Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
У НАМАЛЬОВАНОМУ СВІТІ Перша нагорода в конкурсі з нагоди Року Дитини 1. АЛЬБОМ Коли надворі плаче дощ, і мама не пускає надвір — хоч і на дощі можна бавитись! — що залишається робити, як не малювати?! Місяць тому, на день народження, тітка Оксана подарувала Андрійкові великий альбом, коробку кольорових олівців і набір фарб із пензлями. — Кожної вільної хвилини малюй! — сказала тітка Оксана. — Ти маєш великі здібності! Що таке великі здібності, Андрійко не міг уявити. Чотири роки тому він намалював для тітки Оксани Різдвяну картку, і та картка тепер висить у тітчиній вітальні в гарній рамці під склом. Андрійко як гляне на ту картку, так і зарегоче. Ну як же: синя жаба летить на зеленім літаку поміж високими будинками, а нагорі сміється зубате жовте сонце. Рис. Ярка Козака — Чого це ти? — питає тітка Оксана. — Хіба ж можна з самого себе сміятися? — Тіточко, невже то справді я таке дурне намалював? Хіба ж бувають сині жаби? Хіба ж літак може літати між будинками й не розбитися? Хіба сонце має зуби? — Ти був тоді зовсім малий, і тому не пам’ятаєш. Аякжеж, це твоє малювання, бо чого б я його так берегла? Картинка дуже гарна. А що жаба синя й сонце зубате — то це дитяча фантазія. Ти ж дивишся на дитячі фільми на телевізорі? — Дивлюсь, як мама дозволяє. — Хіба ж ти не бачив синіх, зелених і навіть помаранчевих жаб? — Справді, бачив. — признався Андрійко. — Там всякі дивні кольори бувають, але як дивишся, то не помічаєш. Навіть здається, що жаби справді мають бути сині, бо вони змерзли. — Оце ж і є фантазія, уява. І сонце може мати зуби, коли воно розсердиться, припече й так нас опалить, що пухирі на шкірі вискочать — Фан-та-зі-я... замислено проказав Андрійко по складах це дивне слово. 2. НАША ХАТА Мама пішла до крамниці. — Замкни двері, Андрійку, й стережи хату. Я скоро повернусь. Андрійко дістав альбом і олівці, хвильку поміркував. Що б його намалювати? От якраз можна саме те, що він тепер стереже: НАШУ ХАТУ. Малювати її багато легше, ніж будувати! Раз-два- три-чотири лінії — сполучити їх угорі й надолині, прикреслити дах, не забути димар, — щоб дим надвір виходив, а не в хату. Далі вставити вікна — одне, два, три, чотири. Двері обвести червоним, східці приробити, з поруччями, щоб бабця не впала. Тепер тин, за тином дві тополі, а перед хатою — квітничок із чорнобривцями. Готово. Досить непогана хата вийшла, рівна й міцна. Андрійко глянув на свій малюнок — і йому здалося... що двері розчинились! ”Це — фантазія”... здогадався Андрійко, зробив уявний крок і... ввійшов у свою намальовану хату! 34 НАШЕ ЖИТТЯ, ЛЮ ТИЙ 1980 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
