Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
СОНЕЧКО К. ПЕРЕЛІСНА МОЛИТВА ДИТИНИ. Ой, ти, сонечко, Ясне сонечко, Ти заглянь-подивись У віконочко. У садочку дітки Вже зібралися, Як веселі пташки, Розспівалися. Ой ти, сонечко, Ясне сонечко, Посміхнися діткам У віконочко, Щоб здорові росли І щасливії, Щоб до праці були Не лінивії. Зішли, Боже, ласки На дітей маленьких, Щоб ми виростали На потіху неньки. Май, Боже, в опіці Всю нашу родину, Глянь ласкавим оком Ще й на Україну. ВАГАН ГРИГОРЯН ЩО СТАЛОСЬ, КОЛИ ПОРОСЯ ПРОКОВТНУЛО БУКВАР? Це дуже давня історія, настільки давня, що, ма буть, ніхто й не пам’ятає, коли вона сталася. Тихо й мирно жили собі тварини, але у них було превелике горе: їхні діти байдикували, вчитися й працювати ніяк не хотіли. Більше за всіх мучилися батьки віслюка: такого ледацюги, як він, світ білий не знав. Цілими днями десь блукав та вибрикував. Довго думали-гадали віслюкові батьки і вирі шили віддати нерозумного сина в школярі. Не дивуй теся: в той час тварини ходили до школи. Тато віслюка обійшов гори й долини, але така дістав букваря. Вручив синові книжку, довго вмовляв, наставляв його і нарешті послав до школи. Зажурений і понурий тюпав віслюк і в дорозі зустрівся з козликом. — Віслюче, гей, віслюче! Куди це ти чимчикуєш? — питає козлик. — До школи, — простогнав віслюк. Козлик аж зблід: він був таким же ледарем, і козел з козою теж збиралися послати його восени до школи. — А що робитимеш у тій школі? — несміливо запитав козлик. — Літери вивчатиму, — крізь сльози видавив віслюк. — Літери? — здивувалося козенятко. — А ти хіба не можеш їх з’їсти? — Не знаю, — віслюк аж заплакав од горя. — Та ось вони, Хочеш — покажу? Не треба, — затнувся козлик: йому раптом здалося, що літери схожі на вовків. Але козеня було таки ж хоробре і вирішило допомогти у скруті товаришеві, що занепав духом. Воно сіло поряд з віслюком і обоє заплакали... Тоді віслюки ще не трубили, наче в трубу, а козенята не мекали. Сидять віслюк з козликом посеред дороги, похнюпивши голови, — коли це йдуть теличка, порося, гусеня та інші малі нероби. — Що сталося? Чому плачете? — Питають. — Я маю до школи йти, — слізно вимовив віслюк. — Йому треба літери вивчати, — додав козлик. — А багато тих літер? — звернулися до плаксів теличка, порося, гусеня та інші малі ледарі. — Тридцять дев’ять штук (у вірменській абетці 39 літер), — простогнав віслюченко. — Гм, тридцять дев’ять жолудів я б з’їв, — сказав підсвинок, але тридцять дев’ять літер — багатенько. — Тридцять дев’ять жирненьких черев’ячків з’їсти значно смачніше, — сказав гусачок. — Хочете, я тридцять дев’ять разів пробіжу нав коло поля, — запропонувала теличка: вона щиро хотіла розважити друзів. Подумали ледарі, подумали і вирішили до помогти товаришам: адже ніхто з них краще за віслюка не міг вибрикувати на полі і ніхто не буцався ріжками так, як козлик. — А де вони... ці літери? — спитало гусеня. — Ось тут, сказав віслюк, — хочеш, розгорну книжку. — Не треба! — в один голос закричали ледацю- Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
