Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
усіми Радами і Комісіями, приділюючи їм окремі ділянки. Розбудовано систему плянування, роз поділу компетенцій, координації, нагляду, статисти ки і звітування. Комісії Статусу Жінок приділено досить підрядне становище обсерватора, з обов’язком звітування перед Економічною і С оціальною Радою (Economic and Social Council). В часі від 1975 до 1979 pp. Генеральна Асамблея Об’єднаних Націй і Економічна і Соціяльна Рада схвалили ряд резолюцій, що відносилися до жіночих справ. Створено Добровільний Фонд Жіночої Декади, пророблено заходи для заснування Між- народнього Дослідного і Вишкільного Інституту для Поступу Жінок. У 1979 р. Генеральна Асамблея схвалила Міжнародню Конвенцію для Елімінації Усіх Форм Дискримінації Жінок, яку мали б ратифі кувати держави — члени Об’єднаних Націй. У 1977 р. Економічна і Соціяльна Рада покликала комітет, у склад якого входили представники 23 держав, для підготови конференції у Копенгагені, що відбулася в липні ц. р. Завданням конференції було провірити дотеперішні досягнення Жіночої Декади у світі та намітити дальші пляни, що повинні бути здійснені до кінця декади. Понад 100 держав прислало звіти з проробленої праці, які доповнено звідомленнями регіональних міждержавних конфе ренцій та численних агенцій Об’єднаних Націй. Виготовлено 18 рефератів та 31 документів, які мала розглянути конференція. Предметом нарад мали бути три головні теми, а саме праця, освіта і здоров’я жінок. На підставі зібраних матеріялів стверджено, що багато держав поробило заходи для поліпшення долі жінок, керуючись рекомендаціями Світового Пляну Дії, більшість з них впровадило законо давство, що Гарантує рівноправність жінок, деякі покликали до життя комісії або бюра для жіночих справ. Виявилось одначе, що в загальному ситуація жінок сьогодні гірша, як перед п'ятьма роками, зокрема серед сільського і бідного міського населення. У багатьох країнах зросло число непись менних жінок. Більше жінок середньої кляси здобуло вищу освіту, одначе для них нема праці, що відповідала б їхнім кваліфікаціям. Коли наслідком технічних уліпшень звільняють з праці робітників, жінки є перші, що тратять працю. Міжнародня економічна криза також причинилася до збільшення безробіття серед жінок, а відсталі країни через брак фондів обмежили до мінімум суспільну опіку. Згідно зі статистикою, жінки становлять половину населення світу, одну третину робочої сили, працюють більше годин як мужчини, одначе одержують лише одну десяту доходу, обчисленого на світовій базі, а власністю жінок є менше ніж 1% світового майна. Самі закони, що забезпечують рівноправність жінок не приносять автоматично зміни на краще, коли вони не є послідовно застосовувані у практиці. У відсталих країнах, де закорінені давні традиції і пересуди, необхідна зміна наставлення загалу та переоцінка вартостей. Важко також неписьменним жінкам зрозуміти права, які їм дає закон та домагатися їх здійснення. На тлі цієї загальної оцінки жіночого питання у світі, Департамент Публічної Інформації Об’єднаних Націй подає у пресовім звідомленні дальшу, більш конкретну аналізу цього питання. Тут виявляється тенденційне фаворизування країн комуністичного бльоку та теренів, що попали під сосєтські впливи. Стає ясно, хто тепер грає домінуючу ролю в Об’єднаних Націях та якими людьми обсаджені більші і менші пости в різних агенціях цього між- народнього тіла. Хвалять досягнення ’’країн з центрально плянованою економією”, підкреслюють великий відсоток працюючих жінок, здоровну опіку, освіту, політичну активність. Вкінці зазначують, що жінки в тих країнах боряться за мир, розброєння та міжнародне відпруження і кооперацію. Багато уваги присвячено чорним жінкам південної Африки та палестинкам, якими так ревно опікується СССР. Документи про апартеїд і палестинську проблему подано під розгляд конференції разом із пропозиціями різних акцій в обороні жінок цих теренів. Об’єднані Нації взивають інші держави засудити апартеїд та припинити економічні, мілітарні, культурні та спортові зв’язки з тими країнами, де існує расова дискримінація. Жадають права еміграції для тих, що поборюють апартеїд, звільнення політичних в’язнів, моральної і матеріяльної допомоги для жертв апартеїду. Закликають також піддержувати чорне населення у боротьбі проти кольоніялізму, расизму, агресії, окупації та інших форм поневолення. Національна незалежність являється передумовою підвищення статусу жінок. Закликають посилити допомоговий фонд при Об’єднаних Націях та встановити дорадче правниче тіло, що мало б за завдання прослідити секретні суди, ув’язнення без попереднього вироку та жадати вияснення про долю людей, що безслідно пропали. Документ про ’’Соціяльне і економічне положення палестинських жінок на окупованих теренах і поза ними” вирішено включити до програми конференції проти голосів Ізраїлю та західнього бльоку держав. У ньому подано, що постання жидівської держави причинилося до розбиття соціальної структури палестинського населення, здержало його ріст і поступ. Араби, що становили 70 відсотків населення на території Палестини, від 1948 р. розпорошені як національні меншини сусідніх держав. Дискусія про ситуацію палестинських жінок тісно пов’язана з політичними та історичними аспектами цілости палестинської проблеми. Для палестинських жінок головніше є боротьба за самовизначення народу та національна незалежність від здобуття рівноправности. Наслідки сіоністичної окупації Палестини проявляються у формі експатріяції та кольонізаційної політики, національних репресій, ув’язнень, економічного тиску. Об’єднані Нації взивають до всесторонньої підтримки арабського населення у боротьбі за неза лежність, зокрема пропонують ряд акцій, що мають за мету моральну і матеріяльну допомогу для палестинських жінок та їхніх організацій на окупованих теренах і поза ними. Продовження на обороті
Page load link
Go to Top