Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
археологічною комісією по Україні. І як у розпучли- вих і палких псалмах, у яких цар Давид виливав своє серце й душу, ми чуємо крик поетового серця у його віршах, у листах до княгині Варвари Рєпніної. На екрані — вдумливі сумні очі поета (оцей його авто портрет з’являється безліч разів, стає лейтмотивом програми). Шевченкові листи до Рєпніної особливо розпучливі. Він пише про невимовну муку мистця, якому заборонено малювати в той час, як дика природа, тубільці "самі під олівець просяться”. І тут з’являється ціла низка малюнків, що Шевченко робив потайки. Від них тхне Азією, а бандура віртуоза Зеновія Штокалка бринить якоюсь дивною східньою мелодією. Коли на цьому тлі звучать слова поета ’’Сонце заходить, гори чорніють... чорніє поле, і гай, і гори”, а на екрані безнадійні азійські піски, похмуре небо, то стає аж моторошно. Це місце програми на справді драматичне і по-мистецькому бездоганне. Крок за кроком стежимо ми за шевченковим жит тьовим шляхом. Чуємо багато записів щоденника (їх аж 10), листи до Лизогуба, Гулака-Артемовського, графині Настасії Толстої, до Михайла Лазарев ського та інших (усього 14 уривків). Бачимо майже всі головні мистецькі твори, включаючи декілька портретів. І поступово пізнаємо душу поета, його погляд на людей і природу, що відзеркалилися і в його ліриці і в офортах та ескізах. Разом з ним крокуємо від молодих років до старости. Нарешті, "Минули літа молодії”, ’’Буває іноді старий” та псалом ’’Боже, нашими ушима” закінчують оцей надзвичайний потрет живого Шевченка. У фіналі звучить ’’Заповіт”, якого присутні не співають, а слухають, і тому знайомі слова якось набувають но вого змісту, так ніби вони звернені безпосередньо до кожного слухача. На самому початку упорядники програми висловили прохання стриматися з оплесками аж до закінчення. Після ’’Заповіту” зірвалася справжня буря оплесків — щирих, довгих, радісних. Усі обличчя були зворушені, усі висловлювали один одному своє захоплення, юрбилися коло виконавців, бажаючи потиснути їм руки з подякою за справжню естетичну й емоційну насолоду. ПАРАДОКСИ Американський Федеральний Уряд видасть цього року багато більйонів долярів на наукові досліди (research). І так: 1 . 2,500 дол. на досліди, чому грубі люди люблять буфетові приняття*. 2 . 3,000 дол. на досліди, чи і як люди в уніформах уживають парасолі. 3 . 65,323 дол. на студії способу затруднення робітників в 16 столітті в Данії. 4 . 85,000 дол. на зложення словника мови "Tzotzil”, якою говорять 10,000 індіянів Мая. Occupational Safety and Health Administration вимагає, щоб усі рушійні машини на будовах мали сильні звукові сиґнали, щоб запобігти випадкам * smorgasboards Треба особливо підкреслити мистецьке оформлення програми. Вибір прозірок, їхній показ — то широким пляном, то зблизька —, музичний супровід, прекрасний звук (у залі було встановлено кілька величезних голосників) — усе це заслуговує на найвищу оцінку. Читання творів Шевченка було виконане з добрим смаком. Усі читали майже в тому самому темпі, неголосно, без афектації, при чому листи й уривки з журналу звучали так само інтимно, як і поезії, створюючи враження продовження розмови. Чоловічі голоси чергувалися з жіночими, вибрані тексти добре підходили до кожного вико навця. Ніхто з них не намагався притягнути до себе особливу увагу ані виглядом ані голосом. Усе — і слова, і музика, і ілюстрації з Шевченкової маляр ської спадщини — було підпорядковане одній меті: представити поета якнайповніше, якнайприродніше. І цієї мети учасники вечора досягли, за що їм усім велике спасибі. P. S. Хоч організатори та учасники вечора не шукали ’’слави”, хочеться назвати їх поіменно. Управа гуртка складалася з Люби Китастої (голова), Володимира Грушкевич. (заступника голови), та Роми Когут (ад міністратора). Виконавцями були: Віра Андрушків, Андрій Лятишевський, Богдан Нижанківський, Во лодимир Прокопович, Юрій Розгін, Марта Савчук, Ярема Цісарук, Ґена Юрків-Скипакевич, Христина Фединська. Консультантом був Богдан Нижанківсь кий, Діловим господарем — Марта Савчук. Вибирали й упорядковували матеріял Богдан Нижанківський, Люба Китаста та Володимир Грушкевич. Спеціяльне оформлення опрацювали Марта Савчук, Володимир Грушкевич та Андрій Лятишевський. Прозірки були роботою Володимира Грушкевича, звуковим оформленням завідував Марко Ігор Тоґан, а техніч ними помічниками були Ярема Цісарук, Роман Скипакевич, Андрій Стасів та Юрій Стасів. Про рекляму подбали Марта Савчук та Рома Когут. Для програми була використана музика Капелі Банду ристів ім. Тараса Шевченка та "Думи мої” бандуриста сл. п. Зеновія Штокалка. Подяка належиться також пані Олі Ласці, яка подала ініціятиву створення імпрезового фонду та перша склала пожертву. переїхання робітника. Рівночасно радить, робітникам затикати вуха корками** для охорони від надмірного галасу. Деяким шпиталям роблять річні інспекції дві різні агенції. Кожна з них приписує іншу височину для прикріплення огнегасників на стінах. В консеквенції шпиталі мусять два рази річно перевішувати свої огнегасники перед кожною інспекцією. Чи ви знаєте, що найбільше алькоголю зуживають французи, а саме 16 і 1/2 літрів на особу на рік? Американці є на четвертому місці, 10 літрів на особу в рік. Подав за журналом АФП Р. М. “ ear plugs НАШ Е ЖИТТЯ, ЧЕРВЕНЬ 1980 11
Page load link
Go to Top