Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЗА НАМИ ГАРЯЧЕ ЛІТО ЄВГЕН ПЛУЖНИК Швидко пройшло літо. Можливо, що воно завжди минає надто скоро, але ми це не пам’ятаємо. Вимір його для кожного інший, залежний від того, як хто вмів і міг його пережити. Але одне було спільне для тих, хто живе на цьому континенті: воно було гаря че! Воно дійсно, за словами М. Рильського ’’дише по лум’ям на все”. Але не тільки в природі було воно гаряче. Ціла низка подій могла хвилювати й підно сити температуру нашого душевного настрою. Сама природа не тільки спекою на цьому конти ненті, але теж дощами в Україні і Польщі, вибухами вулькану в штаті Вашінґтон і іншими незвичними об’явами хвилювала й будила неспокій. Непересічні випадки, вибухи, катастрофи тощо, свідчили про те що людина не вміє цілковито і на свою користь володіти творами свого розуму: технікою й продукцією. Співжиття людських одиниць, а тимбільше народів, держав, груп свідчили теж не в користь людини, яка називає себе паном усіх Божих сотво- рінь. Про це говорить хоча б наїзд збройних совєт- ських сил на Афганістан ще до того під таким кари катурним гаслом як ’’допомога”; незгідне з прий нятими у культурному світі принципами диплома тичних взаємовідносин, трактування ув’язнених членів Американської Амбасади в Ірані; шантажі, під- купства і ціла низка інших вчинків, яких перелік виходить поза межі цієї статті. Окремо треба згадати про страйк робітників у Польщі. Тайм і U.S. News & World Report містить знімки, на яких бачимо юрбу страйкарів, які навколішках побожно моляться. Поміж ними багато молодих облич, отже це люди виховані вже у режимі, який веде Польська Робітнича Партія. Географічне положення Польщі причиняєть ся до того що вістки про страйк доходять у широкий світ та ще й з фотографіями. Може й часи тепер змі няються, але мимохіть приходить на думку, що про страйки у далекому Норильську чи інших частинах СРСР вістка доходила тільки далеким відлунням, часто вже у формі споминів. У цьому ж проміжку часу відбулася Олімпіяда в Москві. Вістки про її перебіг, спосіб оцінки спорто- вих осягів і інші подробиці того, колись шляхетного, змагу, ще раз говорять про те, що людство не під носить свого душевного рівня. Олімпіяда викликала додаткові репресії супроти українців і інших під корених режимові народів. Сам тільки приклад пока рання таких людей, як Вячеслав Чорновіл чи Микола Горбаль за вигадані злочини не тільки недійсні, але особливо гидкі й принизливі, викликає обурення. Кажучи словами Лесі Українки: ’’Хотіла б я вийти у чистеє поле Припасти лицем до сирої землі І так заридати, щоб зорі почули, Щоб люди вжахнулись на сльози мої” Вчись у природи творчого спокою В дні вересневі. Мудро на землі, Як від озер, порослих осокою, Кудись на південь линуть журавлі. Вір і наслідуй. Учневі негоже Не шанувати визначних взірців, Бо хто ж твоїй науці допоможе На певний шлях ступити з манівців? Вистачить прочитати ’’Вісник репресій в Украї ні”, що його вже 5-ий випуск видало Закордонне Представництво Української Гельсінської Грули, щоб перед нами стало як живе це пекло, в якому перебу вають український і інші народи в СРСР. Слова у цьому ’’Віснику” ділові, але дають повний образ трагічної дійсности. На цю гарячу літню пору припала Світова Жіноча Конференція в Копенгагені. Наші жінки старалися сказати світові про злочини супроти жінок в Україні. Про те, як це їм вдавалося, прочитайте у цьому і наступних числах ’’Нашого Життя”. Але незалежно від вислідів ми не сміємо бути відсутні на таких і подібних конференціях. А в листопаді буде нагода й обов’язок сказати своє слово в Мадріді, де буде обговорення і виконання гельсінкських угод. Підготовляються до тієї Конференції держави, але й недержавні народи хотять висловити свої вимоги й заскарження. Чи почують там наш голос? Не знати. Але мусимо нама гатися сказати своє слово! Не хочеться зайвий раз говорити про те, що спільний голос міцніший, і що на розбитті користають ті, проти яких наш крик про тесту спрямований. Повторювати такі твердження обридло всім, а мало хто слухає інших. На ділі кожний прислухується тільки до власного голосу, а дехто старається не так зрозуміти другого, як його перекричати, вживаючи нерідко ефективної де магогії вдаряючи на болючі місця. Після гарячого літа, що принесе осінь? Чи при несе теплу усмішку ’’бабиного літа”, чи зморозить передчасним холодом? З якими наслідками наших зусиль зустрічати будемо зиму? Треба вірити, що з позитивними, але ж не тільки пасивно вірити, але й діяти так, щоб голос наш лунав сильно й одно- згідно. Треба діяти, бо ж віра без діл — мертва. У. Л.
Page load link
Go to Top