Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ІСТОРІЯ І УКРАЇНСЬКІ ЖІНКИ МАРТА БОГАЧЕВСЬКА У цій статті є приховані цілі. В перш у чергу, я хочу накреслити, тим часом у загальних рисах, вклад ж інок у розвиток українських суспільств. Тим самим хочу спровокувати д и с ку с ію на цю — і спорід нені — теми. А найбільш е хочу заохотити тих ж інок, які брали активну участь у різних проявах суспільного життя, поділитись своїми спом инам и та своїми переживаннями. М оже навіть якась м олодіж на група започаткує проект усн о ї істо р ії жіноцтва. В історичній науці останнім и роками розви вається ця нова галузь, а саме вивчання жіноцтва. Хоч вона о хо пл ю є різні суспільні науки, зосе редж ується вона часто на історії. У моїх до слід а х над істо р ією українських ж іночих рухів, мені боляче дається відчути брак — ще й досі — до слід ів та праць над суспіл ьно ю істор ією України. Це — для зрозум іння та насвітлення тла. З дж ерелами для сам ої праці д осить тяжко. Тут стала б у пригоді праця наукового колективу. Та хоч в Л ю довій Польщ і д іє кілька осередків для вивчення істо р ії ж іноцтва (селянок, монахинь, соціялісток), в Радянській Україні, окрім вивчання літературних спадщ ин письм енниць, при нагідних згадок про ж інок у аграрних розрухах та декілька збірок про трудящ их героїнь Країни Рад, таких осередків, наскільки мені відомо, немає. Ж інки мало писали історичних праць, а історики писали історію , щоб вона була цікава, поплатна та ясна. Звичайно писали про славні п о д ії і про тих хто вславився в них. Але розповідь про славну, а тим то і не пересічну постать, ж інку чи м ужчину, не вичерпує історії. Визначні ж інки траплялись рідш е за визначних мужчин, а співців, які описали б подвиги ж інок — обмаль. В 1969 році вийш ла ілю стрована книж ка на 150 сторінок Н аталії П олонської Василенко під наголовком "В ид атні ж інки У країни” . П олонська Василенко описує життя таких безсум нівно видатних ж інок як от наприклад Ольга, Предслава, Ганна, М атір Данила, Явдоха Домаш евська, яка причи нилась для розбудови П ечерської Лаври, Марія Мазепа, вдова сотника Палія, якої ім’я так і затратилось, чи Наталка Розумиха, мати Розу- мовських. Одначе, є ж інки, яких не зразу зв’язуємо з У країною — донька Ю рія Д овгорукого (нащ адок цієї родини сьогодні претендує на Володаря України), чи Олена Глинська, яка після переїзду родини з Литви- Руси стала д р уж и н о ю Василія III та м атір’ю Івана IV Грозного. Тут не місце зупинятись над від повідальністю Глинської у творенні особистости Грозного і над причинами його поведінки. Глинська, одначе, іл ю стр ує важливу проблему істор ії ж інок — видатні ж інки це часто матері, друж ини, чи діти визначних мужчин. Коли, навіть на початку 20 ст. якась ж інка власними силами вибивалась в якійсь праці це виняток, а не пересічний ф акт з істор ії жінки. Ми не знаємо істо р ії ж інок. Часто це історія не героїки небуденних подій а радш е епос щ оденних здобутих тяж ко ю працею досягнень. За таку істор ію не платять і її не осп івую ть — це історія мас, лю дей, повсякдення, це історія, яка творить підсоння події, ф орм ує тих, котрі творять їх. Історію ро динних відносин, навіть такий цікавий процес як зм іну у ш лю бній присязі із ” Я беру тебе за пом ощ ника” на "ш л ю б ую тобі лю бов, вірність і послуш енство а п о д р уж ж і” , ми ще не опрацю вали належно в м одерній українській історіограф ії. Ми знаємо більш е про правне місце ж інки, про те що у старих українських спільнотах вона була правною одиницею , правила своїм майном і відповідала за свої вчинки. В галузях сусп іл ь н о ї істо р ії та психо- істо р ії ціла схід ня Европа дає ш ироке поле до праці. Економічна історія, вклю чно з істор ією селянства, не може пом инути ролі жінок. Ф олкльор, етнограф ія та література часами д а ю ть більш е інф орм ацій про ж інок, як традиційні дж ерела історії. Коли збирання історичного матеріялу стало можливим, ж інки ш видко почали вклю чатись у етнограф ічну діял ьність в Україні. Н ародництво 1870-их років дало пош товх жінкам вищ их кляс іти на село серед лю дей. Таке зайняття пош ирю валось на Україні, як і згодом пош ирився терористичний рух проти царату, хоч національно свідом ого характеру народництво та діял ьність ’’Землі і В ол і” не мали. Одначе цей політичний напрямок інтелігенції царської ім перії посилив українське народництво. Воно різнилось від ро сій сько го тим, що під креслю вало органічну працю в селі, а особливо в галузі підставової освіти. Х ристина Алчевська стала речницею сіл ьських шкіл в народній мові на цілу ім перію . У країнська інтелігенція була тісно пов’язана зі селом, і ж інка була неоспіваним зв'язковим цих двох груп. Ж інка виступає публічно в м одерном у періоді в перш у чергу в літературі. В українській літературі ж інки в ід ігра ю ть важливу ролю не так у ф орм уванні т. зв. ж іночого питання як у популяризації м одерного поняття народу. Іконостас українських письм ен ниць, починаю чи від Ганни Барвінок надто добре знаний, щоб повторю вати ці імена тут. Л ітература віддзеркалю вала побут та творила ідеал, особливо ідеал ж інки. На тому ідеалі — ж ертвенної матері, вірн ої подруги, нещ асної дівчини, го р д о ї та чесної, виховувались та виховую ться 8 НАШЕ ЖИТТЯ, ЛЮТИЙ 1980 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
