Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НІНА СТРОКАТА І СВЯТОСЛАВ КАРАВАНСЬКІ ВІДВІДАЛИ СУА Дня 24 січня 1980 р. Екзекутива СУА відбувала цілоденне засідання. Заходами наших нестру- джених пань секретарок влаштовано святочний полуденок, на який було запрошено обох Святосла ва і Ніну Караванських, які нещодавно до нас прибули. їх привітала голова СУА Іванна Рожанковська, представила членок Екзекутиви та розповіла про Союз Українок. Відтак у розмові присутні обмінялись спостереженнями, думками та досвідом. Приємно було бачити обоїх Караванських: він спокійний, залюблений у своїй літературній роботі, вона енерґійна, простолінійна, тверда і заразом дуже чутлива жінка. Обоє доповнюють одно одного прекрасно та й можна було бачити, чому це подружжя пережило все лихоліття; довгі роки від ділення один від одного не послабили, мабуть, їхніх почувань, а навпаки їх зміцнили. Подаючись на чужину, вони з жалем покидали рідну Україну, де їм було неможливо жити. Якраз цей момент виступає дуже міцно у обоїх Караванських — тут все разом — любов до рідного краю, докори сумління, що вони його покинули і болюча безрадність одиниці суспроти негідного режиму і свідомість, що залишатись довше було неможливо... Не було часу на довгі, вичерпні дискусії — такі відбудуться пізніше, коли Караванські відпічнуть. Зараз же вони ледве встигак ь відвідувати гостинні громади. Пані Ніна радо змальовувала постаті наших в'язнів з любов’ю та великим зрозумінням для людської душі. У її оповіданнях, так як і в оповіданнях її попередниць, вдаряє нас ідея взаємо допомоги поміж в'язнями та їхніми родинами. Кожний ділиться з кожним тим, чим може — порадами, інформаціями, а пакунки і посилки це і розрада і дійсна економічна підтримка. Не всі в'язні по звільненню мають змогу чи охоту виїхати. Тяжкі психічні і фізичні переживання ослаблюють людину... У в’язницях фізично не тортурують, але вживають тонкої психологічної пресії, яку людину знівечує не тільки психічно але й фізично, хоч така тортура не залишає буцімто видних фізичних слідів... Вістки з тюрем перетікають поза їхні мури і поза кордони тюрми народів. А як — не питайте — це має діло із силою людської духовости, якої не здолає жадна жорстокість. Збереження цієї духовости, яка проявляється на Україні у фолкльорі, піснях, поезії, літературних творах чи в інших видах мистецтва стає щораз трудніше. їх змітає навала русифікації. Боротьба за власну українську душу це і є один із найголовніших видів правозахисного руху. Досі арештов?' 1 це якраз "робітники культури", інтелектуали. Тому українці у вільному світі повинні бути хоронителями і пропаґаторами цієї культури і духовости. Таке, на думку пані Ніни, є завдання української еміґрації. ГОЛОВНА УПРАВА СОЮ ЗУ УКРАЇНОК АМЕРИКИ ЩИРО ВІТАЄ УКРАЇНСЬКИЙ БРАТСЬКИЙ СОЮЗ З НАГОДИ ЙОГО 70-ЛІТТЯ, ҐРАТУЛЮ Є ЗА КОРИСНУ ПРАЦЮ ДЛЯ ДОБРА УКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДИ ТА БАЖАЄ ПРОВОДОВІ І ЧЛЕНАМ ЯКНАЙКРАЩИХ УСПІХІВ ЩЕ НА ДОВГІ РОКИ За Головну Управу СУА Марія Савчак Іванна Рожанковська секретарка голова СВЯТОСЛАВ КАРАВАНСЬКИЙ МОЇЙ БЕ AT РІЧЕ Як мені звати свою Беатріче9 Мила9 . Кохана9... Голубко крилата9 Ну. а як хочеться більше сказати9 Щоб і характер, і образ духовнии В слові одному відбилися повно9 Серденько9.. Радість9.. Хіба ж це так тонко9 Краще вже.. Краще.. Моя амазонко! Жменьку відважних обсіли вампіри — Тиснуть, шматують, обламують крила. Треба б стояти.. А де взяти сили? Той. хто. знай, марить про миску сметани. Той. хто в могилі, за них не обстане... Ти ж. наче докір баидужим потомкам. Мчиш на підмогу, моя амазонко1 Хай завірюха1 Хай вітер і буря1 Хай гуркотить, що и отямитись годі1 — Кінь твій спочинку не знає в поході1 Там. де світ меркне, де трусить од грому. Ви летите у кар'єрі прудкому1 Вітру назустріч1 За синь горизонтів! Мчи легкокрила моя. амазонко! В0л0димир Січень-71 НАШЕ ЖИТТЯ. ЛЮ ТИЙ 1980 5 Т яж ко нам б у л о р о з с т а в а т и с я з м и л и м и гістьм и . В они вк а за л и нам ш лях — с в о є ю с к р о м н іс т ю , о д в е р т іс т ю і п р о с т о л ін ій н іс т ю , яких не зл о м и л и роки у в ’я зн е н н я . І в ід н о в и л и п о с т а н о в у не тільки зб е р іг а т и к о р ін ь н а ш о г о п о х о д ж е н н я , а л е т а к о ж п о н о в и т и і п о с и л и т и з у с и л л я , т а к о ж між інш им , д о п о м а г а ю ч и н а п р и к л а д У к р а їн сь к о м у М у зеєв і, який, з а сл о в а м и Ніни К а р а в а н с ь к о ї є ц е н т р о м , у я к ом у с п ів а є у к р а їн сь к а д у ш а ... О. с. п.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
