Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
СОНЕЧКО К. ПЕРЕЛІСНА МОЛИТВА ДИТИНИ. Ой, ти, сонечко, Ясне сонечко, Ти заглянь-подивись У віконочко. У садочку дітки Вже зібралися, Як веселі пташки, Розспівалися. Ой ти, сонечко, Ясне сонечко, Посміхнися діткам У віконочко, Щоб здорові росли І щасливії, Щоб до праці були Не лінивії. Зішли, Боже, ласки На дітей маленьких, Щоб ми виростали На потіху неньки. Май, Боже, в опіці Всю нашу родину, Глянь ласкавим оком Ще й на Україну. ВАГАН ГРИГОРЯН ЩО СТАЛОСЬ, КОЛИ ПОРОСЯ ПРОКОВТНУЛО БУКВАР? Це дуже давня історія, настільки давня, що, ма буть, ніхто й не пам’ятає, коли вона сталася. Тихо й мирно жили собі тварини, але у них було превелике горе: їхні діти байдикували, вчитися й працювати ніяк не хотіли. Більше за всіх мучилися батьки віслюка: такого ледацюги, як він, світ білий не знав. Цілими днями десь блукав та вибрикував. Довго думали-гадали віслюкові батьки і вирі шили віддати нерозумного сина в школярі. Не дивуй теся: в той час тварини ходили до школи. Тато віслюка обійшов гори й долини, але така дістав букваря. Вручив синові книжку, довго вмовляв, наставляв його і нарешті послав до школи. Зажурений і понурий тюпав віслюк і в дорозі зустрівся з козликом. — Віслюче, гей, віслюче! Куди це ти чимчикуєш? — питає козлик. — До школи, — простогнав віслюк. Козлик аж зблід: він був таким же ледарем, і козел з козою теж збиралися послати його восени до школи. — А що робитимеш у тій школі? — несміливо запитав козлик. — Літери вивчатиму, — крізь сльози видавив віслюк. — Літери? — здивувалося козенятко. — А ти хіба не можеш їх з’їсти? — Не знаю, — віслюк аж заплакав од горя. — Та ось вони, Хочеш — покажу? Не треба, — затнувся козлик: йому раптом здалося, що літери схожі на вовків. Але козеня було таки ж хоробре і вирішило допомогти у скруті товаришеві, що занепав духом. Воно сіло поряд з віслюком і обоє заплакали... Тоді віслюки ще не трубили, наче в трубу, а козенята не мекали. Сидять віслюк з козликом посеред дороги, похнюпивши голови, — коли це йдуть теличка, порося, гусеня та інші малі нероби. — Що сталося? Чому плачете? — Питають. — Я маю до школи йти, — слізно вимовив віслюк. — Йому треба літери вивчати, — додав козлик. — А багато тих літер? — звернулися до плаксів теличка, порося, гусеня та інші малі ледарі. — Тридцять дев’ять штук (у вірменській абетці 39 літер), — простогнав віслюченко. — Гм, тридцять дев’ять жолудів я б з’їв, — сказав підсвинок, але тридцять дев’ять літер — багатенько. — Тридцять дев’ять жирненьких черев’ячків з’їсти значно смачніше, — сказав гусачок. — Хочете, я тридцять дев’ять разів пробіжу нав коло поля, — запропонувала теличка: вона щиро хотіла розважити друзів. Подумали ледарі, подумали і вирішили до помогти товаришам: адже ніхто з них краще за віслюка не міг вибрикувати на полі і ніхто не буцався ріжками так, як козлик. — А де вони... ці літери? — спитало гусеня. — Ось тут, сказав віслюк, — хочеш, розгорну книжку. — Не треба! — в один голос закричали ледацю- Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
