Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ІСТОРІЯ І УКРАЇНСЬКІ ЖІНКИ МАРТА БОГАЧЕВСЬКА У цій статті є приховані цілі. В перш у чергу, я хочу накреслити, тим часом у загальних рисах, вклад ж інок у розвиток українських суспільств. Тим самим хочу спровокувати д и с ку с ію на цю — і спорід нені — теми. А найбільш е хочу заохотити тих ж інок, які брали активну участь у різних проявах суспільного життя, поділитись своїми спом инам и та своїми переживаннями. М оже навіть якась м олодіж на група започаткує проект усн о ї істо р ії жіноцтва. В історичній науці останнім и роками розви вається ця нова галузь, а саме вивчання жіноцтва. Хоч вона о хо пл ю є різні суспільні науки, зосе редж ується вона часто на історії. У моїх до слід а х над істо р ією українських ж іночих рухів, мені боляче дається відчути брак — ще й досі — до слід ів та праць над суспіл ьно ю істор ією України. Це — для зрозум іння та насвітлення тла. З дж ерелами для сам ої праці д осить тяжко. Тут стала б у пригоді праця наукового колективу. Та хоч в Л ю довій Польщ і д іє кілька осередків для вивчення істо р ії ж іноцтва (селянок, монахинь, соціялісток), в Радянській Україні, окрім вивчання літературних спадщ ин письм енниць, при нагідних згадок про ж інок у аграрних розрухах та декілька збірок про трудящ их героїнь Країни Рад, таких осередків, наскільки мені відомо, немає. Ж інки мало писали історичних праць, а історики писали історію , щоб вона була цікава, поплатна та ясна. Звичайно писали про славні п о д ії і про тих хто вславився в них. Але розповідь про славну, а тим то і не пересічну постать, ж інку чи м ужчину, не вичерпує історії. Визначні ж інки траплялись рідш е за визначних мужчин, а співців, які описали б подвиги ж інок — обмаль. В 1969 році вийш ла ілю стрована книж ка на 150 сторінок Н аталії П олонської Василенко під наголовком "В ид атні ж інки У країни” . П олонська Василенко описує життя таких безсум нівно видатних ж інок як от наприклад Ольга, Предслава, Ганна, М атір Данила, Явдоха Домаш евська, яка причи нилась для розбудови П ечерської Лаври, Марія Мазепа, вдова сотника Палія, якої ім’я так і затратилось, чи Наталка Розумиха, мати Розу- мовських. Одначе, є ж інки, яких не зразу зв’язуємо з У країною — донька Ю рія Д овгорукого (нащ адок цієї родини сьогодні претендує на Володаря України), чи Олена Глинська, яка після переїзду родини з Литви- Руси стала д р уж и н о ю Василія III та м атір’ю Івана IV Грозного. Тут не місце зупинятись над від повідальністю Глинської у творенні особистости Грозного і над причинами його поведінки. Глинська, одначе, іл ю стр ує важливу проблему істор ії ж інок — видатні ж інки це часто матері, друж ини, чи діти визначних мужчин. Коли, навіть на початку 20 ст. якась ж інка власними силами вибивалась в якійсь праці це виняток, а не пересічний ф акт з істор ії жінки. Ми не знаємо істо р ії ж інок. Часто це історія не героїки небуденних подій а радш е епос щ оденних здобутих тяж ко ю працею досягнень. За таку істор ію не платять і її не осп івую ть — це історія мас, лю дей, повсякдення, це історія, яка творить підсоння події, ф орм ує тих, котрі творять їх. Історію ро динних відносин, навіть такий цікавий процес як зм іну у ш лю бній присязі із ” Я беру тебе за пом ощ ника” на "ш л ю б ую тобі лю бов, вірність і послуш енство а п о д р уж ж і” , ми ще не опрацю вали належно в м одерній українській історіограф ії. Ми знаємо більш е про правне місце ж інки, про те що у старих українських спільнотах вона була правною одиницею , правила своїм майном і відповідала за свої вчинки. В галузях сусп іл ь н о ї істо р ії та психо- істо р ії ціла схід ня Европа дає ш ироке поле до праці. Економічна історія, вклю чно з істор ією селянства, не може пом инути ролі жінок. Ф олкльор, етнограф ія та література часами д а ю ть більш е інф орм ацій про ж інок, як традиційні дж ерела історії. Коли збирання історичного матеріялу стало можливим, ж інки ш видко почали вклю чатись у етнограф ічну діял ьність в Україні. Н ародництво 1870-их років дало пош товх жінкам вищ их кляс іти на село серед лю дей. Таке зайняття пош ирю валось на Україні, як і згодом пош ирився терористичний рух проти царату, хоч національно свідом ого характеру народництво та діял ьність ’’Землі і В ол і” не мали. Одначе цей політичний напрямок інтелігенції царської ім перії посилив українське народництво. Воно різнилось від ро сій сько го тим, що під креслю вало органічну працю в селі, а особливо в галузі підставової освіти. Х ристина Алчевська стала речницею сіл ьських шкіл в народній мові на цілу ім перію . У країнська інтелігенція була тісно пов’язана зі селом, і ж інка була неоспіваним зв'язковим цих двох груп. Ж інка виступає публічно в м одерном у періоді в перш у чергу в літературі. В українській літературі ж інки в ід ігра ю ть важливу ролю не так у ф орм уванні т. зв. ж іночого питання як у популяризації м одерного поняття народу. Іконостас українських письм ен ниць, починаю чи від Ганни Барвінок надто добре знаний, щоб повторю вати ці імена тут. Л ітература віддзеркалю вала побут та творила ідеал, особливо ідеал ж інки. На тому ідеалі — ж ертвенної матері, вірн ої подруги, нещ асної дівчини, го р д о ї та чесної, виховувались та виховую ться 8 НАШЕ ЖИТТЯ, ЛЮТИЙ 1980 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top