Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
ЗАВДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЕМІГРАЦІЇ ВІРА ВОВК Може, думки, якими бажаю сьогодні з Вами поділитися, вже надто відомі. Прошу пробачити, якщо я в чомусь недостатньо поінформована, бо Бразілія — далеко, листи і преса ходять пиняво, мені завжди здається, що я десь на окремій плянеті. Але, з другого боку, з такої віддалі, може, речі і справи виглядають яскравіше: деталі сплавлюються, залишаючи твердий обрис. Ідеться про завдання української еміграції. Знаю, що на цю тему вже було досить дебат, і не дивно, бо це наша головна проблема. Відома мені також слушна боротьба української спільноти в справі українських дисидентів і заохочуючі досягнення українців на північно-американському континенті в різних ділянках суспільно-політичного життя. Здається мені, одначе, що найпекучішу справу нашої еміграції залишено дещо збоку. Головним завданням українців, що живуть за межами материка, в сьогоднішньому сузір’ї обставин, мусить бути старання про збереження і розвій української культури. Якими важливими не були б інші питання гуманітарного чи політичного порядку, їх не слід ставити нарівні з питанням культури. Один із наших дисидентів цілком слушно заявив, що такі вартості важливіші, ніж життя людини, бо вони поглиблюють існування нації, виводять її з животіння в повно- вартісне життя. Тому що в Україні ведеться тепер завзята боротьба проти всього національного: мови, релігії, високого мистецтва, справжньої літератури, тому що Україну репрезентують на Заході щонайвище фолкльорними ансамблями типу Вірйовки і щораз більш деформованою, ’’сувенірною” народньою творчістю, наша еміграція мусить перебрати на себе те велике завдання, якого не виконує, або не вповні виконує материк. Може, дехто з присутніх пригадує собі мою завзяту війну на сторінках Сучасности в обороні народьої творчости, проти Юрія Тарнавського. Я ревно боронила наші звичаї та обряди, писанки й вишивки, вважаючи, що мій в інших справах щирий друг з Нью-Йоркської групи поетів не цілком поінформований і не пережив їх з такою наснагою, як я, що мала щастя виростати на Гуцульщині ще тоді, коли те все було справжнє і непідроблене дешевими імітаціями. Одначе, яким прекрасним не був би наш побут, він не може заступити плекання і розвою культури великого формату. Сьогодні питаю себе з тривогою, які наші справжні досягнення тут на Заході, на цьому квітучому Заході, про який мріють українські дисиденти і на який надіється ціла Україна як на частину землі необмежених можливостей. Ми не сміємо залишитися позаду. Ми винні це, в першій мірі, собі самим. Як підвалини для різного роду українських студій, мусимо вдержати і плекати найважливіші українські культурні інституції: УВАН, НТШ, УВУ, Гарвардський Інститут Україньких Студій, СЛОВО, українські музеї, ґалерії, бібліотеки. Деякі з них поганенько приміщені і нидіють через брак фондів і компетентних сил. Українська громада, а особливо кадри наших студентів, повинні серйозно задуматись над цим питанням. Коли на Україні палять бібліотеки, руйнують збірки в музеях, хтось мусить подбати тут на Заході про збереження наших надбань. Треба то робити фахово, по-модерному, з технічним актуалізованим знанням, і до того треба б відповідних, солідних приміщень і професійної обслуги, на що здатні особливо нові професійні сили, випускники американських чи європейських університетів. Всі наші установи треба б докладно впорядкувати і перечистити, залишаючи їм притаманний матеріял і передати те, що належить до інших категорій, у відповідні спеціялізовані сектори. Наприклад: на мою думку, така установа, як УВАН, повинна обмежитись до манускриптів, архівів і книг, передавши вишивки, писанки, килими і картини до етнографічного музею і до ґалерії картин. Так перегляд матеріялу був би прозоріший, і науковцям та студентам було б легше над ним працювати. Люди, які постійно були б зайняті в таких установах як фахові сили, мусіли б заробляти те, що заробляють в інших чужоземних інституціях. До цього треба б постійних фондів від української громади. Ще краще було б знайти формулу, як кожна з тих інституцій могли б стати самовистачальною. Українська громада здатна вдержати свої інституції. Вона видає колосальні суми на вечерниці, обіди, балі, ювілейні зібрання, конгреси, які здебільшого мають товариський характер і не приносять безпосередніх культурних плодів. Не, щоб я була проти них, борони Боже! Тут ідеться тільки про доцільну пропорцію. Дальшим важливим питанням є питання різних видів нашої високої творчости. Де український театр? Адже маємо цілу низку п’єс, оригінальних і добрих перекладах — нема публіки? Якщо нема — то зле. Значить, українці не доросли до такого могутнього мистецького вислову, яким є театр. Я здаю собі справу з того, що питання театру пов’язане з різними проблемами, але невже наш театр має зовсім умерти? Адже в Україні він уже вмер. Що кажуть на це молоді люди високого ідеалізму, пластуни, сумівці? Відомо, що колись Льорка об’їздив своїм саморобним театром ”Ля Баррака” убогі села Еспанії і ставив свої високо мистецькі п’єси серед торгів, для простолюддя... наші театральні артисти могли б також об’їздити колонії українців у Канаді, Арґентіні, Парагваї, Бразілії, Австралії... То будило б зацікавлення тамошньої молоді нашою мовою і культурою, зворохобило б різні ідеї і питання, про які вона 4 НАШЕ ЖИТТЯ, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 1980 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
