінює тепле сяйво. Я землі не бачила збоку, не вела спостережень в ночі, виміряю віддалі кроком, бачу сяйво на власні очі. Коли серпень у росах іскриться, я тону в степовому теплі, і здається мені пшениця золотим промінням. Копи маки у травах жевріють, коли хвилями грає море, — голубе, зелене, рожеве підіймається сяйво вгору. А буває, ідеш по світу, і проходить повз тебе людина так, неначе проносить квіти і тобі віддає половину. Ще і стебла від рук гарячі. Озирнешся на неї здаля і збагнеш — на промінь багатша стала раптом твоя земля. наскільки пам’ятаю, третя з черги промовляла Мати Тереса, яка попереднього дня одержала нагороду ім. Швайцера. Одягнена в білий одяг подібний до сарі, з синьою обвідкою, вона говорила про любов, яку передав нам Христос, про те, що можливість пома гати нуждарям та хворим це ласка Божа, і що вона почуває вдячність тим, хто потребує й приймає її допомогу. Мені хотілося зразу, під свіжим враженням написати про цю сесію, а особливо про Матір Тересу. Але цього я не зробила. Бо якже описати простоту, як описати теплоту очей, вираз святої доброти на її поморщеному обличчі? Але ніколи їх не забуду,вони ж стали недосяжним мірилом людської, а то й надлюдської доброти, яка випливає з любови. * ★ Припало нам жити в часах незвичайного розвитку техніки, переваги значення матеріяльних дібр, яке придавлює духові цін ності. Люди, людські групи і цілі народи у своїх взаєминах послу говуються часто засобами, які є негідні людей XX століття. Шантаж, погрози, ґеноцид, викрадання людей (кіднаппінґ), осуджування — це явища, які перестали вже дивувати. Прагнучи якогось виходу, якоїсь розв’язки, помочі з-поза кола свого земного існування, шукає людина джерел душевного відродження. Звідтіля постання сект, чи зворот молоді до релігій сходу. Все це втеча перед натиском реальности, дійсности, яка людину оточує. У тій ділянці духового відродження жінки починають забирати важливе слово. Найновіша статистика виказує, великий ріст публікацій з релігійною тематикою, (маємо на думці поважну релігійну літературу), а в цьому 80% авторів це жінки. Признання Нагороди Миру жінці за діла милосердя й любови це теж один з проявів цього явища. Читаючи листи наших жінок з України, політв’язнів з Мордовії, Казахстану чи Сибіру та слухаючи тих, яких маємо уже між нами, ми бачимо знову і знов, яку важливу ролю грали і грають у житті нашого народу жінки. Ці листи жінок політв’язнів, або дружин і матерів політв’язнів без великих слів, патетики, пустих декля- мацій повні внутрішнього глибокого змісту, благородности і сили, їхній патріотизм це не почування чи настрій, це найглибша суть їхнього ”я". І їхнє відношення до інших, не тільки найближчих, але взагалі до людей таке ж глибоке й шляхетне. І хочеться зациту- вати слова Євгена Сверстюка зі статті ”На свято жінки”, яку ми друкували в ч. З ’’Нашого Життя” за березень 1973 р. Була вона принцесою і випромінювала німб слави лише в царстві духа, коли творила свою пісню : І несучи вагу т у ст раш ную, Б уду п існю веселу співать. Я на гору кр ут у кр е м ’яную Буду камінь в а ж к и й підіймать Зарання лиха іст орична доля поклала на н е ї в а ж к и й камінь і вимагала м у ж н о с т и на право ж и т и . Під цією нош ею вона разом з чоловіком створила, зберегла, я к душу, передала дітям мову, п існ ю і пам'ять про чесний рід. Рівність її з чоловіком з правіку була однією з великих українських національних традицій. В часи н а й в а ж ч о г о занепаду ж и т т я , в без просвіт них буднях вона навіть брала верх над чоловіком і свідомо несла головну моральну відповідальність за честь свого роду, а о т ж е й за гідність свого народу. у ^ 2 НАШЕ ЖИТТЯ, БЕРЕЗЕНЬ 1980 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
