Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
ОКСАНА БРИЗГУН-СОКОЛИК МОЯ МАМА Говориться тепер багато про жіночий рух, унезалежнення жінки... Познайомтеся! — Це моя Мама. Перша жінка на медичному факультеті університету в Томску, на Сибірі в 1913 році...” "Ну то зробіть з мамою інтерв’ю...” просить редакторка. Справді. Як робиться інтерв ю з Мамою? Знаю ж її 50 років. Щодня... щодня... ’’Отжеж, Мамо, як Ви..." — телефон.... ”як Ви почали ........ ” — пригоріла бараболя. Не можу відчистити каструлю... — ” ..як Ви почали свої студії..” Ох, треба вечерю подавати... . Поки буде час на ’’інтервю”, мушу дещо про Маму розказати! Хоч Мама має 86 років і з хати вже не може виходити та має різні недуги за собою. Проте не тішиться життям лише пасивно, а живе жит тям. Громадським, культурним, нашим, загальним... Журиться, що на концерті було замало людей... Нер- вується, що по радіо хтось говорить з неправиль ними наголосами... Радіє, як вийшла нова книжка. Про що була та доповідь — хоче знати. Перечитує всі газети, які приходять до нас, звертає увагу на цікаві статті, читає силу книжок, заглядає часто до книжки ’’Лічничі зела”..., та п’є всякі чаї з румянку, глоду... Минулого року, як Валентин Мороз приїхав перший раз до Торонто, так страшенно хотіла його зустріти! Він жеж з тої України, яку вже 60 років не бачила... І всього два роки в ній жила... Мороз приїхав до Торонто, а Мама поїхала до шпиталю. Лежала в "інтенсів кер юніт” а після віча, як я Маму відвідала, то мусіла розказувати, про що Мороз промовляв. А за тиждень була прем’єра опери ’’Купало” в Торонто. І Мама до останньої хвилини тримала в шпиталі квиток на оперу, а потім з жалем відступила його своїй знайомій. Мама має добру пам’ять, і любить розказувати про давні часи. П: Мамо, Ви народилися в Каїнску на Сибірі. Як попали туди Ваші батьки? В: Мій прадід по мамі, Леонов, втік з Холмщини на Сибір на початку 19 століття, щоб не служити 25 років при війську, і там оженився зі сибірячкою. Один з їхніх синів, Федот, оженився з Євдокією, і вони мали 5-еро дітей: Марію, Якова, Уляну, Сте- паниду та Катерину. Мій дід Федот пішов на Амур, промивати ситами золото. Заробив гроші і відкрив так зв. ’’приїски”, значить побудував бараки, найняв робітників, і вони для нього працювали. Тоді покликав до себе свою дружину з 5 дітьми. Моя бабуня відмовилася, бо боялася, щоб її вовки в дорозі не з’їли, бо тоді вовки і розбійники часто нападали на подорожніх. Один син Яків поїхав до батька, а бабуня залишилася з дочками в Каїнску. Донька Степанида мала коси до колін і молоденькою захотіла вийти заміж. Жоден священик не хотів її звінчати, бо Степаниді не було ще й 16 років! Брат Яків прив’язав Степаниду за косу, вона косу відрізала, втекла до священика, що жив 70 миль від Каїнска, і він їх звінчав... А за місяць його поса дили на рік до строгого манастирям за кару, що звінчав молодшу як 16 літ дівчину. От це й була моя мама, а Твоя Бабуня... — каже мені Мама з усмішкою... Бабуня твоя була завжди весела, сміялася, співала, любила їздити в гості, любила рух, життя.. І привела на світ 13 дітей, з яких я була най старша... П: Ну й романтично, кажу. А сама собі подумала — спробувала б я так втекти, як мені було 16!... А що ж то за герой був тоді мій дідуньо, а Ваш тато? В: Був собі козак Середа в Кременчузі. І його донька Марфа одружилася з Константином Скоріком. Обидвоє померли молодими на холеру, як синові Якову було 12 років. Яків пішов жити до старшого брата, який втопився під час полювання, а його вдова другий раз одружилася. Тоді Яків пішов ”на своє”, сам собі заробляв, вчив чужих дітей і закін чив реальне училище. Поїхав до Москви, в Петров- сько-Розумовську Академію, на лісничий відділ. В Москві став членом ’’Народної Волі”. Це була соціяльно-революційна група, що хотіла знищити все зло в Росії. Головою ’’Народної Волі” був Желябов, членами Кибальчич, Софія Перовська, правнучка гетьмана Розумовського, і багато інших. Вони зробили замах на царя, їх заарештували, Желябова, Перовську та Кибальчича повісили, а решту вислали ”на вічне” на Сибір до тюрем. Яків тоді скінчив перший рік студій, це було в 1881 році. Яків сидів у Тобольську десь 5 років, а як відсидів свою кару, його звільнили, але він не смів повертатися ані до дому, ані до Москви. У в’язниці він здружився зі студентом медицини Скварцовим, який скінчив медицину перед самим засудженням. По звільненні Якова і Скварцова заслали до Каїнска, місця проживання не могли вибирати. Тут Скварцов лікував людей, бо був брак лікарів, а Яків йому помагав і сам вчився. Якова вислали до фельдшерської школи скласти іспити і він став фельдшером-помічником лікаря. У одного акцизного в Каїнску захворіли два синочки на дифтерит. Яків два тижні сидів коло них день і ніч і їх вирятував. Акцизний з вдячности запро понував Якову якунебудь прислугу. І Яків попросив змінити у своїм прізвищі одну букву., і із засланого на вічне, чи як там ту категорію називали ’’політично ссильний” — (політично засланий), став Скорюком та вільною людиною... Змінив і фах на акцизного. (Урядник, що їздив провіряти, чи збирають державні податки). І одночасно вчив деяких дітей грамоти. Одною з його учениць була молода Степанида... і наука закінчи лася романтичним шлюбом, як Якову було 33 роки! От це й мій тато, а Твій дід... П: І як же ця ’’романтична” пара проживала? 10 НАШЕ ЖИТТЯ, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 1980 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top