Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
ОКСАНА БРИЗГУН-СОКОЛИК МОЯ МАМА Говориться тепер багато про жіночий рух, унезалежнення жінки... Познайомтеся! — Це моя Мама. Перша жінка на медичному факультеті університету в Томску, на Сибірі в 1913 році...” "Ну то зробіть з мамою інтерв’ю...” просить редакторка. Справді. Як робиться інтерв ю з Мамою? Знаю ж її 50 років. Щодня... щодня... ’’Отжеж, Мамо, як Ви..." — телефон.... ”як Ви почали ........ ” — пригоріла бараболя. Не можу відчистити каструлю... — ” ..як Ви почали свої студії..” Ох, треба вечерю подавати... . Поки буде час на ’’інтервю”, мушу дещо про Маму розказати! Хоч Мама має 86 років і з хати вже не може виходити та має різні недуги за собою. Проте не тішиться життям лише пасивно, а живе жит тям. Громадським, культурним, нашим, загальним... Журиться, що на концерті було замало людей... Нер- вується, що по радіо хтось говорить з неправиль ними наголосами... Радіє, як вийшла нова книжка. Про що була та доповідь — хоче знати. Перечитує всі газети, які приходять до нас, звертає увагу на цікаві статті, читає силу книжок, заглядає часто до книжки ’’Лічничі зела”..., та п’є всякі чаї з румянку, глоду... Минулого року, як Валентин Мороз приїхав перший раз до Торонто, так страшенно хотіла його зустріти! Він жеж з тої України, яку вже 60 років не бачила... І всього два роки в ній жила... Мороз приїхав до Торонто, а Мама поїхала до шпиталю. Лежала в "інтенсів кер юніт” а після віча, як я Маму відвідала, то мусіла розказувати, про що Мороз промовляв. А за тиждень була прем’єра опери ’’Купало” в Торонто. І Мама до останньої хвилини тримала в шпиталі квиток на оперу, а потім з жалем відступила його своїй знайомій. Мама має добру пам’ять, і любить розказувати про давні часи. П: Мамо, Ви народилися в Каїнску на Сибірі. Як попали туди Ваші батьки? В: Мій прадід по мамі, Леонов, втік з Холмщини на Сибір на початку 19 століття, щоб не служити 25 років при війську, і там оженився зі сибірячкою. Один з їхніх синів, Федот, оженився з Євдокією, і вони мали 5-еро дітей: Марію, Якова, Уляну, Сте- паниду та Катерину. Мій дід Федот пішов на Амур, промивати ситами золото. Заробив гроші і відкрив так зв. ’’приїски”, значить побудував бараки, найняв робітників, і вони для нього працювали. Тоді покликав до себе свою дружину з 5 дітьми. Моя бабуня відмовилася, бо боялася, щоб її вовки в дорозі не з’їли, бо тоді вовки і розбійники часто нападали на подорожніх. Один син Яків поїхав до батька, а бабуня залишилася з дочками в Каїнску. Донька Степанида мала коси до колін і молоденькою захотіла вийти заміж. Жоден священик не хотів її звінчати, бо Степаниді не було ще й 16 років! Брат Яків прив’язав Степаниду за косу, вона косу відрізала, втекла до священика, що жив 70 миль від Каїнска, і він їх звінчав... А за місяць його поса дили на рік до строгого манастирям за кару, що звінчав молодшу як 16 літ дівчину. От це й була моя мама, а Твоя Бабуня... — каже мені Мама з усмішкою... Бабуня твоя була завжди весела, сміялася, співала, любила їздити в гості, любила рух, життя.. І привела на світ 13 дітей, з яких я була най старша... П: Ну й романтично, кажу. А сама собі подумала — спробувала б я так втекти, як мені було 16!... А що ж то за герой був тоді мій дідуньо, а Ваш тато? В: Був собі козак Середа в Кременчузі. І його донька Марфа одружилася з Константином Скоріком. Обидвоє померли молодими на холеру, як синові Якову було 12 років. Яків пішов жити до старшого брата, який втопився під час полювання, а його вдова другий раз одружилася. Тоді Яків пішов ”на своє”, сам собі заробляв, вчив чужих дітей і закін чив реальне училище. Поїхав до Москви, в Петров- сько-Розумовську Академію, на лісничий відділ. В Москві став членом ’’Народної Волі”. Це була соціяльно-революційна група, що хотіла знищити все зло в Росії. Головою ’’Народної Волі” був Желябов, членами Кибальчич, Софія Перовська, правнучка гетьмана Розумовського, і багато інших. Вони зробили замах на царя, їх заарештували, Желябова, Перовську та Кибальчича повісили, а решту вислали ”на вічне” на Сибір до тюрем. Яків тоді скінчив перший рік студій, це було в 1881 році. Яків сидів у Тобольську десь 5 років, а як відсидів свою кару, його звільнили, але він не смів повертатися ані до дому, ані до Москви. У в’язниці він здружився зі студентом медицини Скварцовим, який скінчив медицину перед самим засудженням. По звільненні Якова і Скварцова заслали до Каїнска, місця проживання не могли вибирати. Тут Скварцов лікував людей, бо був брак лікарів, а Яків йому помагав і сам вчився. Якова вислали до фельдшерської школи скласти іспити і він став фельдшером-помічником лікаря. У одного акцизного в Каїнску захворіли два синочки на дифтерит. Яків два тижні сидів коло них день і ніч і їх вирятував. Акцизний з вдячности запро понував Якову якунебудь прислугу. І Яків попросив змінити у своїм прізвищі одну букву., і із засланого на вічне, чи як там ту категорію називали ’’політично ссильний” — (політично засланий), став Скорюком та вільною людиною... Змінив і фах на акцизного. (Урядник, що їздив провіряти, чи збирають державні податки). І одночасно вчив деяких дітей грамоти. Одною з його учениць була молода Степанида... і наука закінчи лася романтичним шлюбом, як Якову було 33 роки! От це й мій тато, а Твій дід... П: І як же ця ’’романтична” пара проживала? 10 НАШЕ ЖИТТЯ, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 1980 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top