Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НІНА СТРОКАТА І СВЯТОСЛАВ КАРАВАНСЬКІ ВІДВІДАЛИ СУА Дня 24 січня 1980 р. Екзекутива СУА відбувала цілоденне засідання. Заходами наших нестру- джених пань секретарок влаштовано святочний полуденок, на який було запрошено обох Святосла ва і Ніну Караванських, які нещодавно до нас прибули. їх привітала голова СУА Іванна Рожанковська, представила членок Екзекутиви та розповіла про Союз Українок. Відтак у розмові присутні обмінялись спостереженнями, думками та досвідом. Приємно було бачити обоїх Караванських: він спокійний, залюблений у своїй літературній роботі, вона енерґійна, простолінійна, тверда і заразом дуже чутлива жінка. Обоє доповнюють одно одного прекрасно та й можна було бачити, чому це подружжя пережило все лихоліття; довгі роки від ділення один від одного не послабили, мабуть, їхніх почувань, а навпаки їх зміцнили. Подаючись на чужину, вони з жалем покидали рідну Україну, де їм було неможливо жити. Якраз цей момент виступає дуже міцно у обоїх Караванських — тут все разом — любов до рідного краю, докори сумління, що вони його покинули і болюча безрадність одиниці суспроти негідного режиму і свідомість, що залишатись довше було неможливо... Не було часу на довгі, вичерпні дискусії — такі відбудуться пізніше, коли Караванські відпічнуть. Зараз же вони ледве встигак ь відвідувати гостинні громади. Пані Ніна радо змальовувала постаті наших в'язнів з любов’ю та великим зрозумінням для людської душі. У її оповіданнях, так як і в оповіданнях її попередниць, вдаряє нас ідея взаємо допомоги поміж в'язнями та їхніми родинами. Кожний ділиться з кожним тим, чим може — порадами, інформаціями, а пакунки і посилки це і розрада і дійсна економічна підтримка. Не всі в'язні по звільненню мають змогу чи охоту виїхати. Тяжкі психічні і фізичні переживання ослаблюють людину... У в’язницях фізично не тортурують, але вживають тонкої психологічної пресії, яку людину знівечує не тільки психічно але й фізично, хоч така тортура не залишає буцімто видних фізичних слідів... Вістки з тюрем перетікають поза їхні мури і поза кордони тюрми народів. А як — не питайте — це має діло із силою людської духовости, якої не здолає жадна жорстокість. Збереження цієї духовости, яка проявляється на Україні у фолкльорі, піснях, поезії, літературних творах чи в інших видах мистецтва стає щораз трудніше. їх змітає навала русифікації. Боротьба за власну українську душу це і є один із найголовніших видів правозахисного руху. Досі арештов?' 1 це якраз "робітники культури", інтелектуали. Тому українці у вільному світі повинні бути хоронителями і пропаґаторами цієї культури і духовости. Таке, на думку пані Ніни, є завдання української еміґрації. ГОЛОВНА УПРАВА СОЮ ЗУ УКРАЇНОК АМЕРИКИ ЩИРО ВІТАЄ УКРАЇНСЬКИЙ БРАТСЬКИЙ СОЮЗ З НАГОДИ ЙОГО 70-ЛІТТЯ, ҐРАТУЛЮ Є ЗА КОРИСНУ ПРАЦЮ ДЛЯ ДОБРА УКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДИ ТА БАЖАЄ ПРОВОДОВІ І ЧЛЕНАМ ЯКНАЙКРАЩИХ УСПІХІВ ЩЕ НА ДОВГІ РОКИ За Головну Управу СУА Марія Савчак Іванна Рожанковська секретарка голова СВЯТОСЛАВ КАРАВАНСЬКИЙ МОЇЙ БЕ AT РІЧЕ Як мені звати свою Беатріче9 Мила9 . Кохана9... Голубко крилата9 Ну. а як хочеться більше сказати9 Щоб і характер, і образ духовнии В слові одному відбилися повно9 Серденько9.. Радість9.. Хіба ж це так тонко9 Краще вже.. Краще.. Моя амазонко! Жменьку відважних обсіли вампіри — Тиснуть, шматують, обламують крила. Треба б стояти.. А де взяти сили? Той. хто. знай, марить про миску сметани. Той. хто в могилі, за них не обстане... Ти ж. наче докір баидужим потомкам. Мчиш на підмогу, моя амазонко1 Хай завірюха1 Хай вітер і буря1 Хай гуркотить, що и отямитись годі1 — Кінь твій спочинку не знає в поході1 Там. де світ меркне, де трусить од грому. Ви летите у кар'єрі прудкому1 Вітру назустріч1 За синь горизонтів! Мчи легкокрила моя. амазонко! В0л0димир Січень-71 НАШЕ ЖИТТЯ. ЛЮ ТИЙ 1980 5 Т яж ко нам б у л о р о з с т а в а т и с я з м и л и м и гістьм и . В они вк а за л и нам ш лях — с в о є ю с к р о м н іс т ю , о д в е р т іс т ю і п р о с т о л ін ій н іс т ю , яких не зл о м и л и роки у в ’я зн е н н я . І в ід н о в и л и п о с т а н о в у не тільки зб е р іг а т и к о р ін ь н а ш о г о п о х о д ж е н н я , а л е т а к о ж п о н о в и т и і п о с и л и т и з у с и л л я , т а к о ж між інш им , д о п о м а г а ю ч и н а п р и к л а д У к р а їн сь к о м у М у зеєв і, який, з а сл о в а м и Ніни К а р а в а н с ь к о ї є ц е н т р о м , у я к ом у с п ів а є у к р а їн сь к а д у ш а ... О. с. п.
Page load link
Go to Top