Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
У НАМАЛЬОВАНОМУ СВІТІ Перша нагорода в конкурсі з нагоди Року Дитини 1. АЛЬБОМ Коли надворі плаче дощ, і мама не пускає надвір — хоч і на дощі можна бавитись! — що залишається робити, як не малювати?! Місяць тому, на день народження, тітка Оксана подарувала Андрійкові великий альбом, коробку кольорових олівців і набір фарб із пензлями. — Кожної вільної хвилини малюй! — сказала тітка Оксана. — Ти маєш великі здібності! Що таке великі здібності, Андрійко не міг уявити. Чотири роки тому він намалював для тітки Оксани Різдвяну картку, і та картка тепер висить у тітчиній вітальні в гарній рамці під склом. Андрійко як гляне на ту картку, так і зарегоче. Ну як же: синя жаба летить на зеленім літаку поміж високими будинками, а нагорі сміється зубате жовте сонце. Рис. Ярка Козака — Чого це ти? — питає тітка Оксана. — Хіба ж можна з самого себе сміятися? — Тіточко, невже то справді я таке дурне намалював? Хіба ж бувають сині жаби? Хіба ж літак може літати між будинками й не розбитися? Хіба сонце має зуби? — Ти був тоді зовсім малий, і тому не пам’ятаєш. Аякжеж, це твоє малювання, бо чого б я його так берегла? Картинка дуже гарна. А що жаба синя й сонце зубате — то це дитяча фантазія. Ти ж дивишся на дитячі фільми на телевізорі? — Дивлюсь, як мама дозволяє. — Хіба ж ти не бачив синіх, зелених і навіть помаранчевих жаб? — Справді, бачив. — признався Андрійко. — Там всякі дивні кольори бувають, але як дивишся, то не помічаєш. Навіть здається, що жаби справді мають бути сині, бо вони змерзли. — Оце ж і є фантазія, уява. І сонце може мати зуби, коли воно розсердиться, припече й так нас опалить, що пухирі на шкірі вискочать — Фан-та-зі-я... замислено проказав Андрійко по складах це дивне слово. 2. НАША ХАТА Мама пішла до крамниці. — Замкни двері, Андрійку, й стережи хату. Я скоро повернусь. Андрійко дістав альбом і олівці, хвильку поміркував. Що б його намалювати? От якраз можна саме те, що він тепер стереже: НАШУ ХАТУ. Малювати її багато легше, ніж будувати! Раз-два- три-чотири лінії — сполучити їх угорі й надолині, прикреслити дах, не забути димар, — щоб дим надвір виходив, а не в хату. Далі вставити вікна — одне, два, три, чотири. Двері обвести червоним, східці приробити, з поруччями, щоб бабця не впала. Тепер тин, за тином дві тополі, а перед хатою — квітничок із чорнобривцями. Готово. Досить непогана хата вийшла, рівна й міцна. Андрійко глянув на свій малюнок — і йому здалося... що двері розчинились! ”Це — фантазія”... здогадався Андрійко, зробив уявний крок і... ввійшов у свою намальовану хату! 34 НАШЕ ЖИТТЯ, ЛЮ ТИЙ 1980 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
