Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Тільки між нами і телефоном ... ТРЕБА В ДЕЧОМУ ТАКИ ЗАМЕРИКАНІЗУВАТИСЯ! Після одного концерту д-р М. запросила мене до свого авта щоб відвезти мене додому. Це буде їй майже подорозі. Я радо згодилась, бо мені завжди цікаво з нею зустрітись і погуторити. Розмова швидко дійшла до виборів в США. — Пані Любо, я дуже вже жду на листопадові вибори! — Правда, хочеться вже знати, хто вийде прези дентом і хочеться бачити нормальну працю його, а не таку, коли ввесь час треба оглядатися на задні колеса, себто на різні групи, що і як будуть голосувати. — Це правда, що треба мати вже "нормальну” ситуацію, та для мене це завжди є добрим прикладом, коли кандидати протилежних партій подають собі руки й обіцюють піддержувати вибраного. Від крайових конвенцій обох партій до кінцевих виборів в листопаді — це така позитивна справа. Я зрозуміла що д-р М. звертає увагу на поведінку переможеного у відношенні до переможця. Справді цей шляхетний і позитивний жест співпраці приємно обсервувати. — Хотіла б я, пані Любо, щоб під цим оглядом ми дещо замериканізувались! А то виглядає, що ми вміємо тільки критикувати в стилі передвиборчої кампанії. А дальше? Не штука поводитися в першій стадії розвитку, треба вміти й вирости з цього. — Пані доктор, ви говорите про наші громадські справи? — Так! Треба бути свідомим цього, що за останній рік сталось багато різних подій, на які ми зареаґували досить незріло! — Наприклад що, пані М.? — Треба признати, що до весни 1979 р. наші громадські справи плили відносно непогано. Була співпраця і навіть певна гармонія. — Це правда, якось не було чути великих вискоків одних "патріотів”, що себе вважали на 120 % кращими від інших. — Ось бачите! А від того часу немов би хтось розв’язав мішок з різними колодами, щоб ними кидати під ноги: особисті напади на одного редактора, наміри маніпулювати нашими централь ними установами, сіяння низької "критики” Пласту, бойкотування наукової інституції, дискусії, претенсії і вимоги до свіжоприбулих і т. д. і т. д... А хто з цього користає? — Пані доктор, чи ви припускаєте, що це все пов’язане? — Чи пов’язане чи ні — цього ми не знаємо. Зрештою, не хочеться ставати параноїдальним. Важливим фактом є те, що саме тепер багато цих проблем є — і як ми на них реаґуємо! — Це правда! Проблема не так у самих цих проявах як у нашій поведінці. А хто з нами не пого джується то вже ворог. Такий підхід дуже пасує завжди з’являється, в толітарних країнах, але чому в нас, тут! — Бачите, пані Любо, які ми непослідовні. Самі критикуємо комунізм за їхнє придушування проти лежних поглядів — а тут це практикується. Ось в нашому місті один визначний діяч, що ЗО років був у проводі нашої громади тепер є бойкотований своєю групою, бо він смів висловити іншу думку,' бо смів заступитись за право інших мати іншу думку... — Не знаю, пані доктор, чи це треба соціологів чи психологів для поради, як позбутися такої поведінки. — Може і одних і других, а ще крім цього й спеціялістів політичних наук. Ми задоволені тоді, як нам кожний потакує. Ми не терпимо інди відуальностей. А такий ’’масовий” підхід потрібний тільки диктаторським уладам! — Нам треба б уже дозріти! — Так! Треба під цим оглядом замерика- нізуватись. Треба вміти обстоювати свої погляди, але не називати інакодумаючих зрадниками, треба вміти подати руку і, як після виборів, разом спів працювати. Треба шанувати різнорідні погляди, бо це ознака, що ми ще думаємо, що не стали роботами, запрограмованими істотами з твору ”1984” Любов Калиновим НАША ОБКЛАДИНКА "ВОРИННЯ. Особливістю гуцульських полонин є вориння. Це великі дерев’яні огорожі, які не дають розбігчися худобі. Що 10 метрів приблизно вистають два високі коли зв’язані в горі дерев’яним обру чем, що його називають "гужевиком”. С в ітл и в Роман Крохмалюк. 12 НАШЕ ЖИТТЯ, ЧЕРВЕНЬ 1980 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top