Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Порівняймо туристів, які вибрали подорож по вимріяному чи улюбленому континенті чи країні. Якже багато таких, які на креслюють собі шлях і відмічують на карті чи в записнику місця й міста де вони побували. Повертаються гордими, що відвідали (а радше відмітили) сто міст, побували в десятках країв. А що вони там на ділі бачили, що пережили, що пізнали? Яких дізнали вражень, чим збагатили свою душу? їхні вакації були активні зовнішньо, їх можна змірити милями чи кілометрами. Можна на томість побувати в одному місці, а дізнати вражень, які піднесли нас, збагатили нетлінним душевним багатством. Можна відновити свою, забуту у поспіху, вмілість радуватися красою, природи, відчувати ’’переживати” музику, любуватися розмовами з цікавими, благородними людьми. Можна читати, при чому значення має не скількість прочитаних книжок, а те що ми прочитали та й як ми прочитали. Еріх Фромм, американський психолог і філософ говорить про внутрішню активнісь як про необхідний атрибут повноцінної людини. Людина, яка вміє і потребує інколи бути самою, якої думка, уява є тоді активною це психічно здорова людина. Він навіть твердить, що тільки така людина вміє справді любити іншу людину чи інших людей. Очевидно це не значить що ми пропонує мо читачам самітні вакації. Видається тільки, що інколи задля вигоди, комфорту й люксусу відсуваємо можливість серед краси вої природи, бути поміж близькими вартісними людьми. А інколи навпаки вибираємо конечність прикрасити й відновити наше помешкання, замість забути про всі щоденні зайняття і тішитися дозвіллям. Наша молодь має до вибору табори молодечих організацій, з яких деякі мають спеціяльну програму (як Стежки Культури). Труди таборового життя дають незвичайно добру заправу до дальшого життя, інколи надто вигідного ’’випещеного’’. Хоч бувають ще й сьогодні батьки, які забули ’’розкоші” таборування у суворих умовинах наших гір і тепер бояться, щоб їхні діти не зазнали найменших невигод, не мали досить доброї їжі, не мали невигідного спання тощо. Крім таборів наша молодь і не тільки молодь має до вибору знамениті літні курси Гарварду, Українського Вільного Універси тету чи Українського Католицького Університету. УВАН від кількох літ-організує в Гантері семінари, де не тільки доповідачі але й учасники — це професори каледжів і університетів, науковці, мистці. Усі ці курси, семінари це не продовження шкільного року. Зовсім відмінні умовини, оточення, а теж зустрічі земляків з різних країн, це незвичайні нагоди не тільки пізнати, удосконалити але й полюбити українську культуру, мову, мистецтво тощо. При тому теж не без значіння є те, що в таких літніх школах та курсах пізнає себе молодь, яка росте в країнах з різною культурою. А пізнати значить зблизитися. Коли ми вже при вакаціях то треба згадати про тих, які призна чають їх на додаткові заробітки. Очевидно для декого це конечність, але якщо це тільки для доповнення свого стану посідання, і якщо воно спричинене тільки тим, що багатство, гріш засланяють усі інші життєві вартості, то треба всетаки поставити на вагу, що для нас важливіше багатство матеріяльне чи духове? Тож бажаємо Вам гарних вакацій, активного відпочинку, після якого з новими силами й гарним настроєм повернемося до щоден ної праці! У. Л. ІВАН СВІТЛИЧНИЙ МАДОННА 0 несподівані надії 1 сподівання без надій! Хай скелі безрухом тверді, І глупа ніч, і світ не дніє Хай давить панцир холодів, Хай стогін "хто тут що тут вдіє?” І чорним крепом — безнадія, і маразматика падінь, — Замри, розпачення бездонне, перед терпучістю Мадонни, Що сіє на глухий пустир, А сходи рвуть бетон і кремінь — До світла-сонця! Щоб недремі Насущним хлібом прорости. СМЕРТНИКИ "Не будьте самовбивцями дарма" І. Драч Не люблю я, братове, ритуальної смерті. Смерть — не дура, у неї є свій інтерес. Сто разів воскресай, хоч і з понтом помер ти, Хто повірить, що ти достеменно воскрес? Гра з життя для живих — до шахрайства подібна. Гра зі смертю для смертних — не гра, піддавки. Смерть без програшу грає, не вертає ходів нам. Смерть — гросмейстер, а ми в її грі — пішаки. Що ми чиним, братове? Невже навіжені ми, Що в чаду словоблудства і самообмов Убиваєм в собі ненароджених геніїв, На Голгофі цинізму ґвалтуєм любов? Гинуть гиблі серця в летаргії без просипу. Душить заячі душі розперезаний страх. Ми ж, убивство вчинивши, затаєно носимо В саркофагові тіла нехований прах. Що день Божий вчиняє душа самогубство. І не треба їй шибениць, куль і отрут. А воскреслих негусто між нами, негусто! За убивцею — вбивця, на трупові — труп. Камікадзе душі окуповують душу І, заложники смерті, в засаді сидять. — Пробі! — крикнути хочу... та змовчати мушу: Сам я грішний, братове, і вам — не суддя. 2 НАШ Е ЖИТТЯ, ЧЕРВЕНЬ 1980 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
