Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПАНІ СОНЯ І ... ПАН МАҐІСТЕР О-КА Пригадуєте, як нам було спершу дивно, коли чули безпосереднє звернення до кожного у розмові наших знайомих американців? Після всіх наших куртуазійних "лань докторових”, "інженерових” і ’’професорових”, ми несподівано вже на першій товариській зустрічі були лише Олі, Ірени, Мері, а наші мужі також лише Івани, Романи і т. д. Ба, щобільше, за короткий час звертався вже по імені до Вас навіть Ваш лікар, Ваш ”босс” і Ваш сусід, з яким Ви до речі ніколи товарисько не в’язалися. І ось ми всі до того привикли, хоча в нашій спільноті залишилися з початку при всіх відповідних і невідповідних титулах, як це було прийнято раніше. Але з роками, зокрема молодші серед нас, почали закидати цю нашу титуломаніяю, яка, як казали, була залишком ще австро-угорської імперії, де кожний мусів ’’чимось бути”. Усі наші жінки, які боролися проти прикріплю вання до них академічного ступеня мужів — зідхали з полегшою. Чи справді однак цей звичай вже на завжди проминув? Виявляється, що ні. Ось недавно одна із знайомих з громадської праці жінок звернула мені увагу на новий курйоз нашої спільноти у присвоюванні звичаїв країни поселення. Отож наші панове легко переходять на звернення по імені до жінок, з якими зустрічаються при громадській праці, але продовжують пильно задержування титулів (навіть коли вони сумнівної ’’воєнної” вартости) у від ношенні до мужчин. Отже один чи другий пан голова громадської установи вільно в одному віддиху говорить про пана магістра, професора такого і такого і паню Соню, Олю, Оксану, які сидять побіч славного "магістра”. Курйоз, правда? Тому треба нам його виправ ляти, де лише на нього попадемо. Якщо впро ваджуємо ті безпосередні форми, то до всіх, а коли офіціяльщина, тоді також до всіх однакова. При тому звертаймо увагу, що багато з тих пань Марусь, Оксан і т. п. мають також свої академічні ступені, а якщо ні, тоді напевно мають повні прізвища. БУДЬМО ЗНАЙОМІ, УКРАЇНЦІ ВСІХ КОНТИНЕНТІВ! Це заклик Осередку Листування, створеного при кінці 1973 року заходом д-р Теодозії Савицької, ре ферентки Суспільної Опіки Головної Управи Союзу Українок Америки, та провадженого Анною Кравчук, членкою 86 -го Відділу СУА в Ньюарку Н. Дж. Мета Осередку Листування — дати змогу україн цям та їхнім нащадкам, розкиненим по всьому світі нав’язати контакт. Листуватися можуть усі — старші, молодші і зовсім молоді. Особи однакової статі чи різної, одружені і неодружені, студенти і учні різ ного роду шкіл. Зацікавлені в листуванні мають звернутися на нижче подану адресу, подаючи такі інформації: ім’я, прізвище та докладна адреса (латинкою), вік, суспільне становище чи професія, з ким бажаєте листуватися, зацікавлення, знання мов, рік студій або кляса. Ці інформації полегшують підібрати відповідних кореспондентів. Звернення треба посилати на адресу: Mrs. Anna Krawczuk 26 William Street, Maplewood, New Jersey 07040 — USA. Хоча членство Осередку Листування зростає, все ж таки є члени, що чекають відповідного кореспондента. Ось і уривки з деяких листів, що на дійшли в останніх місяцях: ”... Чи у Вашій картотеці є Білинська, Білин- ський та ще із Самбірщини? М о ж е удасться мені, завдяки Вам, зробити зв’язки з Білинськими у світі... Богдан Білинський, Сан Павло, Бразілія...." На жаль нема більше Білинських в нашій картотеці — а напевно хтось із читачів знайдеться! ”... Я й моя д р у ж и н а про ж и ваєм о в Чікаґо й у незадовгому часі підемо на емеритуру, маємо б а ж а н н я виїхати до Нового Мехіка й шукаємо інформацій про скупчення наших земляків. Чи знаєте когось, що там ж иве?... О. К." Ніхто з Нового Мехіка не зголосився до Осеред ку Листування, а може хтось із читачів може нам по могти, щоб ми могли відповісти панові К. ”... Чи не могли б Ви мені розш укат и в Австралії Івана Оберемка? Це мій добрий знайомий з Д н іп р о петровщини... Л . Черко, С Ш А .” ”... Я молода ст удентка і пляную вакації в Европі, чи зголосився хтось до Вас до кого б я могла заїхати, з Ф р а н ц ії та Німеччини?” Як бачимо з цих уривків, потреби Осередку Листування поширюються майже з кожним листом, що приходить. Наша земля поселення в США велика, наших людей кидають по всіх штатах — коли Ви думаєте Ви одинокі українці в Нью Мехіко, Міссісіпі чи інших віддалених штатах-напишіть! Може якраз хтось із наших живе біля Вас. І може через листу вання познайомитеся. Це напевно відноситься до інших держав світу, де українці поселилися. Надійшли також листи від самітних осіб з Канади, США, Австралії та Бразілії, що не хочуть самі жити; надійшли листи з Півд. Америки від молодих віком і деякі з них дотепер чекають на відповідного кореспондента. Коли Ви любите писати, цікавитеся життям українців розкинених по цілому світі, зголосіться до Осередку Листування. Анна Кравчук координаторка Осередку Листування СУА НАШЕ ЖИТТЯ, ЧЕРВЕНЬ 1980 13
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
